справа №2-5037/05
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2007 року Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючої-судді - Шумській Н.Л.
при секретарі - Бліхарській Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові у залі суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „УКРСОЦБАНК" про стягнення суми, відсотків та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
Позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача - Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" суми депозитного вкладу з нарахуванням процентів по договору та завдану моральну шкоду.
В обгрунтування позовних вимог позивачка покликається на те, що нею було укладено 15.09.2004року договір банківського вкладу у Львівській обласній філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" на суму 3930дол.США строком на 12 місяців під 8% річних. Після закінчення строку договору вирішила переукласти договір банківського вкладу та 25.10.2005року уклала договір банківського вкладу на суму 3348дол. під 9% річних на три місяці. При переукладенні договорів, сума вкладу зменшилась до 3348,04дол. Тому просить стягнути з відповідача борг по депозиту 15.09.2004року -582дол. та відсотки по ньому в сумі 314дол.США. Через невиконання зобов»язання та дії відповідача їй заподіяна моральна шкода, так як позивачка була шокована інформацією про відсутність коштів в банку. Від переживань та хвилювань погіршився стан здоров»я, являється інвалідом 3-ї групи, змушена була лікуватись, тривалий час перебує у стані хвилювання.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала, покликаючись на мотиви позовної заяви. Пояснила суду, що у 2004році укладено договір банківського вкладу НОМЕР_1- (вклад «600 Ощадний 367д (дол.) на суму 3930дол. Після спливу строку договору, не отримуючи на руки жодних коштів та процентів, вона укладала новий договір банківського вкладу від 25.10.2005року. Однак сума по цьому договору була зменшена і становила 3348,04дол. замість 3930 дол., вкладених у 2004році. При наполяганні, отримала від відповідача суму вкладу 3348,04дол. тому просить суд стягнути з відповідача неплачені кошти депозитного внеску в сумі 582дол.США, відсотків 314дол.США. та 3 000 грн.моральної шкоди.
Представник відповідача позов заперечив, пояснив, що договір банківського вкладу виданий недобросовісним працівником банку та відповідно до ст. 1059 ЦК України даний договір є нікчемним, оскільки у позивачки відсутня „виписка" - документ, що підтверджує внесення нею грошової суми - банківського вкладу, що є недодержанням письмової форми договору. Вважає, що у позивачки відсутні правові підстави для стягнення боргу, процентів та моральної шкоди, оскільки в їх заподіянні немає вини банку (відповідача). В позові просить відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши інші докази в справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична чи фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Суд вважає, що позивачка правомірно звертається до банку з позовом про відшкодування шкоди, в т.ч. і моральної, оскільки, як встановлено в ході судового розгляду та не заперечується представником відповідача, шкода позивачці заподіяна діями працівника банку, пов'язаними з виконанням ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень сторін, позивачка внесла в Львівську обласну філію Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" грошові кошти і укладала договори банківського вкладу, а саме :
1. договір НОМЕР_1- на відкриття депозитного рахунку (вклад «600 Ощадний») від 15.09.2004року, згідно якого позивачем внесено на депозитний рахунок банку 3930 дол.США з 15.09.2004року по 15.09.2005року; надалі після спливу строку договір переукладався, -
2-договір НОМЕР_2 банківського вкладу (вклад «класичний 314 (дол.) від 25.10.2005року до 25.01.2006року на суму 3348,04 дол.США під 9% річних.
Відповідно до ст. 1059 ЦК України, Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою НБУ від 03 грудня 2003 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за № 1256/8577, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Згідно вимог ст. 1059 ЦК України письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, відповідно до звичаїв ділового обороту, договір банківського депозитного вкладу підписується і його примірник видається на руки вкладнику лише після внесення грошової суми. З наведеного вбачається, що відповідно до звичаїв ділового обороту залучення банком вкладів депозитів підтверджується договором банківського вкладу. Окрім наведеного, відповідно до Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, залучення банком вкладів (депозитів) також підтверджується договором банківського рахунку.
З наведеного вище вбачається, що залучення банком вкладу депозиту позивачки підтверджується наявністю у останньої договорів банківського вкладу, договору банківського рахунку, протоколом очної ставки в матеріалах кримінальної справи між позивачкою та начальником Галицького відділення Львівської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" - ОСОБА_2, висновком судово-почеркознавчої експертизи.
Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, „виписка" - це роздруківка з комп'ютеру, яка вказує на внесення вкладником грошової суми в касу банку. Однак, такий документ як „виписка", на яку покликається відповідач, як на документ, який підтверджує залучення банком депозитного вкладу, не передбачений законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами).
Таким чином, відсутність у позивачки „виписки" про внесення грошової суми у касу банку, не може розцінюватись, як недотримання письмової форми договору банківського вкладу, що потягнуло за собою нікчемність договору.
Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
В судовому засіданні були оглянуті установчі документи відповідача та перевірено повноваження начальника Львівської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" та начальника Галицького відділення Львівської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "УКРСОЦБАНК" на право підписання догорів від імені Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "УКРСОЦБАНК".
З огляду на наведене вище, в ході судового розгляду не виявлено підстав, які б вказували на недійсність договорів банківського вкладу, а тому, позов в частині стягнення суми вкладу та процентів є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Згідно ст. ст. 612, 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки. Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25 травня 2001 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства, зокрема ст. 23 ЦК України, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно з ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Як вбачається з позовної заяви, що знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи, внаслідок невиконання відповідачем умов договорів банківських вкладів та неповернення грошових коштів, позивачці заподіяна моральна шкода. Моральна шкода заподіяна позивачці полягає у порушенні стану здоров'я, самопочуття, вимушених змінах у її житті, нервуванні з приводу відсутності вкладеної значної суми коштів.
Однак, суд приходить до висновку, що вартість (ціна) грошового виразу моральної шкоди заявленої позивачкою не відповідає обсягу заподіяних позивачці моральних страждань та втратам немайнового характеру. В зв'язку з наведеним, в частині відшкодування моральної шкоди позов підлягає до часткового задоволення в сумі 2000 гривень. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди в грошовій сумі, судом враховувались характер та обсяг страждань, про які зазначала позивачка та її представник, характер немайнових втрат, їх тривалість та можливості відновлення, а також, стан здоров'я позивачки, тяжкість вимушених змін у її життєвих і сімейних стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а також повернення банком в позасудовому порядку основної частини вкладу.
Таким чином, обставини та обґрунтування вимог, покладені в основу позову, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду і не спростовані відповідачем, що є підставою для задоволення позовних вимог. Розмір коштів, що підлягають стягненню визначається еквівалентно в національній валюті по курсу Нацбанку на час винесення рішення ( 6,32грн. за євро та 5,05 грн. за дол.США). Таким чином, на користь позивачки підлягає стягненню різниця між сумами депозитних вкладів в розмірі 582дол.
Однак позивачкою помилково було розраховано проценти, що підлягають стягненню за договором в розмірі 314дол.США, оскільки 9% річних = 301,32 дол. Відповідно за 3 місяців сума нарахованих процентів повинна становити 75,33дол. (301,32:12міс.х3міс.= 75,33).
Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 22, 23, 207, 611, 612, 625, 633, 1058-1064, 1167 ЦК України, ст. 22 Закону України „Про захист прав споживачів", Положення про здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою НБУ від 03 грудня 2003 року, постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року із змінами, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „УКРСОЦБАНК" на користь ОСОБА_1 582дол.США, що еквівалентно 2939грн. 10коп. - боргу коштів, внесених в якості депозитного вкладу, 75,33 дол.США, що еквівалентно 380грн.42коп. процентів по вкладу та 2000 грн. заподіяної моральної шкоди, а всього 5 319 (п»ять тисяч триста дев»ятнадцять) грн. 52коп.
Стягнути з Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „УКРСОЦБАНК" на користь Територіального управління ДСА у Львівській обл. р/р 37313005000789 МФО 825014 ЗКПО 26306742 Банк УДК у Львівській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30грн. та 53 грн. 19коп. судового збору на користь держави.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом 20 днів у разі подання заяви про оскарження протягом 10 днів.