Справа № 2-3682 2007 p.

РІШЕННЯ

Іменем України

14 червня 2007 р.                                                                 м. Білгород - Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого - одноособово судді Толкаченко О.О.

при секретарі Червінській І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору купівлі - продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, вказуючи, що договір купівлі - продажу укладений 26 січня 1999 року між ним та відповідачем в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі не був нотаріально посвідчений, що спричиняє його недійсність, у зв'язку з чим порушуються майнові права позивача, що змушує його звернутися до суду.

Відповідач - ОСОБА_2 в судовому засіданні з позовом погодився, заперечень проти позову не має, пояснив, що дійсно 26 січня 1999 року в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі був укладений договір купівлі -продажу, який не був нотаріально засвідчений, хоча спору щодо виконання істотних умов за договором не має, оскільки ним було передано спірне майно у власність позивача, за яке він отримав від позивача гроші.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 26 січня 1999 року між позивачем та відповідачем в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі був укладений договір купівлі-продажу № 2075/Б житлового будинку по АДРЕСА_1, що складається з: глинобитного житлового будинку літ. «А», жилою площею 18,7 кв.м., споруди № 1-2, розташованих на земельній ділянці сільської ради, який належав відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого на підставі рішення № 15/V-XXII від 17.05.1996 року Шабівської сільської ради и зареєстрованого в МБТІ за № 239 в кн. 2 від 23.05.1996 року.

Згідно п. 5 вищезазначеного укладеного договору позивачем була виплачена повна вартість придбаного ним житлового будинку, тобто виконана одна з істотних умов договору. Однак даний договір був укладений у порушення ст.ст. 209, 657 ЦК України, а саме: не був нотаріально засвідчений, що стало надалі перешкодою для позивача в оформленні його майнових прав.

У відповідності зі ст. 220 ч.2 ЦК України якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і виникло повне або часткове виконання договору, однак одна зі сторін ухиляється від його нотаріального виконання, суд може визнати такий договір дійсним.

Після укладення договору, позивачем була повністю прийнята у своє володіння та розпорядження квартира, у яку він переїхав жити, оформив технічну документацію на своє ім'я та прописавшись за адресою розташування квартири. Прийняття до свого володіння та розпорядження позивачем придбаної однокімнатної квартири являється складовою права власності, на яке позивач має право як суб'єкт права приватної власності відповідно до ст. ст. 317, 318, 325 ЦК України.

2

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майно, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

У відповідності зі ст. 12 п.2 Закону України «Про власність» громадянин здобуває право власності на майно отримане унаслідок висновку інших договорів, не заборонених законом.

Враховуючи вищевикладене та те, що сторонами були виконані усі істотні умови угоди, які підтверджуються письмовими доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу № 2075/Б житлового будинку укладений 26 січня 1999 року між ним та відповідачем в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі дійсним та визнання права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 що складається з: глинобитного житлового будинку літ. «А», жилою площею 18,7 кв.м., споруди № 1-2, розташованих на земельній ділянці сільської ради, являють обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 209, 218 ч. 2, 220 ч.2, 317, 318, 325, 334, 657 ЦК Україна, ст. 12 п.2 Закону України «Про власність», ст. ст. 10,11, 174, 209,213,214- 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу № 2075/Б житлового будинку по АДРЕСА_1, що складається з: глинобитного житлового будинку літ. «А», жилою площею 18,7 кв.м., споруди № 1-2, розташованих на земельній ділянці сільської ради, укладений 26 січня 1999 року між позивачем та відповідачем в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, що складається з: глинобитного житлового будинку літ. «А», жилою площею 18,7 кв.м., споруди № 1-2, розташованих на земельній ділянці сільської ради.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.