Справа № 2а-22/2007 року.
ПОСТАНОВА Іменем України
16 травня 2007 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
В складі головуючої-судді: Перегінець Л.В.
секретаря: КозюпиЗ.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд,-
Встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 190 від 06.12.2004 року.
В судовому засіданні позивач уточнив заявлені позовні вимоги, просив винести рішення яким скасувати постанову № 190 про накладення на нього штрафу в розмірі 170 грн. та стягнути з відповідача 1699 грн. моральної шкоди. Суду пояснив, що функції з контролю за визначенням тарифів не входять до його обов'язків, крім того, рішення на підставі акту №114, за яким було складено протокол, рішенням господарського суду визнано недійсним. Притягнення його до адміністративної відповідальності завдало йому душевних страждань, вплинуло на його ділову репутацію на роботі, призвело до депресії та зниження працездатності, у зв"язку з чим вимагає стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 1699грн.
Представник відповідача згідно довіреності від 30.01.2007р., ОСОБА_2, позов не визнала, суду пояснила, що штраф на позивача накладено у зв"язку з фактичним вчиненням правопорушення,- зокрема, встановлено еправильне застосування тарифів , тому оскаржувана постанова винесена підставно. Щодо моральної шкоди, то,на думку представника відповідача, вона є необгрунтованою та не доведеною позивачем і підстави для її стягнення відсутні.просить в позові відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Івано-Франківській області було проведено перевірку КП „Івано-Франківськводотехпром" щодо порядку формування та застосування цін(тарифів) на послуги водопостачання та водовідведення, про що складено акт від 13.10.2004р. за 51р/65. На відставі вказаного акту було винесено рішення №114 від 09.11.2004р. про застосування до підприємства економічних санкції за порушення державної дисципліни цін.
Постановою від 06.12.2004 року за № 190 начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області на позивача, як на комерційного директора підприємства, було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 170 грн. за порушення державної дисципліни цін при формуванні тарифів на послуги, чим порушено рішення Івано-Франківчського міськвиконкому № 507 від 21.11.00р. , рішення № 362 від 20.08.03р.та ст. 165/2 КупАП.
Як вбачається з копії акту перевірки від 13.10.04р. відповідальність на підприємстві за формування тарифів для населення покладено на головного економіста Я.Є. Колос.
Згідно посадової інструкції комерційного директора КП „ Водоекротехпром" копію
якої представлено позивачем, обов"язку щодо формування чи здійснення контролю за формуванням цін та тарифів до функцій останнього не віднесено.
Згідно ст.ст. 14,280 КупАП до відповідальності за адміністративне правопорушення притягується безпосередньо винна особа, що з'ясовується обов'язково при розгляді справи, тоді як в спірному випадку, не зважаючи на її встановлення в акті перевірки , до відповідальності притягнуто іншу особу.
Крім того, як вбачається з копії рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2005 року № А-6/84 визнано нечинним рішення Держінспекції №114 від 09.11.2004р. за актом на підставі якого було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо позивача.
Таким чином, постанова Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області від 06.12.2004 року №190 підлягає до скасування.
Позовна вимога про стягнення моральної шкоди до задоволення не підлягає, оскільки позивачем не представлено доказів спричинення немайнової шкоди , не вказано обставин, які доводять її спричинення.
Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
При цьому, доведенню підлягають: обставини спричинення шкоди, якими саме неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю спричинена ця шкода майну, чи майновим правам особи, вина особи та причинний зв"язок між такими діями і завданою шкодою.
Проте зі змісту пояснень позивача та позовних матеріалів не вбачається доказів , які вказують на сам факт спричинення моральної шкоди та вину відповідача у її спричиненні, в спосіб зазначений в позові, та доказів, що підтверджують наявність причинного зв"язку між фактом накладення адміністративного штрафу та спричиненням душевних страждань, погіршенням стану здоров"я.
На підставі ст.1167 ЦК України, ст.ст.14,280,165/2,244,268,284 КУпАП та керуючись ст.ст.159,160 КАС України, суд, -
Постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задоволити частково.
Постанову Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області № 190 від 06.12.2004 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу - скасувати.
В решті вимог позову відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до Львівського апеляційного адміністративного суду (адреса: м.Львів, вул.Чоловського, 2) через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.