Справа №2-711/2007року

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 липня 2007 року                                                                                  м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі головуючого - судді:                           Барашкова В.В.

при секретарі:                          Шевчук І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, суд,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.

В судовому засіданні позивач позов підтримав по мотивах викладених в позовній заяві, просив суд постановити рішення, яким визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим приміщення - квартирою АДРЕСА_1.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином. За таких обставин, керуючись ст.ст.169, 224 ЦПК України, суд вважає, що в даному випадку можна провести заочний розгляд справи, враховуючи, що   позивач не заперечує проти такого розгляду справи.

Під час провадження по справі свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що з позивачем по справі він давно знайомий. Йому відомо про те, що дружина позивача ОСОБА_1, відповідачка по даній справі ОСОБА_2 після розірвання шлюбу в 2002 році виїхала за кордон, де влаштувалася на роботу і вийшла заміж. В спірній квартирі вона не проживає , не оплачує за комунальні послуги, а також не приймає участі в утриманні будинку.

Окрім пояснень  позивача та свідка судом були досліджені наступні письмові докази:

1.      Довідка від 13.11.2006 року НОМЕР_1.

2.      Копія Договору купівлі-продажу квартири від 09.07.2002 року.

3.      Копії Свідоцтва про розірвання шлюбу.

4.      Скорочена копія Свідоцтва про одруження.

5.      Копія адресної Довідки.

6.      Довідка НОМЕР_2 від 04.04.2007 року.

Заслухавши пояснення позивача та свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 10,11,57-60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні

права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 відповідно до Довідки НОМЕР_2 від 04.04.2007 року, яка видана Івано-Франківським ОБТІ зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1. Вищевказана квартира придбана позивачем ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 09.07.2002 року.

27.06.2002 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано про що свідчить актовий запис НОМЕР_3 виданий відділом РАЦС Івано-Франківського міського управління юстиції. Як встановлено в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 в спірній квартирі не проживала і не проживає з 2002 року. З копії свідоцтва про одруження від 24.02.2003 року вбачається, що відповідачка по справі ОСОБА_2 зареєструвала офіційно шлюб з громадянином Польщі. Факт не проживання відповідачки у спірній квартирі також підтвердив в судовому засідання і свідок ОСОБА_3, який повідомив суду про те, що відповідачка по даній справі ОСОБА_2 в спірній квартирі не проживає з 2002 року, не приймає участі в утриманні будинку, а також не оплачує за комунальні послуги.

Тобто відповідачка не виконує обов»язки передбачені ст.64 ЖК України.

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку. Згідно ч. 1 ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача за ним зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними і підлягають до задоволення

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 10,11,57-60 ЦПК України, ч. 1 ст. 71, 72 ЖК України 208,212-215,218,224-232 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням -задоволити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим приміщення - квартирою АДРЕСА_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається позивачем протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії