Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
02 вересня 2011 р. № 2-а- 11692/11/2070
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Комінтернівського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області до Громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2 про видворення у примусовому порядку за межі України ,-
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Комінтернівський РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області , з адміністративним позовом до Громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2 , в якому просить суд видворити в примусовому порядку громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при відпрацюванні території Комінтернівського району м. Харкова був виявлений громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_2 який проживає в АДРЕСА_1. Відповідач підробляє пошивом брюк, близьких родичів на території України не має, з питання отримання статусу біженця до відділу у справах національностей та міграції Харківської обласної державної адміністрації не звертався, тобто підстави для подальшого перебування на території України відсутні. За порушення вимог чинного законодавства України громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності та прийнято відносно нього рішення про видворення за межі України до 30.03.2011 року. Відповідач територію України у наданий йому строк не залишив, тому що не має коштів, а тому позивач звернувся до суду з позовом про примусове видворення громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2 за межі України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги визнає.
Розглянувши відомості про належне повідомлення сторін про час, дату та місце розгляду справи, заяву позивача та відповідача про розгляд справи без їх участі, враховуючи положення ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними в ній матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином Республіки Узбекистан, уродженцем м. Наманган, Республіки Узбекистан, паспорт НОМЕР_1, термін дії до 16.12.2027 року.
З письмових пояснень відповідача, прийнятих ст. інспектором СГІРФО Комінтернівського РВ ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області, вбачається, що громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1, підробляє пошивом брюк, реєстрацію не подовжив та своєчасно не виїхав з України із-за відсутності коштів, близьких родичів на території України не має.
17.03.2011 року ГУ МВС України в Харківській області затверджено прийняття рішення від 15.03.2011 року у відношенні громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 було прийнято рішення про видворення за межі України, зобов’язано покинути територію України у термін до 30.03.2011 року .
З рішенням про видворення за межі України, а також з вимогами ст.32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб громадянства”, щодо видворення у примусовому порядку в разі ухилення від виїзду за межі України у визначений термін, відповідач був ознайомлений, але у встановлений строк території України так і не залишив.
Згідно листа Управління міграційної служби у Харківській області від 31.03.2011 року №17/01-14-30-В громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Управління міграційної служби у Харківській області з заявою, щодо надання статусу біженця, не звертався.
24.05.2011 року Комінтернівським районним судом м. Харкова громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ч. 1 ст. 203 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 510 грн. Зазначений штраф був сплачений відповідачем, про що свідчить банківська квитанція.
Стаття 2 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” визначає, що іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин. Здійснення іноземцями та особами без громадянства своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані поважати та дотримуватися Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.
Закон України “Про імміграцію” визначає порядок отримання візи на в'їзд іноземців на територію України для проживання та працевлаштування.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Враховуючи, що громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не має близьких родичів, власного житла, постійного джерела доходів, з питання отримання статусу біженця до відділу у справах національностей та міграції Харківської обласної державної адміністрації не зверталася, згідно з вимогами ст.32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” підлягає примусовому видворенню за межі території України.
Суд зазначає, що відповідачем до суду подано заяву про визнання позовних вимог.
Частиною 1 ст. 136 КАС України передбачено, що позивач може відмовитись від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.
Беручи до уваги викладене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 256 КАС України суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 8, ст. 9, ст. 11, ст. 94, ч. 1 ст. 112, ст. 160-164, ст. 167, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Комінтернівського районного відділу Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області до Громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2 про видворення у примусовому порядку за межі України - задовольнити.
Видворити в примусовому порядку за межі України громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України.
Постанову звернути до негайного виконання.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Волошин Д.А.