Судове рішення #1752317
Справа №1-163/07

Справа №1-163/07

 

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

м. Нововолинськ                                                                                    09 липня 2007 року

Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням

судді                                                                                  Антонюк К.І.

за участю секретаря                                                         Марчак Т.М.

прокурора                                                                         Свириденко З.В.

захисника                                                                          ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженця м.Нововолинська,  гр.України,  українця,  освіта середня,  не військовозобов'язаного,  не одруженого,  не працюючого,  проживаючого АДРЕСА_1,  не судимого відповідно до ст. 89 КК України,

в скоєнні злочину за ст. 355ч.2 КК України,

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,  уродженця м.Нововолинська,  гр.України,  українця,  освіта середня,  не одруженого,  працює підземним робітником шахти № 9 "Нововолинська",  проживаючого АДРЕСА_2,  не судимого,

в скоєнні злочину за ст. 355ч.2 КК України,  суд, -

встановив:

ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 на протязі лютого - березня 2007 року в м.Нововолинську з погрозою застосування насильства,  з застосуванням насильства,  яке не є небезпечним для життя та здоров'я,  також шляхом вилучення особистого майна - мобільного телефону примушували ОСОБА_4 виконати цивільно-правове зобов'язання - повернути борг в сумі 1400 грн. громадянці ОСОБА_5

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 вину в вчиненні злочину визнав повністю та показав,  що ОСОБА_5 звернулась до нього та ОСОБА_3.,  з проханням посприяти повернення їйОСОБА_4. боргу в сумі 1400 грн.,  який тривалий час боржник не повертав. З метою примусити ОСОБА_4повернути борг він та ОСОБА_3. на протязі лютого-березня 2007 року в м.Нововолинську неодноразово з ним зустрічалися,  словесно примушували потерпілого повернути борг,  також він примушуючи

 

2

 

віддати борг наніс ОСОБА_4 удар в обличчя,  на їх вимогу ОСОБА_4передав їм свій мобільний телефон,  який вони пообіцяли повернути після оплати боргу.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3. вину в вчиненні злочину визнав повністю,  та пояснив,  що він з ОСОБА_2. в лютому-березні 2007р. зустрічаючись зОСОБА_4. примушували його повернути борг ОСОБА_5 Він також один раз вдарив потерпілого,  на їх вимогу потерпілий передав мобільний телефон,  який вони мали намір повернути після оплати боргу.

Винність підсудних в примушуванні до виконання цивільно-правових зобов'язань крім їх показань підтверджується іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так,  допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала,  що ОСОБА_4позичив у неї 1400 грн. в 2006 році,  на її неодноразові звернення повернути борг,  не реагував,  тому вона звернулась до ОСОБА_2. та ОСОБА_3. вплинути на потерпілого віддати борг.

Свідок ОСОБА_6 показала,  що в лютому зі слів ОСОБА_5 їй стало відомо,  що її син ОСОБА_4не повернув їй борг в сумі 500 грн.,  вона пообіцяла повернути позику. В лютому-березні 2007 року до них на квартиру приходили ОСОБА_3 таОСОБА_2  викликали її сина. В розмові з сином підсудні погрожували,  вона почула слідуючі слова,  "що якщо не віддадуть гроші,  його вивезуть,  ніхто не знайде". 25 березня 2007 року в вечірній час знову прийшли підсудні забрали її сина,  через деякий час син повернувся,  на обличчі були тілесні ушкодження. Розповів,  що підсудні примушували повернути 1400 грн.,  побили його,  забрали телефон. Син звернувся в міліцію.

Свідок ОСОБА_7. показав,  що 25 березня 2007 року ОСОБА_3. з ОСОБА_2 зустрічались зОСОБА_4.

Допитаний на досудовому слідстві потерпілий ОСОБА_4показав,  що він позичив в ОСОБА_5 700 грн.,  борг не віддав. В лютому 2007 року до нього додому прийшлиОСОБА_2та ОСОБА_3,  вимагали повернути борг ОСОБА_5. Через декілька днів його зустрівОСОБА_2  вдарив його вимагаючи повернути борг. 25 березня 2007 року в вечірній час його знову викликалиОСОБА_2та ОСОБА_3,  посадили в автомобіль,  вимагаючи повернути борг,  побили його,  на їхню вимогу передав їм мобільний телефон,  який вони пообіцяли повернути після оплати боргу. Він звернувся в міліцію.ОСОБА_2та ОСОБА_3 були затримані,  вилучено мобільний телефон (а.с.32).

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази суд прийшов до висновку,  що ОСОБА_2 та ОСОБА_3. за попередньою змовою в лютому-березні 2007 року примушували ОСОБА_4виконати зобов'язання щодо повернення боргу ОСОБА_5 погрожуючи застосувати насильство над потерпілим та застосовуючи насильство,  яке не є небезпечним для життя та здоров'я,  в рахунок боргу вилучили його мобільний телефон.

 

3

 

Встановлені в судовому засіданні обставини підтверджені показаннями потерпілого ОСОБА_4.,  свідків ОСОБА_6,  ОСОБА_5,  також показаннями підсудних.

Дії ОСОБА_2. та ОСОБА_3. суд кваліфікує за ч.2 ст. 355 ЮС України примушування до виконання цивільно-правового зобов'язання вчиненого за попередньою змовою групою осіб,  поєднане з насильством,  що не є небезпечним для життя та здоров'я.

При призначенні покарання ОСОБА_2. суд враховує,  що підсудним вчинено злочин середньої тяжкості,  дані про його особу,  що раніше засуджувався за вчинені злочини,  його посередню характеристику. Суд не вбачає обставин,  які обтяжують покарання,  враховує пом'якшуючу обставину - щире каяття.

Призначаючи покарання ОСОБА_3. суд враховує що підсудним вперше вчинено злочин,  ступінь тяжкості вчиненого злочину,  дані про його особу,  позитивну характеристику,  обставини,  які пом'якшують покарання -щире каяття. Обставин,  які обтяжують покарання суд не вбачає.

Суд призначає покарання підсудним в межах санкції ч. 2 ст. 355 КК України у виді позбавлення волі.

Приймаючи до уваги,  що ОСОБА_3. вперше вчинив злочин,  щодо ОСОБА_2. судимість погашена,  вчинений злочин не є тяжким,  підсудні щиро розкаюються у вчиненому,  потерпілий не має жодних претензій до підсудних,  дані,  які характеризують їх особи не є негативними,  тому суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудних без відбування покарання,  з застосуванням ст.75 КК України.

Суд призначає покарання,  яке є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3та попередження вчинення ними нових злочинів.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України,  суд, -                                                                                   

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним в вчиненні злочину за ч.2 ст. 355 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст.ст.75,  76 КК України засудженого звільнити від відбування покарання,  якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього слідуючі обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_3визнати винним в вчиненні злочину за ч.2 ст. 355 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст.ст.75,  76 КК України засудженого звільнити від відбування покарання,  якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього слідуючі обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

 

4

 

Запобіжний захід щодо засуджених залишити без змін - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляції до апеляційного суду у Волинській області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація