Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/11123/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10:40
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді < Довідник >
при секретарі Кішенковій Г.О.
за участю:
представника позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 23.06.2011 року),
відповідач – не з’явився;
від прокуратури – Григор’євої О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до Приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн., -
В С Т А Н О В И В :
У липні 2011 року Донецько-Ясинуватський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в ході проведення перевірки Територіальним управлінням Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області додержання вимог законодавства щодо надання суб’єктами підприємницької діяльності послуг з регулярних пасажирських перевезень встановлено, що позивачем на Приватного підприємця ОСОБА_3 накладені штрафні санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт у розмірі 1700 грн.
За результатами проведеної позивачем перевірки ОСОБА_3 складено Акт №222716 від 23.03.2011 року, в якому вказано про надання позивачем послуг з перевезень пасажирів без документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону, а саме: схеми маршруту та розкладу руху.
За результатами розгляду вказаного акту 26.04.2011 року позивачем на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» винесено постанову №127478 про застосування до Приватного підприємця ОСОБА_3 фінансових санкцій у розмірі 1700 грн.
До відповідача направлялась вищевказана постанова для добровільного відшкодування. Однак, до теперішнього часу, відповідачем фінансові санкції не сплачено.
Тому просить стягнути з відповідача фінансові санкції в сумі 1700 грн.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.
Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 23 березня 2011 року державними інспекторами Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області була здійснена перевірка транспортного засобу марки «Mercedes-bens 313 ДПЕ», державний номер НОМЕР_1, за результатами якої складено Акт №222716 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким виявлено, що під час надання послуг з перевезення пасажирів відсутні документи передбачені ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»: схема маршруту, розклад руху.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 26 квітня 2011 року Т.в.о. начальником Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області винесено постанову №127478 про застосування фінансових санкцій до Приватного підприємця ОСОБА_3 розмірі 1700 грн. на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Винесена суб’єктом владних повноважень постанова надсилалась на адресу відповідача, для добровільного виконання відповідно до п. 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року.
Однак сума фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. до теперішнього часу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Згідно статті 121 Конституції України, на органи прокуратури України покладені функції представництва інтересів держави в судах у випадках, визначених Законом. Право на звернення прокурора або його заступників до суду в інтересах держави передбачене п.6 ч.2 ст.20 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року із змінами та доповненнями, та ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України.
Донецько-Ясинуватський транспортний прокурор виступає в інтересах держави в особі Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області.
Відповідно до Положення про Головну Державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року №1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв’язку України і йому підпорядковується.
Згідно з пунктом 4 вищевказаного Положення Головна Державна інспекція на автомобільному транспорті відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Головна Державна інспекція на автомобільному транспорті має право перевіряти додержання суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Згідно пункту 8 вказаного Положення, Головна Державна інспекція на автомобільному транспорті для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністерством транспорту та зв’язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті.
Таким чином, територіальний орган Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті при прийнятті рішення про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій діє як орган державної виконавчої служби у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб’єкт владних повноважень.
У відповідності до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон) урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень; державний контроль за додержанням вітчизняними та іноземними автомобільними перевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення; видачу відповідно до законодавства ліцензій на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та контроль ліцензійних умов; державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.
Статтею 60 Закону передбачене, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, у вигляді штрафу. Накладати такі санкції від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту уповноважені посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Цією ж статтею передбачено, що порядок стягнення санкції у вигляді штрафу, за порушення викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Постановою про застосування фінансових санкцій №127478 від 26.04.2011 року до Приватного підприємця ОСОБА_3 застосовані фінансові санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 1700 грн.
Постанова суб’єкта владних повноважень виконана не була та в установленому законом порядку не оскаржувалась. Сума штрафу відповідачем у добровільному порядку не сплачена.
Виходячи з наведеного та вимог законодавства несплачена сума штрафу підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони – суб’єкта владних повноважень, судовий збір з відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, не стягується.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до Приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн., - задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Державного бюджету м. Донецька (р/р 31112106700002, ГУДК Донецької області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 23977045) фінансові санкції у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 (нуль) коп.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 22 серпня 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 27 серпня 2011 року.
Суддя Фещук А.В.