АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 4620 Головуючий у 1 інстанції
2006 р. Баранов В.І.
Суддя-доповідач: Коваленко А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2006 року М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Денисенко Т.С.
Суддів : Коваленко А.І.
Каракуші К.В.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 червня 2006 року по справі за позовом Громадської організації "Добробут" до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном - гуртожитком та виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення, -
УСТАНОВИЛА:
У лютому 2006 року Громадська організація "Добробут" (далі - ГО "Добробут") звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном -гуртожитком та виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.
У позові зазначала, що їм на праві власності належить гуртожиток, розташований за адресою: м.Мелітополь, вул.АДРЕСА_1, який був переданий у власність членів громадської організації на підставі рішення Мелітопольської міської ради від 15.04.2003 року.
В цей гуртожиток в кімнату НОМЕР_1 самовільно вселилася відповідачка, чим створює організації перешкоди у здійсненні права на користування гуртожитком та проведенні реконструкції гуртожитку в жилий будинок квартирного типу, внаслідок чого планується змінити його статус.
На неодноразові прохання позивача добровільно звільнити кімнату ОСОБА_1 відмовляється.
Посилаючись на ці обставини, ГО "Добробут" просила суд усунути перешкоди у здійсненні права власністю гуртожитком, шляхом виселення ОСОБА_1 з кімнати №НОМЕР_1 гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 червня 2006 року позов ГО "Добробут" задоволено.
Виселено ОСОБА_1 з кімнати №НОМЕР_1 гуртожитку по вул.АДРЕСА_1 в М.Мелітополь без надання іншого жилого приміщення.
В апеляційній скарзі на це рішення суду ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні позову ГО "Добробут" відмовити.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
За змістом статей 127, 128,129 Житлового кодексу України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а так само інших громадян на період роботи можуть використовуватися гуртожитки, де житлова площа надається по спільному рішенню адміністрації підприємства, установи, організації або органа кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету та спеціального ордеру, що є єдиною підставою для вселення в надану житлову площу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 була поселена в готелі гуртожитку Мелітопольської трикотажної фабрики на підставі листа директора міського центра зайнятості населення від 25.07.1995року та прописалася в гуртожитку 04.07.1996року. (а.с.16). Рішення адміністрацією та профкомом фабрики про надання їй жилого приміщення в гуртожитку не приймалося, в трудових відносинах з фабрикою після вселення вона не знаходилася.
Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 26.07.2003 року власником будівлі гуртожитку по вул. АДРЕСА_1 в м. Мелітополі являється юридична особа Громадська організація „Добробут", (а.с.11).
На підставі рішення загальних зборів ГО "Добробут" від 04 квітня 2004 року ОСОБА_1 виключена з членів організації (а.с.18). В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що зазначене рішення нею не оскаржене, ордер їй не видавали і його вона не бачила.
Зважаючи на те, що відповідачка вселилась у спірну кімнату з порушенням установленого порядку, оскільки рішення щодо надання спірної кімнати не приймалось і ордер їй не видавався, суд дійшов до правильного висновку про виселення відповідачки з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.
Посилання апелянта в обґрунтування своїх доводів про законність проживання в гуртожитку на протокол №НОМЕР_2 засідання правління ЗАТ „Надія" від 12 серпня 1999року, акт від 22 вересня 1999року і список мешканців гуртожитку, згідно яких за результатами інвентаризації ОСОБА_1 значиться в числі мешканців гуртожитку, оселених за рішенням профспілкового комітету, що працюють на фабриці і знаходяться у трудових відносинах суперечать матеріалам справи.
За таких обставин рішення суду відповідає матеріалам справи та закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313,314 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 червня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді