Справа №2-2225/07
РІШЕННЯ
Іменем України
22 червня 2007 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді Полив'яного В.М. ,
при секретарі Агафоновій І.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» про оплату простою, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду із позовом, в якому вказує, що з 1980 року вона працює на Херсонському бавовняному комбінаті (надалі ВАТ «ХБК»), на посаді швачки 2-го розряду, звільнена 25.07.2006 року. Стверджує, що на комбінаті на протязі останніх десяти років у зв'язку з відсутністю сировини, відключенням електроенергії та інших виробничих причин в цеху мали місце простої і їй та іншим працівникам оплата часу простою не провадилася.
Вважає, що з урахуванням вимог ст. 113 КЗпП України, відповідачем не проведено їй оплату за період простою за період з 2006-2007 року на суму 2394грн.85коп. Просить суд стягнути з відповідача на її користь 2394грн.85коп.3а час простою з виробничих причин за період з 2006-2007 роки. В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги, просила стягнути з відповідача 2625грн.51коп. оплати часу простою за період з 2006-2007 роки. Представник відповідача Черненко А.Р. позов визнала. Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне. На підставі ст. 113 КЗпП України, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третіх тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 надавалась відпустка з ініціативи адміністрації із частковим збереженням її заробітної плати. Суд вважає, що при врегулюванні цих відносин, повинен застосовуватись закон, що регулює саме такі відносини, а не який-небудь інший нормативний акт. Тому, якщо відповідач всупереч законодавству про працю і надав позивачеві на час призупинення робіт відпустку з ініціативи адміністрації, з частковим збереженням заробітної плати, частина перша ст. 113 КЗпП України підлягає застосуванню до відносин, що виникають при цьому, за аналогією. На підставі викладеного, позивачу повинен оплачуватись час простою. Згідно розрахунку наданого позивачем сума заборгованості за оплату часу простою за період з 2006-2007 роки становить 2625грн.51коп. Таким чином, на підставі наведених розрахунків за час простою не з вини працівника за період з 2006-2007 роки з відповідача на користь ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути суму в розмірі 2625грн.51коп.. Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 3, 113 ч.1 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» на користь ОСОБА_1 за час простою не з вини працівника за період з 2006-2007 роки суму в розмірі 2625(дві тисячі шістсот двадцять п'ять)грн.51коп.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» 51(п'ятдесят одну)грн. судових витрат у доход держави та 30грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.