22.08.2011 < с/р >
< коп. >
УХВАЛА
18 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/5239/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Златіна С.В.
при секретарі –Лісна А.М.
представника позивача –Бєляєва О.В.
представника відповідача –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» до Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити певні дії, –
ВСТАНОВИВ:
05.05.2011 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 06.05.2011 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк до 06.06.2011 року для усунення недоліків позовної заяви.
06.06.2011 року позивач через відділ діловодства суду надав необхідні для суду документи.
Ухвалою суду від 07.06.2011 року відкрито провадження.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та зазначив, що податкове зобов’язання позивача є неузгодженим, оскільки він оскаржив в судовому порядку податкові повідомлення-рішення відповідача, а тому останній зобов’язаний внести зміни до особових рахунків по податку на прибуток підприємств 92 043,00 гривень та штрафної (фінансової) санкції по податку на прибуток підприємств 48 264,10 гривень, податок на додану вартість 23 108,33 гривні та штрафної (фінансової) санкції по податку на додану вартість 16 152,49 гривень позивача шляхом включення заборгованості по не узгодженим сумам, нарахованим на підставі податкових повідомлень-рішень від 06.10.2009 року № 0000392340/1 та від 06.10.2009 року № 0000362340/0, та внесення їх до окремого реєстру, де вони повинні міститися до закінчення процедури судового оскарження.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про те через відділ діловодства суду подав письмові заперечення проти позиву, у яких зазначив, що податкове зобов’язання позивача є узгодженим, а тому відповідач не має правових підстав для внесення змін до особових рахунків по податку на прибуток підприємств 92 043,00 гривень та штрафної (фінансової) санкції по податку на прибуток підприємств 48 264,10 гривень, податок на додану вартість 23 108,33 гривні та штрафної (фінансової) санкції по податку на додану вартість 16 152,49 гривень позивача шляхом включення заборгованості по не узгодженим сумам, нарахованим на підставі податкових повідомлень-рішень від 06.10.2009 року № 0000392340/0 та від 06.10.2009 року № 0000362340/0, та внесення їх до окремого реєстру, де вони повинні міститися до закінчення процедури судового оскарження. Крім того, відповідач просив суд розглянути справу без участі свого представника.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Предметом даного спору є зобов’язання відповідача вивести до окремого реєстру суми грошових зобов’язань, які нараховані на підставі податкових повідомлень-рішень від 06.10.2009 року № 0000392340/1 та від 06.10.2009 року № 0000362340/0 та містяться у картках особових рахунків Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» (Дніпропетровська область, с.м.т. Межова, вул. Центральна,66, код ЄДРПОУ 32433909) по податку на прибуток підприємств, по податку на додану вартість.
Так, справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки у розумінні статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 КАС).
З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб’єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 року № 3.2-2005 справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
У той же час, за змістом Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. № 276, зареєстрованим Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за № 843/11123, цією Інструкцією встановлюється виключно порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.
Пунктом 3.1 розділу 3 згаданої Інструкції визначено мету відкриття органами державної податкової служби на кожний поточний рік особових рахунків за кожним платником та кожним видом платежу –облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету.
При цьому, відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 розділу 4 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за №567/5758 (у редакції наказу ДПА України від 27.05.2003 №247).
З правового аналізу наведених положень вбачається, що облік платежів у картках особового рахунку за своєю юридичною природою не є тими діями суб’єкта владних повноважень, які породжують для платника податків правові наслідки у вигляді сплати сум податків, оскільки відображення у картці особового рахунку податкових зобов’язань ставиться у залежність від їх попереднього визначення у порядку, передбаченому для направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень.
Отже, саме по собі відображення у картці особового рахунку відповідних даних не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на його права та обов’язки, а також не є обов’язковим для виконання.
Суд зазначає, що правовий обов’язок платника податків сплатити суми податкового боргу виникає тільки після його втілення у передбаченому законом порядку шляхом прийняття суб’єктом владних повноважень відповідного рішення, узгоджується з приписами п. 11.3 розділу 11 названої Інструкції, відповідно до яких на суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються податкові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом ДПА України від 03.07.2001 №266 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.07.2001 за №595/5786 (із змінами).
Таким чином, дії податкового органу по обліку платежів у картці особового рахунку неможливо вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки позивача у сфері публічно-правових відносин, а відтак вони не підпадають під дію пункту 1 частини 1 статті 17 КАС.
Аналогічну позицію займає Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 16.06.2010 року по справі № К-2328/07 (10097742 номер у ЄДРСР) за позовом ВАТ «Кам’янець-Подільське АТП 16855» до Кам’янець-Подільської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вичинити дії шляхом зарахування коштів в рахунок майбутніх платежів.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 157,165 КАС України, суд.
УХВАЛИВ:
Закрити провадження у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» до Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити певні дії.
Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя < (підпис) > С.В. Златін
< для копій >
< для копій >
< для копій >
< для копій > < для копій >
< для копій >