Справа № 22ас-3355 Головуючий в суді 1 інстанції Якухно О.М.
Категорія 41 Доповідач: Широкова Л.В.
У X В А Л А Іменем України
17 серпня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області
у складі:
головуючого судді: Франовської К.С.,
суддів: Широкової Л.В, Товянської О.В. при секретарі: Рудницької О.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації, Овруцького міського військового комісаріату, Житомирського обласного військового комісаріату, Управління держказначейства в Житомирській області про стягнення заборгованості по виплатах передбачених Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 20 червня 2006 року -
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просив стягнути на його користь з відповідачів за останні три роки заборгованість по виплатах, передбачених Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) в загальній сумі 18274 грн.
Зазначав, що за згаданим Законом має право на одержання щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування - 40 % від мінімальної заробітної плати. Крім того, відповідно до ст. 39 Закону має право на доплату у розмірі двох мінімальних заробітних плат, які не виплачувались у встановленому Законом розмірі, внаслідок чого просив стягнути 18274 грн.
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 20 червня 2006 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
У поданій апеляційній скарзі. ОСОБА_1 просить постанову скасувати і прийняти нову про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Він повинен був отримувати виплати, у розмірах передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 95 Конституції України встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначають виключно Законом про Державний бюджет України.
Згідно із статтею 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються в порядку, в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідні бюджетні програми.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач за останні три роки отримував виплати у відповідності із встановленим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 року № 987 Порядком використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, в межах видаткової частини бюджету на кожен рік.
Згідно зі ст.62 Закону роз'яснення порядку застосування Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Статтею 67 Закону встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
У Постанові Верховної Ради України від 20 лютого 1996 року № 49/96-ВР зазначено, що до внесення відповідних змін у чинне законодавство виплати, крім пенсій, тарифних ставок і окладів, які розраховані на підставі мінімальної заробітної плати, застосовуються в розмірах, встановлених на 01 лютого 1996 року.
Крім того, згідно із ст.2 Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік» та ст.2 Закону України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік» Кабінету Міністрів України надано право до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, здійснювати перегляд цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України на ці роки.
За таких обставин суд обгрунтовано відмовив у позові.
Керуючись ст. ст. 196,198,205,206 Кодексу Адміністративного Судочинства України, Апеляційний суд ,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 20 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили ухвалою Апеляційного суду.