АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 4876 Головуючий у 1-й інстанції: Купавська Н.М.
2006р. Суддя-доповідач: Спас О.В.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" серпня 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Савченко О.В.
суддів: Бондаря М.С.
Спас О.В.
при секретарі Ткаченко М.О.
за участю позивача ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою
Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради (далі - УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради)
на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 червня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги, -
ВСТАНОВИЛА :
14 квітня 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги.
В позовній заяві зазначав, що він з є учасником бойових дій. Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту", йому, як учаснику бойових дій, щорічно до 05 травня повинна надаватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Але всупереч вимогам ст.2 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" та п.Зст.2 Конституції України, призначена грошова допомога за 1999-2005 роки виплачувалась не в повному обсязі. Загальна сума недоплати становить 7594 грн.60 коп.
Посилаючись на порушення його права на виплату, просив суд стягнути з відповідачів щорічну разову допомогу за період 1999-2005 роки у сумі 7594 грн.60 коп., а також моральну шкоду у розмірі 2 000 грн.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 червня 2006 року адміністративний позов ОСОБА_1. до УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дій, задоволено частково.
Стягнуто з УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради на користь позивача
разову грошову допомогу у розмірі 3963грн. 45 коп. за період 2003-2005роки в іншій
частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду, ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 2 частини 1 статті 198 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити постанову суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції вірно керувався вимогами ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач, як учасник бойових дій, має право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Та обставина, що ОСОБА_1. є учасником бойових дій підтверджується посвідченням серії АА №НОМЕР_1 від 16.02.1996 року (а.с5)..
Проте, стягнувши з УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради па користі. ОСОБА_1. 3963 грн. 45 коп. в рахунок погашення заборгованості по несплаченій щорічній грошовій допомозі учаснику бойових дій, суд першої інстанції помилково збільшив суму стягнення.
Гак, позовна заява не містила у собі вимог про поновлення строку для звернення з позовом, проте суд стягнув суму за термін трьох років до пред"явлення позову, що суперечить ст. 99 КАС України, якою встановлено річний строк для звернення до суду.
Посилання суду першої інстанції на неможливість застосування цього строку на правовідносини, які відбувалися у попередні роки (до вступу в дію КАС України), є хибним, оскільки, в такому випадку позивач мав би звертатися за правилами глави 31-А ЦПК України (1963р.), якою передбачався лише двомісячний строк для звернення до суду.
Статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій повинна надаватися одноразова грошова допомога в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Мінімальна пенсія за віком у 2005 році згідно з Законом України №2505- іv від 25.03.2005 року, складала 332,00 грн.
Таким чином, згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» сума виплат ОСОБА_1. мала складати у 2005 році - (332,00 грн. х 5)= 1660 грн,
Між тим, враховуючи, що позивачу в 2005 році виплачено 250 грн. сума заборгованості складає 1410грн. (1660 - 250).
З огляду на обставини даної справи, суд першої інстанції, хоч і врахував, що позивач ОСОБА_1. має право на отримання щорічної грошової допомоги, як
учасник бойових дій, проте дійшов до неправильного висновку щодо розміру заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що в частині визначення розміру недоплаченої грошової допомоги судове рішення не відповідає обставинам справи і підлягає зміні, а саме, належить зменшити розмір заборгованості до 1410грн.
Що ж стосується застосування судом першої інстанції ст.22 Конституції України при вирішенні позову, то суд вірно визнав, що відсутність коштів та виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу. Оскільки, згідно ст.22 Конституції України звуження змісту та обсягу існуючих прав ї свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається.
Крім того, відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя". Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону :чи- іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосувати Конституцію як акт прямої дії.
Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.
Керуючись ст. ст. 198, 201, 205 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради задовольнити частково.
Змінити постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 червня 2006 року в частині стягнення суми грошової допомоги.
Стягнути з Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_1 1410грн. в рахунок погашення заборгованості по несплаченій щорічній грошовій допомозі учаснику бойових дій. В іншій частині постанову залишити без змін
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а саме, з "18" серпня 2006 року - дня складення рішення в повному обсязі.