31.08.2011  02.09.2011

                                                                                                                                                                                                                                                                    < копія > 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2011 р.  Справа № 2а/0470/7676/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді   Кальника В.В.  , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов  Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області     до  ОСОБА_1  про   стягнення заборгованості , –

ВСТАНОВИВ:

-Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до ФОП ОСОБА_1, у якій просить стягнути з відповідача на користь держави заборгованість у розмірі 1364,40  грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не здійснює своєчасні розрахунки з Пенсійним фондом України та допустився заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1364,40 грн.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується поштовою кореспонденцією з відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання від 17.08.2011 року.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень  або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов належить задовольнити повністю із наступних підстав.

Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.1 ст.58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058) Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1058 передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно ч.2 ст.5 Закону № 1058 виключно цим Законом визначаються коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та платники страхових внесків, їх права та обов'язки.

Частиною 3 статті 18 Закону № 1058 передбачено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.1 Закону № 1058 страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

17.07.2010 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " № 2461-УІ від 08.07.2010 р. (надалі - Закон № 2461).

До введення в дію Закону України від 08.07.2010 р. № 2461 "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доплата до мінімального страхового внеску здійснювалася за бажанням фізичної особи-платника спрощеної системи оподаткування. Починаючи з липня 2010 року Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 р. № 2461, встановлено обов'язкову сплату підприємцями-фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду в порядку, визначеному Законом України № 1058.

З урахуванням внесених змін, які набрали чинності, згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону № 1058 загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.11 Закону № 1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

У відповідності до п.5 ч.1 ст.14 Закону № 1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є: застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону. Згідно ч.1 ст.15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною 3 статті 15 Закону № 1058 передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Отже, Законом України від 08.07.2010 р. № 2461-УІ "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено обов'язкову сплату підприємцями - фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 1058 участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування може припинитися у разі якщо особа, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до нього Закону, втратила визначений цим Законом статус застрахованої особи.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до підпунктів 5.1.3, 5.1.4 пункту 5.1 Розділу 5 Інструкції №21-1, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону є квартал.

Частиною 2 статті 106 Закону №1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Встановлено, що за період з липня по грудень 2010р. розмір мінімального страхового внеску відповідача до УПФУ за липень-вересень 2010р. складає 294,82 (33,2% від мінімальної заробітної плати 888,00 грн.), за жовтень-листопад 2010р. складає 301,12 грн. (33,2% від мінімальної заробітної плати 907,00 грн.), за грудень 2010р. складає 306,10 грн. (33,2% від мінімальної заробітної плати 922,00 грн.).

Фізична особа - суб’єкт підприємницької діяльності самостійно визначив суму страхових внесків у своєму звіті за 2010р., яку необхідно сплатити до УПФУ в м. Нікополі.

Згідно із розрахунком за 2010 рік, який надано відповідачем, сума нарахованого зобов'язання зі сплати страхових внесків складає 1981,80 грн., але в зв’язку з частковою сплатою в сумі 617,40 грн., сума заборгованості до УПФУ в м. Нікополі склала 1364,40 грн.

Таким чином, сума заборгованості за 2010 рік по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Пенсійного фонду складає 1364,40 грн. згідно наданого розрахунку.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.   

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 183-2, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

     Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь Управління ПФУ в м. Нікополі заборгованість по страхових внесках в сумі 1364,40 грн. (одна тисяча триста шістдесят чотири грн. 40 коп.).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя                      < (підпис) > 

< Список >

< Список >

< Список >В.В. Кальник

< Текст >