ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
28 липня 2011 року 10:29 № 2а-9041/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В. при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»
до Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
про визнання дії протиправними, зобов'язання вчинити дії
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 липня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі по тексту – відповідач) та просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у відшкодуванні витрат позивачу на оплату листків непрацездатності працівникам та витрат, що зумовлені народженням та похованням;
- стягнути з Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість у розмірі 122031,99 грн.;
- стягнути з Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності витрати на судовий збір у розмірі 1220,32грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-9041/11/2670 та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 11 липня 2011 року.
У судовому засіданні 11 липня 2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2011 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 28 липня 2011 року.
У судовому засіданні 28 липня 2011 року представником позивача заявлено клопотання про зменшення позовних вимог, а саме: у зв’язку з повним погашенням відповідачем суми заборгованості у розмірі 122031, 99 грн., позивач змінив позовні вимоги та просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у відшкодуванні витрат позивачу на оплату листків непрацездатності працівникам та витрат, що зумовлені народженням та похованням;
- стягнути з Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності витрати на судовий збір у розмірі 1220,32 грн.
Представник відповідача не заперечував проти зменшення позовних вимог.
Крім цього, представник позивача підтримав в повному обсязі позовні вимоги, з врахуванням змінених, та обґрунтував їх тим, що відсутність відшкодування коштів протягом 2010 є протиправною.
Заперечення представника відповідача мотивовані тим, що станом на 06 липня 2011 року відповідачем повністю здійснено розрахунки з позивачем, а тому підстав для задоволення позовної заяви відповідач не вбачає.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця» (ідентифікаційний код 04713033) є юридичною особою, зареєстроване за адресою: 01034, місто Київ, вул. Лисенка, буд. 6. (копія Довідки АБ № 157806 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України додана до матеріалів справи).
Відповідно до Довідки АБ № 234562 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Козятинська дирекція залізничних перевезень (ідентифікаційний код № 01069933) є відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» без права юридичної особи (копії довідки АБ № 234562 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та положення про відокремлений підрозділ міститься в матеріалах справи).
20 січня 2011 року позивачем подано до Козятинської районної виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 рік (копія звіту додана до матеріалів справи).
Як зазначено представником позивача та не спростовано представником відповідача, вказаний звіт був повернутий позивачу без зауважень.
Протягом 2010 року Козятинська дирекція залізничних перевезень по матеріальному забезпеченню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та відшкодовувала витрати, зумовлені народженням та похованням на загальну суму 2042133,33 грн. Протягом 2010 року нараховані та утримані з працівників дирекції внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням становлять загальну суму 1779157,53 грн.
Таким чином, витрати, проведені страхувальником роботодавцем, за звітний період перевищують на 262975,80 грн. нараховану суму страхових внесків.
В матеріалах справи міститься копія претензії Козятинської дирекції залізничних перевезень від 23 лютого 2011 року на суму 139927, 99 грн.
Листом № 219 від 24 березня 2011 року позивачу надано відповідь на претензію від 23 лютого 2011 року та зазначено, що залишкова заборгованість буде погашена в міру наявності і по мірі надходжень коштів від виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
У судовому засіданні 28 квітня 2011 року представником відповідача зазначено, та не спростовано представником позивача, що заборгованість відшкодована в повному обсязі.
У зв’язку з вищевказаним, представником позивача змінено позовні вимоги, відповідно до яких позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у відшкодуванні витрат позивачу на оплату листків непрацездатності працівникам та витрат, що зумовлені народженням та похованням;
- стягнути з Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності витрати на судовий збір у розмірі 1220,32 грн.
Ознайомившись із матеріалам справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-III (далі по тексту – Закон № 2240-III) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.
Статтею 28 Закону № 2240-III встановлено, що страхувальники зобов’язані, зокрема, вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.
Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 4 березня 2004 року № 21 затверджено Порядок подання та обліку звітів по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, відповідно до якого всі страхувальники повинні щоквартально, наростаючим підсумком з початку року, надавати робочим органам Фонду "Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності" за формою Ф4-ФСС з ТВП.
Як вбачається з листа № 219 від 24 березня 2011 року, Вінницьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не заперечує щодо покладеного на нього обов’язку відшкодування позивачу витрат по соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Доводи відповідача, щодо неспроможності відшкодування витрат по соціальному страхуванню, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності через відсутність надходжень коштів від виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суд не бере до увагу, оскільки вказане твердження не є предметом спору в даному провадженні.
Суд звертає увагу, що неправомірність дій відповідача полягає у невідшкодуванні позивачу витрат, здійснених відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»Козятинська дирекція залізничних перевезень на оплату листків непрацездатності працівникам дирекції та витрат, що зумовлені народженням та похованням згідно з положеннями частини 1 статті 4, пункту 3 частини 2 статті 27, статті 37, частини 1 статті 51, 52 Закону 2240-III
Зокрема відповідно до статті 52 Закону 2240-III зазначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується: застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати; застрахованим особам, зазначеним у частинах другій та третій статті 6 цього Закону, - протягом десяти днів після призначення допомоги.
Крім цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення з Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності витрати на судовий збір у розмірі 1220,32 грн.
В матеріалах справи міститься платіжне доручення № 3229 від 17 червня 2011 року, відповідно до якого позивачем при зверненні до адміністративного суду сплачено державне мито в розмірі 1220, 32 грн.
Відповідно до статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 державне мито справляється, зокрема, із позовних заяв, заяв з переддоговірних спорів, заяв (скарг) у справах окремого провадження і скарг на рішення, прийняті відносно релігійних організацій, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за видачу судами копій документів.
Статтею 3 Декрету № 7-93 встановлено, що з заяв і скарг, що із скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян сплачуть 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що складає 3, 40 грн.
Частиною 2 статті 89 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Оскільки, позивачем надмірно сплачено судовий збір, суд звертає увагу на те, що в даному випадку сторона наділена правом звернутися до суду із заявою про повернення частини судового збору, а не звернутися до суду із аналогічною позовною вимогою.
Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Слід зазначити, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, при всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 –163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо несвоєчасного перерахування коштів на рахунки Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця".
3.Судові витрати у розмірі 1,70 грн. присудити на користь Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця».
4. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України..
Суддя Шарпакова В.В.