Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/10699/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандичева Д.В.
при секретарі Сніховської О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області
до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області
про визнання дій неправомірними та стягнення витрат на виплату пенсії особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, якщо травма отримана за межами України за період з січня 2011 року по травень 2011 року у сумі 11363,87 грн.,
за участю представників:
від позивача: Жукової В.Г.,
від відповідача: Пімєнової О.В.,
В С Т А Н О В И В:
Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області (далі по тексту УПФУ) до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області (далі по тексту Відділення) про визнання дій неправомірними та стягнення витрат на виплату пенсії особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, якщо травма отримана за межами України за період з січня 2011 року по травень 2011 року у сумі 11363,87 грн.
Позовні вимоги позивач мотивував тим, що відповідачу було направлено Акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з січня 2011 року по травень 2011 року.
Відповідач відмовився від підписання Акту звірки по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та прийняти зазначені у актах звірки витрати УПФ на загальну суму 11363,87 грн., посилаючись на те, що травми отримані пенсіонерами за межами України. Відмову від підписання Відділення обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 2 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я, які пов’язані з виконанням трудових обов’язків від 09.09.1994 року відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров’я (в тому числі під час втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов’язаного з виконанням трудових обов’язків, після переїзду потерпілого на територію іншої держави), смерті, проводиться роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалося на робітника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров’я, смерті.
Посилаючись на ст.ст. 21, 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ч. 1 ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанову правління ПФУ та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003, Угоду про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. позивач просив задовольнити позовні вимоги.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав визначених у запереченнях на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ здійснюється органами Пенсійного фонду України. Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-14 (надалі - Закон № 1105) обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв’язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до пункту 3 розділу XI «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»: відшкодування шкоди, медична професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на такі страхові виплати і соціальні послуги (абзац 2); уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності зазначеним Законом підприємства, установи й організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами й організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом (абзац третій). Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого. Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року N 2694-ХН, які були ліквідовані.
Відповідно до пункту 5 статті 24 Закону № 1105, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
На виконання Закону № 1105 правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнята спільна постанова від 4 березня 2003 року № 5-4/4, якою затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі –Порядок).
Пунктом 5 Порядку визначено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно Головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIV (надалі - Закон № 1105-XIV) визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві осіб, та зазначеного вище Порядку, затвердженого на виконання частини 8 статті 34 цього Закону, дає підстави вважати, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були сплачені пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва отриманого у країнах СНД. Вказані виплати увійшли до Актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с. 5-9).
Факт виплати вказаних сум допомоги відповідачем не оспорюється.
Відповідачем - відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Совєтському м. Макіївки Донецької області не були враховані витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва отриманого у країнах СНД ОСОБА_4 у розмірі 3778,00 грн., ОСОБА_5 у розмірі 3778,00 грн., ОСОБА_6 у розмірі 3807,87 грн.
Факт отримання зазначеними особами каліцтва за межами України підтверджується ОСОБА_4 про нещасні випадки на виробництві (а.с. 15-19) Вказані розбіжності визначені у таблицях розбіжностей (а.с. 10-14).
Згідно із частиною 2 статті 2 Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов’язаних з виконанням ними трудових обов’язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (надалі –Угода), пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення. Згідно із статтею 6 Угоди передбачено, що призначення пенсій громадянам держав –учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Угода не передбачає відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншими ушкодженнями здоров’я, які пов’язані із виконанням ними трудових обов’язків, а регулює питання виплати пенсій.
Таким чином, відсутні підстави для стягнення на користь позивача витрат на виплату пенсії особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, якщо травма отримана за межами України за період з січня 2011 року по травень 2011 року у сумі 11363,87 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав щодо відшкодування відповідачем Управлінню Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, якщо травма отримана за межами України.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення витрат на виплату пенсії особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, якщо травма отримана за межами України за період з січня 2011 року по травень 2011 року у сумі 11363,87 грн. - відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини 18 серпня 2011 року.
Повний текст постанови складений 22 серпня 2011 року.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Мандичев Д. В.