ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
29 липня 2011 року № 2а-9508/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерблок Плюс»
про стягнення заборгованості у розмірі 402 149,68 грн.
На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом розглянуто справу у письмовому провадженні.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерблок Плюс» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 402 149, 68 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-9508/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 21 липня 2011 року, яке відклалось на 29 липня 2011 року, у зв’язку з неявкою відповідача.
У судовому засіданні 29 липня 2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.
Представник відповідача у судові засіданні 21 липня 2011 року та 29 липня 2011 року не з’явився, заперечень проти позовної заяви не надав, хоча про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, у відповідності до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що заборгованість відповідача виникла у зв’язку із самостійним узгодженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерблок Плюс»суми податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 402 138, 68 грн. та суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 11, 00 грн., зазначених у податкових деклараціях, поданих до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва. В результаті не повного погашення відповідачем сум вищевказаних зобов’язань у строк, передбачений підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181- III (далі по тексту –Закон № 2181- III), Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва направлені перша та друга податкові вимоги. Таким чином, сума вказана в декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та декларації з податку на прибуток набули статусу податкового боргу.
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва стверджує, що нею було вжито всіх передбачених Закону № 2181-ІІІ заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача податковий борг.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерблок Плюс» (ідентифікаційний код 34485943) зареєстроване як юридична особа 22 червня 2006 року за адресою: 04053, місто Київ, вул. Артема, буд. 55в, та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі міста Києва як платник податків (до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 07 червня 2011 року).
Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» від 03 липня 1992 року № 2535-XII (далі по тексту –Закон № 2535-XII), встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до статті 14 Закону № 2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерблок Плюс»подано до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік на суму 804 277, 34 грн.з урахуванням суми 67 023, 11 грн. за один календарний місяць 2010 року.
Таким чином, відповідач самостійно визначив та узгодив суму податкового зобов’язання з плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Однак, у встановлені Законом № 2181 строки, вказана в податковій декларації сума податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, не була сплачена в повному обсязі.
Представником позивача зазначено, що станом на 01 червня 2011 року відповідач має заборгованість перед бюджетом у розмірі 1 286 648, 11 грн., у зв’язку з чим, подано позовну заяву про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 402 138, 68 грн.
Статтею 17 зазначеного закону, встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
У зв’язку з тим, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01 січня 2011 року), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31 грудня 2010 року.
Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
У відповідності до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Отже, у зв’язку з не сплатою відповідачем суми податкового зобов’язання, вказаного у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та у декларації з податку на прибуток, така сума, в силу статті 5 Закону № 2181-ІІІ, набула статусу податкового боргу.
Станом на день розгляду справи, сума заборгованості відповідача складає 1 286 648, 11 грн., з яких стягненню в даному провадженні підлягає 402 149, 68 грн.
Пунктом 1.2. статті 1 Закону № 2181- III визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього ж закону, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до абзацу «а»підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Відповідно до абзацу «б»підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті Закону № 2181-ІІІ друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
В матеріалах справи містяться копія корінця першої податкової вимоги № 1/8478 від 06 жовтня 2009 року на суму 1366, 38 грн. та копія корінця другої податкової вимоги № 2/1814 від 03 березня 2010 року на суму 213 447, 41 грн. та доказ отримання відповідачем податкових вимог.
Крім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерблок Плюс» має заборгованість з податку на прибуток у розмірі 11, 00 грн. відповідно до поданої до позивача декларації з податку на прибуток № 143562 від 11 квітня 2011 року.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Як вже зазначалось вище, відповідач самостійно подав до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік та декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, в яких самостійно визначив суму податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та податку на прибуток.
Не сплативши визначену у податкових деклараціях суми до бюджету протягом строків, встановлених Законом № 2181, відповідач самостійно узгодив цю суму.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-ІІІ визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.
З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов’язання в розмірі 402 149, 68 грн. грн. станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу відповідача, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом № 2181 заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 402 149, 68 грн. грн.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерблок Плюс» (ідентифікаційний код 34485943, адреса: 04053, місто Київ, вул. Артема, буд. 55в) до державного бюджету (розрахунковий рахунок 33316812700011, одержувач ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код 26077968 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 13050200) заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 402 138, 68 грн. (чотириста дві тисячі сто тридцять вісім гривень шістдесят вісім копійок).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерблок Плюс» (ідентифікаційний код 34485943, адреса: 04053, місто Київ, вул. Артема, буд. 55в) до державного бюджету (розрахунковий рахунок 31117009700011, одержувач ВДК у Шевченківському районі м. Києва, код 26077968 в УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11021000) заборгованість з податку на прибуток у розмірі 11, 00 грн. (одинадцять гривень).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.