Справа № 2-865/2007року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2007 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі головуючого - судді: Барашкова В.В.
при секретарі: Шевчук І.Ю.
з участю сторін і представників сторін: позивачки ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зобовязання ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні будинком, шляхом демонтування бетонної огорожі до висоти 1,5 м., суд ,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3
та ОСОБА_4 про зобовязання ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити
ОСОБА_1 перешкод в користуванні будинком, шляхом демонтування бетонної
огорожі до висоти 1,5 м..
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала по мотивах викладених в
позовній заяві і просила суд постановити рішення, яким позов задоволити.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні позову не визнали вважаючи
його безпідставним, просили суд постановити рішення, яким в задоволенні позову
відмовити.
Під час провадження по справі свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він працював
землеупорядником в Крихівецькій сільській Раді в той час, коли позивачка по даній справі
звернулася до сільській Ради із скаргою про те, що відповідачі по даній справі ставлять
паркан, висота якого заважає їй користуватися власним будинком. Відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4 робилися усні зауваження з приводу зменшення висоти огорожі. На усні
зауваження відповідачі не відреагували і тоді був складений акт з участю представника
архітектури. В даному акті зазначалося про те, що висота огорожі перевищує приписи
будівельних норм.
Під час провадження по справі свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що проживає по сусідству
з позивачкою по даній справі. Вона бачила, як сусіди позивачки встановлювали огорожу,
висотою приблизно 2 метри. На прохання позивачки не ставити таку огорожу вони не
відреагували.
Заслухавши пояснення сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 10, 11 ,60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом встановлено, що відповідно до ст. 48 Закону України «Про власність» п.2 вищевказаного закону, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Під час провадження по справі встановлено, що між будинковолодіннями ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 встановлена бетонна огорожа висотою 2 м. Відстань від межі суміжної ділянки ОСОБА_4 (буд.195) до житлового будинку ОСОБА_1 (буд.193) становити до веранди -3.10 м.; житлових приміщень -5.0.М.
Відповідно до ДБН розмір, висота огорожі встановлюються місцевими правилами забудови, що затверджуються органами місцевого самоврядування. На даний час зазначені норми не прийняті.
Окрім цього, як встановлено під час провадження по справі архітектурно -планувальним завданням на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2 міської ради також не було визначено граничну висоту огорожі для зазначеного будинковолодіння.
Посилання позивачки на те, що існують перешкоди у здійсненні нею права власності, пошкодження належного їй майна спростовуються зібраними по справі доказами. Як зазначалось відстань від будинку позивачки до спірної огорожі становить 3.10 м., і відповідає приписам п. 2.20.ДБН. 79-92, в даному пункті зазначено, що відстань від межі суміжної ділянки до стін житлового будинку або господарської споруди слід приймати не менше їм. Конструкції будинків та споруд, що виступають, не повинні перетинати межі сусідніх ділянок.
Згідно актів обстеження, які затверджені Головним санітарним лікарем рівень інсоляції (освітлення) житлових приміщень в будинку по АДРЕСА_2 міської ради відповідає чинним нормативам.
Таким чином, під час провадження по справі судом не встановлено наявність створення відповідачами перешкод у здійсненні і реалізації позивачкою права власності на майно -будинковолодіння по АДРЕСА_1 Івано-Франківської міської Ради.
Виходячи з вищенаведеного позовні вимоги є безпідставними і не підлягають до задоволення.
Виходячи з вищенаведеного, та керуючись п.2 ст.48 Закону України «Про власність» ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212, 215, 218, ЦПК України, суд, -
вирішив:
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зобовязання ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні будинком, шляхом демонтування бетонної огорожі до висоти 1,5м- відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.