Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/10052/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11:40
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді < Довідник >
при секретарі Кішенковій Г.О.
за участю:
представника позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 23.06.2011 року),
відповідач – не з’явився;
від прокуратури – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 3400 грн., -
В С Т А Н О В И В :
У червні 2011 року Донецько-Ясинуватський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 3400 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в ході проведення перевірки в Територіальному управлінні Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області додержання вимог законодавства щодо надання суб’єктами підприємницької діяльності послуг щодо регулярних пасажирських перевезень встановлено, що позивачем на Приватного підприємця ОСОБА_2 накладені штрафні санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт у розмірі 3400 грн.
За результатами проведеної перевірки складено Акт №222456 від 02.03.2011 року про порушення відповідачем положень Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону, а саме: дорожній лист, ліцензійна картка, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду, квитково-касовий лист.
За результатами розгляду вказаного акту 11.04.2011 року винесено постанову №127428 про застосування до Приватного підприємця ОСОБА_2 фінансових санкцій у розмірі 1700 грн.
03.03.2011 року за результатами проведеної перевірки складено Акт №222603 про порушення відповідачем положень Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині надання послуг з перевезення пасажирів без ліцензійної картки, дорожнього листа, схеми маршруту, розкладу руху, квитково-касового листа та таблиці вартості проїзду.
За результатами розгляду вказаного акту 11.04.2011 року винесено постанову №127429 про застосування до Приватного підприємця ОСОБА_2 фінансових санкцій у розмірі 1700 грн.
Таким чином до Приватного підприємця ОСОБА_2 застосовані фінансові санкції на загальну суму у розмірі 3400 грн.
До відповідача направлялась вищевказані постанови для добровільного відшкодування. Однак, до теперішнього часу, відповідачем фінансові санкції у розмірі 3400 грн. не сплачені.
Тому просить стягнути з відповідача фінансові санкції в сумі 3400 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.
Прокурор у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та прокурора на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 02 березня 2011 року державними інспекторами Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області здійснена перевірка транспортного засобу марки «Mercedes-bens», державний номер НОМЕР_1, за результатами якої складено Акт №222456 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким виявлені порушення положень Закону України «Про автомобільний транспорт»: надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких передбачений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: дорожній лист, ліцензійна картка, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду, квитково-касовий лист.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 11 квітня 2011 року Т.в.о. начальником Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області винесено постанову №127428 про застосування до Приватного підприємця ОСОБА_2 на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» фінансових санкцій розмірі 1700 грн.
Крім того, 03 березня 2011 року державним інспектором Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області здійснена перевірка транспортного засобу марки «Mercedes-bens», державний номер НОМЕР_1, за результатами якої складено Акт №222603 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким виявлені порушення положень Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: при здійсненні регулярних пасажирських перевезень неоформлені документи, а саме: ліцензійна картка, дорожній лист, схема маршруту, розклад руху, квитково-касовий лист, таблиця вартості проїзду.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 11 квітня 2011 року Т.в.о. начальником Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області винесено постанову №127429 про застосування до Приватного підприємця ОСОБА_2 на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» фінансових санкцій в розмірі 1700 грн.
Винесені суб’єктом владних повноважень постанови надсилались на адресу відповідача, для добровільного виконання у відповідності з п. 28 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року.
Однак сума фінансових санкцій у розмірі 3400 грн. до теперішнього часу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Згідно статті 121 Конституції України, на органи прокуратури України покладені функції представництва інтересів держави в судах у випадках, визначених Законом. Право на звернення прокурора або його заступників до суду в інтересах держави передбачене п.6 ч.2 ст.20 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року із змінами та доповненнями, та ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України.
Донецько-Ясинуватський транспортний прокурор виступає в інтересах держави в особі Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області.
Відповідно до Положення про Головну Державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року №1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв’язку України і йому підпорядковується.
Згідно з пунктом 4 вищевказаного Положення Головна Державна інспекція на автомобільному транспорті відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Головна Державна інспекція на автомобільному транспорті має право перевіряти додержання суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Згідно пункту 8 вказаного Положення, Головна Державна інспекція на автомобільному транспорті для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністерством транспорту та зв’язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті.
Таким чином, територіальний орган Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті при прийнятті рішення про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій діє як орган державної виконавчої служби у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб’єкт владних повноважень.
У відповідності до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон) урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень; державний контроль за додержанням вітчизняними та іноземними автомобільними перевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення; видачу відповідно до законодавства ліцензій на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та контроль ліцензійних умов; державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.
Статтею 60 Закону передбачене, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, у вигляді штрафу. Накладати такі санкції від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту уповноважені посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Цією ж статтею передбачено, що порядок стягнення санкції у вигляді штрафу, за порушення викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Постановами про застосування фінансових санкцій №127428 та №127429 від 11.04.2011 року застосовані фінансові санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» на загальну суму 3400 грн.
Постанови №127428 та №127429 від 11.04.2011 року суб’єкта владних повноважень виконані не були та в установленому законом порядку не оскаржувались. Сума штрафу у розмірі 3400 грн. відповідачем у добровільному порядку не сплачена.
Виходячи з наведеного та вимог законодавства несплачена сума штрафу підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони – суб’єкта владних повноважень, судовий збір з відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, не стягується.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 3400 грн., - задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (83119, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету м. Донецька (р/р 31112106700002, ГУДК Донецької області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 23977045, код 21081100) фінансові санкції у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 (нуль) коп.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 23 серпня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 28 серпня 2011 року.
Суддя Фещук А.В.