Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 11-649/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Шелесько
Категорія - 20 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Петрова І. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.08.2011
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Драного
суддів: Петрової І.М., Гончара В.М.,
за участю прокурора: Фомічової І.В.,
засуджених: ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 17 травня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчук Полтавської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, тимчасово не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 12.06.2002 року Вознесенським міським судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 186, ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;
-12.02.2003 року постановою Вознесенського районного суду Миколаївської області іспитовий строк замінено на 2 роки позбавленні волі;
- 15.03.2005 року Вознесенським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 263 КК України на 2 роки 6 місяців позбавленні волі, звільнений 3.09.2007 року по відбуттю строку покарання;
- 4.12.2009 року Вознесенським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 122, ч. 5 ст. 72 КК України на 1 рік позбавлення волі, звільнений 4.12.2009 року по відбуттю строку покарання,
засуджено за ч.2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Цим вироком також засуджено ОСОБА_3, вирок стосовно якого не оскаржено.
Вироком Онуфріївського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_2 визнано винним у тому 12 січня 2011 року, приблизно о 17.00 годині, він знаходився на території ФГ «Агроплюс 7», що розташована в с. Попівка Онуфріївського району Кіровоградської області, де у нього виник умисел на крадіжку чужого майна, належного ОСОБА_4, а саме касового апарату «Ока». Після цього, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на крадіжку чужого майна, ОСОБА_2 підійшов до металевої бочки, призначеної для зберігання нафтопродуктів, з багажного відсіку якої таємно, повторно викрав касовий апарат «Ока», вартістю з урахуванням зносу 200 гривень, завдавши ОСОБА_4 матеріальної шкоди. Після вчинення крадіжки ОСОБА_2 розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Крім того, 10 лютого 2011 року, приблизно о 02.00 годині, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, з метою крадіжки чужого майна, прийшли на територію ФГ «Агроплюс 7», що розташована в с. Попівка Онуфріївського району Кіровоградської області. Після цього, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 підійшли до приміщення майстерні, а саме до вікна на якому було відсутнє скло, де ОСОБА_2 шляхом вільного доступу проник в середину приміщення майстерні ФГ «Агроплюс 7», звідки повторно, таємно викрав належне ОСОБА_4 майно, а саме: 3 стартери СТ-141, вартістю з урахуванням зносу 600 гривень, на суму 1800 гривень, стартер СТ-22, вартістю з урахуванням зносу 200 гривень, та гроші в сумі 240 гривень, а всього на загальну суму 2240 гривень, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на зазначену суму. ОСОБА_3 в цей час знаходився біля приміщення майстерні та спостерігав за навколишньою обстановкою.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду першої інстанції, пом’якшити призначене покарання, оскільки при постановленні вироку судом не було враховано всіх обставин, які пом’якшують покарання, а саме щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, думку потерпілого про призначення йому покарання, не пов»язаного з позбавленням волі.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, засудженого ОСОБА_3, який просив залишити вирок суду без зміни, засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцій, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню за таких підстав.
Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_2 у вчинені злочинів, за які він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав всебічну та об’єктивну оцінку.
На підставі достовірних і узгоджених між собою доказів районний суд обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України, кваліфікувавши його дії як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, та ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням в інше приміщення, що не оспорював у судовому засіданні сам засуджений, через що докази досліджувались у відповідності до ч.3 ст.299 КПК України. З метою встановлення чи правильно розуміє засуджений та інші учасники судового розгляду такий порядок дослідження доказів по справі, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, судом роз’яснено всім учасникам положення ст.299 КПК України, а також і те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку. На дослідження доказів у порядку передбаченому ч.3 ст.299 КПК України засуджений погодився добровільно після роз’яснення йому наслідків застосування цієї статті, що відображено у протоколі судового засідання від 17 травня 2011 року (а.с. 197).
Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції у відповідності зі ст.65 КК України врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких, обставин, які пом’якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, відшкодування спричинених злочинами збитків, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу засудженого, який раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується позитивно і призначив йому покарання, яке є достатнім і необхіднім для можливого виправлення та попередження нових злочинів, правильно зробивши висновок про відсутність підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України при призначенні покарання засудженому.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 17 травня 2011 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.
Судді: