ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        18.08.2011 р.                                                                                Справа №18/1732/11

за позовом 1. ОСОБА_1, м Кременчук

2. ОСОБА_2, м. Кременчук

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Берізка", м. Кременчук          

про стягнення 663 024, 00 грн.                                                                          

                                                                                Суддя Киричук О.А.

Представники сторін:

позивач 1: не з явився

позивач 2: ОСОБА_2

представник позивачів: ОСОБА_3, довіреність № б/н  від 10.09.09 р.;

представники відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 15 від 08.10.10р., ОСОБА_5, довіреність № 16  від 21.10.10 р.  

Розглядається позовна заява про стягнення грошової компенсації вартості часток у майні товариства, з урахуванням інфляції, в розмірі 663 024 грн.

07.10.09 р. позивачі  ОСОБА_1  та ОСОБА_2 звернулися до господарського суду Полтавської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Берізка" про стягнення грошової компенсації вартості часток у майні товариства, з урахуванням інфляції, в розмірі 663024 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 15 липня 2010 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 1 березня 2011 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивачів  663 024 грн. грошової компенсації вартості їх часток у майні товариства та судові витрати.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.05.11 р.  рішення  господарського суду Полтавської області від 15.07.10 р.  та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.11 р.  скасовано, справу направлено на новий розгляд.

В постанові Вищого господарського суду України від 18.05.11 р.  зазначено, що стягнення грошової компенсації вартості часток у майні товариства здійснено станом на 1 червня 2006 року, без урахування того, коли позивачі були виведені зі складу засновників, коли ними були подані відповідні заяви, строку та порядку відповідних виплат; судами не перевірена наявність у позивачів права на стягнення даних сум, оскільки матеріали справи не містять належних доказів стосовно внесення ними відповідних внесків до статутного фонду, в якому саме розмірі вони були внесені, якими доказами це підтверджено, а також не враховано, що строк внесення даних до реєстраційних документів не впливає на дату виходу учасників з товариства.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.06.11 р. призначено справу до розгляду, витребувані докази щодо внесення позивачами відповідних внесків до статутного фонду.  

Ухвалами господарського суду Полтавської області зобов'язано відділ з питань державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету міської ради                  м.  Кременчука надати суду первинні документи щодо створення та проведення реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Берізка" (код ЄДРПОУ 13967070); докази щодо затвердження Статуту ТОВ "Фірма "Берізка" в новій редакції та проведення його реєстрації, а саме: протоколи, рішення, список засновників, квитанції про внесення вкладів до статутного фонду, Статут; копію реєстраційної картки про внесення змін до установчих документів ТОВ "Фірма "Берізка".

Від відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Кременчуцької міської ради  надійшов лист від 29.07.11 р. №07-15/2218 з додатками на 23 аркушах (вх. №12218д від 02.08.11 р.) та копія реєстраційної справи (вх. № 131849 від 18.08.11 р.)

В обґрунтування позову позивачі зазначають наступне.

18 травня 1993 року громадяни  ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7,  ОСОБА_8, ОСОБА_9 створили товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Берізка", відповідно до якого вищезазначені  громадяни є засновниками товариства зі статутним капіталом в розмірі 100000 карбованців з часткою кожного –20 %, про що склали договір засновників (протокол зборів № 2 від 18 травня 1993 року).

5 квітня 2004 року ОСОБА_1 подав до зборів засновників товариства заяву, в якій просив вивести його зі складу засновників та ввести замість нього ОСОБА_10

3 листопада 2004 року ОСОБА_7 повідомив загальні збори про свій вихід зі складу засновників товариства та просив належну йому частку в статутному фонді передати ОСОБА_2 та ввести його до складу засновників.

Згідно протоколу загальних зборів засновників товариства № 12 від 5 листопада 2004 року ОСОБА_1  виведено зі складу засновників товариства та відмовлено у переуступці його частки в статутному фонді ОСОБА_10 Дану частку розподілено між іншими засновниками товариства. Згідно цього ж рішення виведено зі складу засновників ОСОБА_7 а його частка в Статутному фонді передана ОСОБА_2, якого введено до складу засновників товариства.

Відповідно до п. 3.5 протоколу, одночасно з виключенням, товариство зобов'язалося провести ОСОБА_1  виплату вартості частини майна товариства пропорційно його частці у статутному фонді та частки прибутку в строк до 5 листопада 2005 року.

Рішенням загальних зборів товариства від 19 травня 2006 року (протокол № 15) скасовано рішення загальних зборів від 5 листопада 2004 року в частині введення до складу засновників товариства ОСОБА_2 у зв’язку з тим, що останній не підписав редакцію Статуту. Одночасно вирішено провести виплату ОСОБА_2 вартості частки у статутному капіталі, що дорівнює 20 % станом на 5 листопада 2004 року з виплатою до 1 липня 2006 року.

Як встановлено рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 27 травня 2008 року, державна реєстрація змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Берізка" щодо зміни складу засновників проведена 1 червня 2006 року.

Правління та засновники товариства не провели виплату позивачам їх часток у Статутному фонді, що стало підставою звернення позивачів з позовом до суду.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись, зокрема, на наступне.

ОСОБА_1, ОСОБА_7, на частку якого претендує   ОСОБА_2, та сам ОСОБА_2 статут товариства не підписували, тому позовні вимоги, наведені в позовній заяві, на думку відповідача, є безпідстав ними, так як ствердження ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що вони були учасниками   ТОВ „Фірма "Берізка" є незаконними,   тому предмет спору відсутній.

Вважаючи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 учасниками ТОВ „Фірма „Берізка" Автозаводський районний суд м. Кременчука рішенням від 22.07.2008 року в   цивільній справи №2-984/2008 р.  задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2  про стягнення вартості часток у майні ТОВ „Фірма „Берізка", яке апеляційний суд Полтавської області залишив без зміни.

Ухвалою від 27.05.2009 року Верховного Суду України наведене рішення в частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасовано, провадження у справі закрито.

Відповідач вважає, що Верховний суд ухвалою від 27.05.2009 року, яка набрала законної сили, встановив факти, які мають значення для справи, а саме:

що Автозаводський районний суд м .Кременчука та апеляційний суд Полтавської   області при вирішенні цивільної справи №2-984/2008 р. неправомірно   вважали:

-          що   ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були учасниками ТОВ „Фірма Берізка";

-          що частка кожного складала 20% статутного капіталу товариства;

-          що їх було    виведено зі складу засновників;

-          що їм не була виплачена вартість їхніх часток у майні товариства.

Таким чином, відповідач стверджує що обставина щодо того, що ОСОБА_1 та       ОСОБА_2 не були учасниками ТОВ „Фірма „Берізка", встановлена ухвалою Верховного Суду України від 27.05.2009 року, яка набрала законної сили, відповідно до ст.35  ГПК України звільняється від доказування,   предмет спору відсутній.

Відповідач також зазначає, що  позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до господарського суду Полтавської   об ласті  з позовною заявою   до   ТОВ „Фірма „Берізка"   про стягнення коштів у жовтні 2009 року   через   4 роки і  11  місяців    після   зборів    учасників ТОВ „Фірма „Берізка" від 05.11.2004 року,  тобто  з пропуском строку позовної давності.

Заперечуючи проти позову відповідач вказує, що ОСОБА_2 відмовився   підписати установчі документи   ТОВ „Фірма „Берізка", рішення зборів учасників товариства про внесення до статутного капіталу 7 900 грн. не виконав, заяву з клопотан ням прийняти його до складу учасників ТОВ „Фірма „Берізка" не надавав.

Наведене стало підставою для прийняття загальними зборами учасників товариства   рішення від 27.09.2007 року (протокол №23 від 27.09.2007 року) про скасування рішення від 19.05.2006 року (а.с.45-46 т.2) в частині виплати ОСОБА_2 вартості частки у майні   товариства, яке ОСОБА_2 не оспорювалось і набрало законної сили.

Суд не вбачає підстав для проведення су дової почеркознавчої експертизи   підписів ОСОБА_1 та ОСОБА_7   під установчим до говором ТОВ "Фірма "Берізка" від 18.05.1993 року.

Заявлене позивачем клопотання про забезпечення позову шляхом накладення  арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві,  залишено без задоволення в зв яку з його необґрунтованістю.

В судовому засіданні 18.08.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Заперечуючи проти позову відповідач посилається на те, що «докази повного або часткового внесення вкладу до статутного капіталу визначені ч.4 ст.52 ЗУ „Про господарські товариства", п.5.3 статуту та п.5.5  установчого договору ТОВ „Фірма „Берізка". Так, ч. 4 ст.52 ЗУ „Про господарські товариства" визначено: „Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства". Пунктом   5.3 Статута товариства 1993 року   визначено: „Размери и порядок внесения   вкладов    в уставной фонд подтверждаются   свидетельством, которое не относится к числу ценных бумаг».

Суду не надано відповідних свідоцтв Товариства на підтвердження внесення вкладу до статутного капіталу. В своїх поясненнях відповідач  зазначає, що зазначені  свідоцтва ТОВ "Фірма "Берізка" не видавало.

При цьому, суд приймає до уваги наступні обставини.

18 травня 1993 року   ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було укладено засновницькій Договір щодо створення товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Берізка».

Пунктом 5.1.ст.5 цього Договору було визначено, що розподіл розміру внеску кожного учасника та його частки в статутному фонді  визначається рішенням загальних зборів учасників і розподіляється  по 20% на кожного учасника.

Пунктом 5.4. Договору засновників було встановлено, що вартість майна, що вноситься визначається спільним рішенням учасників товариства.

Спільним рішенням учасників товариства  від 18 травня 1993 року (Протокол№2) статутний фонд товариства було встановлено у розмірі 100 000 крб. Також визначено, що внески кожного з засновників складають  20 000 крб., що дорівнює 20 %  частці кожного засновника. Пунктом 3 цього рішення  на кожного із засновника було покладено зобов’язання внести свої частки до статутного фонду  в повному обсязі до державної реєстрації товариства.  

Частиною 2 статті 52 Закону України «Про господарські товариства», в редакції діючій на 13.01.1993 року, було регламентовано, що до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов’язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу.

26 травня 1993 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Берізка»було зареєстроване Кременчуцькою міською радою, про що було видане розпорядження за № 799/9 від 26.05.1993 року.

05 квітня 2004 року  ОСОБА_1 до ТОВ «Фірма «Берізка»було подано заяву про вихід зі складу засновників товариства з відступленням  належної йому частки в статутному фонді ОСОБА_10.

Рішенням зборів учасників товариства від 05.11.2004 року (Протокол № 12, т.4 а.с. 21) ОСОБА_1 виведено зі складу учасників (п.3.1. Протоколу). Пунктом 3.5 цього ж Протоколу товариство прийняло на себе зобов’язання з виплати йому в строк до 05.11.2005 року вартість майна товариства  та частини прибутку. Вказане рішення, а також наведені вище засновницький договір і протокол № 2 від 18 травня 1993 року  підтверджують факт повного внесення ОСОБА_1 до статутного фонду товариства визначеного засновницьким договором внеску.

Відповідно до пунктів 3.5 і 3.6 рішення зборів учасників товариства від 05.11.2004 року (Протокол № 12) зі складу учасників товариство було виведено ОСОБА_7, надано згоду на відступлення частки  ОСОБА_2, з одночасним прийняттям його до складу учасників товариства.

З врахуванням змін складу учасників, пунктом 4.1. Рішення були перерозподілені частки учасників товариства.   

Зазначені обставини підтверджують право на частку ОСОБА_2 в статутному фонду ТОВ «Фарма «Берізка».

Так, за змістом п. 5.8. статуту Товариства, учасник товариства має право уступити свою частку (частину в частці) одному чи декільком учасникам цього ж товариства.

Пункт 5.9 статуту визначає, що при передачі долі (частини долі) третій особі відбувається і перехід  до нього всіх прав і обов’язків, належних Учаснику, вступившому долю повністю чи частково.

Згідно пункту 5.10 Статуту Товариства Товариство має право придбавати долю свого Учасника лише після внесення ним свого вкладу в Уставний Фонд в повному розмірі.  

Згідно ст. 53 Закону України «Про  господарські товариства», в редакції на 05.11.2004 р., передача частки (її частини) третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасником, який її відступає.

При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов’язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково.

Згідно рішення загальних зборів учасників Товариства (протокол № 15 від 19.05.2006 року) ОСОБА_2 виключено з числа учасників Товариства. При цьому, вирішено перерахувати на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 вартість частки 20 % статутного фонду, станом на 05.11.04 р. до 01.07.06 р. (п. 2 рішення, протокол № 15 від 19.05.2006 року, т.4, а.с.23).

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданої 15.08.2011 року відділом з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців копії реєстраційної справи вбачається  наступне.

На підставі Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та наказу Держпідприємництва № 67 від 09.06.2004 року ОСОБА_5 31 травня 2006 року до  Державного реєстратора Кременчуцької міської ради Полтавської області для включення відомостей про юридичну особу до ЄДР  були подані відомості про юридичну особу.

З реєстраційної картки, яка була подана з цими відомостями  ОСОБА_5 (діючим в межах наданої йому довіреності ТОВ «Фірма «Берізка») в розділах «Розмір внеску до статутного фонду»та «Розмір сплаченого внеску до статутного або складеного капіталу (статутного фонду)»за всіма першопочатковими засновниками Товариства, в тому числі і ОСОБА_1 та ОСОБА_7  вказано сплачений внесок - 0,2 грн. Згідно Указу Президента України «Про грошову реформу в Україні»№ 762/96 від 25.08.1996 р. -  це по 20 000 карбованців, а всього 100000,00 карбованців (20000 х 5 учасників). Як вбачається з Статуту товариства в редакції 1993 року первинний статутний фонд Товариства складав 100 000 карбованців, само товариство мало 5-ть засновників.

Таким чином, поданням до відділу державної реєстрації зазначених документів підтверджено факт повної  сплати (внесення) до статутного фонду товариства  визначеного загальними зборами в 1993 року первісного внеску з розрахунку по 20 000 карбованців на кожного з засновників.

В реєстраційній картці, поданій ОСОБА_5 разом із змінами до установчих документів ТОВ «Фірма «Берізка»01 червня 2006 року до  Державного реєстратора Кременчуцької міської ради Полтавської області в розділах «Розмір внеску до статутного фонду»та «Розмір сплаченого внеску до статутного фонду»розмір сплаченого внеску всіма засносвниками, в тому числі ОСОБА_1 та ОСОБА_7  вказано в сумі 2800 грн. Зазначені обставини підтверджуются наданою  Кременчуцьким безбалансовим відділенням філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Полтава»довідкою щодо внесення ОСОБА_7. 19 червня 2002 року 2800 грн. до статутного фонду ТОВ «Фірма «Берізка», та квитанцією цього ж банку за 19 червня 2002 року щодо внесення ОСОБА_1 2800 грн. до статутного фонду ТОВ «Фірма «Берізка».

Суд вважає помилковим твердження відповідача,  що єдиним  доказом внесення вкладу до статутного капіталу є документ під назвою «свідоцтво товариства», виданим в порядку статті 52 Закону України «Про господарські товариства».

Відповідно до  ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Пунктом 5.11 Статуту Товариства в редакції на 2004 р. було визначено, що при виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційно його долі в статутному фонді. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов із Товариства, і в строк до 10 місяців з дня виходу.

Згідно пункту 5.12 Статуту Товариства, учаснику, який вибув, виплачується належна йому на момент виходу частина прибутку.

Суд приймає до уваги, що відповідно до ЦК України та Закону України «Про господарські товариства»учасник ТОВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід.  

Як вбачається з матеріалів справи датою виходу ОСОБА_1 зі складу учасників є  05.04.2004 р.- дата подачі ним заяви про вихід (п.3.1 протоколу загальних зборів засновників № 12 від 05.11.2004 року). Датою виключення зі складу учасників ОСОБА_2 є 19.05.2006 року (протокол № 15 від 19.05.2006 року).

При визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ, а також порядку і строків їх виплати застосовуються відповідні положення установчих документів товариства.

У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Сторонами  не заявлялись клопотання про проведення експертизи для обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, що підлягає виплаті.

Суд приймає до уваги установчі документи відповідача якими визначено, що виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов із товариства.

Відповідно до ст. ст. 33,38 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторона   у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

За відсутності доказів затвердження звітів відповідачем на момент виходу (виключення) позивачів із товариства, суд виходить з вартості  часток позивачів у майні товариства, які встановлені при проведенні судової експертизи, проведеної Полтавським відділенням Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса.

В межах цивільної справи, яка розглядалась Автозаводським районним судом міста Кременчука у спорі між тими ж сторонами, проведена судова економічна експертиза, якою визначена  частка позивачів у майні ТОВ фірми «Берізка»станом на день проведення  державної реєстрації змін  складу засновників товариства  - 01 червня 2006 року з урахуванням інфляції.

Згідно висновків судової економічної експертизи № 59 від 07 березня 2008 року,  розміри часток ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у майні ТОВ «Фірма «Берізка» пропорційно частці статутного фонду товариства, з урахуванням розмірів інфляції в Україні станом на 07 березня 2008 року, тобто на день проведення експертизи, становить для кожної із вказаних осіб по 262 272 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При подачі позовної заяви, позивачами здійснені розрахунки суми позову з урахуванням  індексів інфляції з березня 2008 р. по липень 2009 р.

За даними Державного комітету статистики України загальний індекс інфляції за вказаний період становить 126,4%, виходячи з наступного розрахунку:

(103,8% х 103,1% х 101,3% х 100,8% х 101,1 х 101,7 % х 101,5 х 102,1% х 102,9% х 101,5% х 101,4% х 100,9% х 100,5% х 101,1%).

Таким чином розмір частки у   майні товариства з урахуванням інфляції складає:

( 262272 х 126,4%) : 100  =  331512,00 грн.

Під час розгляду справи, відповідачем  подавалась заява про застосування позовної давності щодо стягнення вартості часток у майні товариства.

Як вбачається з  матеріалів справи позивачі в червні 2006 року звернулись з позовом  до Автозаводського районного суду м. Кременчука до ТОВ «Фірма «Берізка»про стягнення вартості часток у майні. Рішенням від 22 липня 2008 року вимоги позивачів було задоволено. Проте, ухвалою Верховного Суду України від 27 травня 2009 року вказане рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука в частині задоволення позовних вимог було скасовано, провадження у справі закрито у зв’язку зі зміною підсудності розгляду справ з корпоративних спорів.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову  до одного із кількох боржників.

За таких підстав заява відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.

Зважаючи на межі перегляду справ в касаційній інстанції, суд вважає помилковим твердження відповідача про те, що Верховний суд ухвалою від 27.05.2009 року  встановив факти, які  на думку відповідача не потребують доказування.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК Украіни, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  44, 49, 82-25 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Берізка»»(39610, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, код ЄДРПОУ 13967070) на користь ОСОБА_1 (39600,         АДРЕСА_1)  грошову компенсацію вартості  його частки у майні товариства в сумі - 331512 грн., 3315,12 грн. витрат по сплаті державного мита та 118  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

3   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Берізка»»(39610, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, код ЄДРПОУ 13967070) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) грошову компенсацію вартості  його частки у майні товариства в сумі - 331512 грн., 3315,12 грн. витрат по сплаті державного мита та 118  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Суддя                                                                                           Киричук О.А.