26.08.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/10114/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Златіна С.В.
при секретарі –Лісна А.М.
представника позивача –Старовойтова О.Е.
представника відповідача –Колота В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інноваційна група “Ашрей»до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити пенвні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 11.08.2011р. надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інноваційна група “Ашрей» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про
- визнання протиправними дії Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області з невизнання як податкового звіту декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інноваційна група “Ашрей» за червень 2011 року;
- зобов’язання Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інноваційна група “Ашрей» за червень 2011 року та внести дані до «Автоматизованої системи співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»;
- зобов’язати Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області відобразити показники декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інноваційна група “Ашрей» за червень 2011 року в картці особового рахунку з ПДВ;
- встановити Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області тижневий строк з дня набрання законної сили судовим рішенням по справі для подання звіту про виконання судового рішення.
Ухвалою суду 12.08.2011 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 25.08.2011 року.
У судовому засіданні 25.08.2011 року позивач підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи на безпідставність відмови відповідача у прийнятті податкової декларації
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи податкова декларація подана позивачем не відповідає положенням пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податквого кодексу України, а отже не може вважатися податковою декларацією. Крім того, позивач не є платником податку на додану вартість, а отже не в праві пдавати податкові декларації з ПДВ; в поданій декларації з податку на додану вартість відсутній обов’язковий додаток № 5. Також відповідач звернув увагу суду на той факт, що позивач несвоєчасно подав податкову з податку на додану вартість.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачем поштою направлено відповідачу Декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року, що підтверджується накладною кур’єрської служби ТВІН-ДМ від 14.07.2011 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи.
Відповідачем на адресу позивача направлено лист від 21.07.2011 року № 16036/10/28262 за підписом начальника Дніпропетровської МДПІ Ліпінського А.В.
У вищевказаному листі зазначено, що подана позивачем декларація з податку на додану вартість за звітній період червень 2011 року не вважається податковою звітністю в зв’язку із порушенням п.46.5 ст. 46, п.48.4 ст. 48, п.49.2 ст. 49 розділу ІІ та п. 184.1 ст. 184 розділу V Податкового кодексу України, а саме: позивач не є платником податку на додану вартість, крім того, в наданій декларації з податку на додану вартість відсутній обов’язковий додаток № 5.
У відповідності до ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом;код виду економічної діяльності ( КВЕД) ; код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; фізичною особою - платником податків або його законним представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.
Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.
Згідно п.46.6 ст. 46 ПК України якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган державної податкової служби, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності. До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності з податкового періоду, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Судом встановлено, що на момент подання позивачем податкової декларації, діючої формою податкової декларації з податку на додану вартість була форма затверджена наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.02.2011 року (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року № 197/18935.
Судом встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року містить всі необхідні реквізити передбачені п.48.3 та п.48.4 ст. 48 ПК України, всі цифри та букви у ній відображені.
Згідно п.49.10 ст. 49 ПК України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених статтею 49 ПК України передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Згідно п.49.11 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Суд вважає лист від 21.07.2011 року № 16036/10/28262 за підписом начальника Дніпропетровської МДПІ Ліпінського А.В саме відмовою у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року, яка була подана позивачем.
Щодо тверджень відповідача про те, що позивач не платником податку на додану вартість, а отже не в праві подавати податкові декларації з податку на додану вартість, то суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач з 12.05.2009 року до 07.06.2011 року був платником податку на додану вартість.
Судом також встановлено, що рішенням відповідача від 07.06.2011 року № 702/290 анульовано реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість.
У відповідності до п.184.6 ст. 184 Податкового кодексу України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Згідно п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місць.
У відповідності до п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця
Таким чином, судом встановлено, що останнім звітним (податковим) періодом для подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість був червень 2011 року, оскільки останнім днем попереднього податкового періоду було 31 травня 2011 року, а рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість було прийнято відповідачем 07червня 2011 року.
Отже, судом встановлено, що позивач вправі був подати декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року.
Щодо тверджень відповідача про те, що позивач не додав до податкової декларації з податку на додану вартість обов’язкового додатку № 5, то суд зазначає наступне.
У відповідності до п.48.1 ст. 48 Податкового кодексу України Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Як вже було встановлено судом, на момент подання позивачем податкової декларації, діючої формою податкової декларації з податку на додану вартість була форма затверджена наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.02.2011 року (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року № 197/18935.
У відповідності до п. 13 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.02.2011 року, у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.
Таким чином, позивач повинен додавати до податкової декларації з податку на додану вартість додаток № 5 лише у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації).
Судом встановлено, що позивачем заповнено дані у рядку декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року, на підставі яких складається додаток № 5 до декларації, а тому позивач повинен був складати та додавати до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року додаток № 5.
Суд зазначає, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року містить додаток № 5, який оформлено у відповідності до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.02.2011 року.
Факт направлення податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року з додатком № 5 на адресу відповідача підтверджується накладною кур’єрської служби ТВІН-ДМ від 14.07.2011 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи.
Суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що однією із підстав для неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року слугувала та підстава, що остання була подана позивачем з порушенням встановленого строку, оскільки у рішенні відповідача, оформленого листом № 16036/10/28262 від 21.07.2011 року, яким податкова звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інноваційна група “Ашрей» не визнана як податкове декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року, відсутня така підстава для неприйняття декларації як несвоєчасне її подання.
Крім того, суд звертає увагу на той факт, що несвоєчасне подання декларації платником податків не є підставою для невизнання її податковою звітністю у відповідності до статей 48 та 49 Податкового кодексу України.
Враховуючи те, що судом встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року містить всі необхідні реквізити передбачені п.48.3 та п.48.4 ст. 48 ПК України, всі цифри та букви у ній відображені, то дії Дніпропетровської МДПІ з невизнання як податкового звіту декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інноваційна група “Ашрей» за червень 2011 року є протиправними.
У відповідності до статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів особи, на захист яких подано позовну заяву.
Враховуючи викладене, суд вважає, що за необхідним вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення Дніпропетровської МДПІ, оформлене листом № 16036/10/28262 від 21.07.2011 року, яким податкова звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інноваційна група “Ашрей» не визнана як податкове декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року, оскільки це є необхідним для повного захисту прав та законних інтересів позивача.
Стосовно заявленої позивачем вимоги про зобов’язання відповідача прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року та зобов’язання Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області відобразити показники декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інноваційна група “Ашрей» за червень 2011 року в картці особового рахунку з ПДВ, то вищевказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п.49.13 ст. 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Щодо вимоги позивача щодо встановлення Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області тижневий строк з дня набрання законної сили судовим рішенням по справі для подання звіту про виконання судового рішення, то суд зазначає наступне.
У відповідності до ч.1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи те, що даним судовим рішенням відповідача не було зобов’язано вчиняти дії на користь позивача, а лише визнано протиправними дії відповідача та скасовано рішення відповідача про відмову у прийнятті податкової декларації, то не вважає за необхідне зобов’язувати відповідача подавати суду звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України у разі якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інноваційна група “Ашрей» задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області з невизнання як податкового звіту декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інноваційна група “Ашрей» за червень 2011 року.
Скасувати рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, оформлене листом № 16036/10/28262 від 21.07.2011 року, яким податкова звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інноваційна група “Ашрей» не визнана як податкове декларація з податку на додану вартість за червень 2011 року
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інноваційна група “Ашрей» судовий збір у розмірі 1,70 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 25 серпня 2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >С.В. Златін
< Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >