Судове рішення 7/796-5/44 від 01.09.2011

Судове рішення #17518021

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2011 № 7/796-5/44

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Корсакової Г.В.

Нєсвєтову Н.М.

при секретарі Паращук В.І.,

за участю представників сторін:

від Акціонерного товариства закритого типу «Автотранспортне підприємство «Поступ»: представник – ОСОБА_2. – за довіреністю,

від Закритого акціонерного товариства «Бортницьке виробничо-транспортне підприємство «Агросервіс» - представник ОСОБА_1. – за довіреністю,

від Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна»: не з’явився,

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтез Сек’юрітіс»: не з’явився,

від Київської міської ради: не з’явився,

від Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «BON BUSINES LTD»: не з’явився,

від Колективного товариства «Агроспецтранс»: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства закриого типу «Автотранспортне підприємство «Поступ», м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2011 р.

по справі № 7/796-5/44 (головуючий суддя Бондаренко Г.П., судді Мудрий С.М., Чеберяк П.П.)

за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Автотранспортне підприємство «Поступ», м. Київ

до 1. Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна»,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтез Сек’юрітіс», м. Київ,

3. Закритого акціонерного товариства «Бортницьке виробничо-транспортне підприємство «Агросервіс», м. Київ,

4. Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «BON BUSINES LTD», м. Лондон Великобрітанія

про визнання права власності,

за зустрічним позовом – 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтез Сек’юрітіс», м. Київ

до 1. Акціонерного товариства закритого типу «Автотранспортне підприємство «Поступ», м. Київ,

2. Колективного товариства «Агроспецтранс», м. Київ

про визнання недійсним договорів,

за зустрічним позовом – 2 Закритого акціонерного товариства «Бортницьке виробничо-транспортне підприємство «Агросервіс» .м. Київ,

до 1. Акціонерного товариства закритого типу «Автотранспортне підприємство «ПОСТУП», м. Київ

2. Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентарізації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна»

про визнання права власності, зобов’язання вчинити дії та визнання недійсним договорів,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу "Автотранспортне підприємство "Поступ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна" про визнання права власності на всі об’єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Лісна, 80, (Світла, 9), а саме:

- склад №1 загальною площею 521,2 кв.м., одноповерхова цегляна споруда під літерою Е;

- склад № 1 загальною площею 63,3 кв.м., одноповерхова цегляна споруда під літерою Б;

- адміністративна споруда загальною площею 81,0 кв.м., одноповерхова цегляна споруда під літерою А;

- трансформаторна підстанція (шафа селева) загальною площею 31,4 кв.м., одноповерхова цегляна споруда під літерою Ж;

- будинок фінський загальною площею 72,00 кв.м., одноповерхова цегляна споруда під літерою Д;

- фарбувальний склад загальною площею 51,2 кв.м., одноповерхова цегляна споруда під літерою В;

- виробнича споруда загальною площею 923,5 кв.м., двоповерхова цегляна споруда під літерою Г: перший поверх загальною площею 859,7 кв.м., другий поверх загальною площею 27,8 кв.м.

Також позивачем було заявлено вимоги про зобов’язання Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна" зареєструвати за позивачем вказане майно та видати реєстраційне посвідчення на нього; про зобов’язання Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна" скасувати реєстрацію права власності на всі об’єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Лісна, 80, (Світла, 9), проведену 20.10.2005 р. за організацією орендарів орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства та проведену за Приватною компанією з обмеженою відповідальністю "BОN BUSINESS LTD" на підставі мирової угоди від 16.02.2004 р., затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2004 р. та акту приймання-передачі майна до Мирової угоди від 16.02.2004 р. (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінтез Сек’юрітіс" заявлено зустрічний позов (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) про визнання недійсними договорів купівлі-продажу № 1 від 23.09.1996 р., укладеного між ЗАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" та Колективним підприємством "Агроспецтранс" та договору купівлі-продажу № 10 від 10.09.1998 р., укладеного між Колективним підприємством "Агроспецтранс" та Акціонерним товариством закритого типу "Автотранспортне підприємство "Поступ".

Закрите акціонерне товариство "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) про визнання права власності ЗАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" на об'єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Лісна, 80 (Світла, 9) а саме на: будинок фінський (маг.прохідна), літера “А” 81,00 кв.м.; склад фарбувальний, ліера “Б” 63,30 кв.м.; майстерню, літера “В”51, 20 кв.м.; виробничу споруду, літера “Г”,50 кв.м.; будинок дерев'яний, літера “Д”72,00 кв.м.; виробнича будівля, літера “Е”521,20 кв.м.; трансформаторну, літера “Ж” 31,40 кв.м.; зобов’язання Комунального підприємства “Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно” зареєструвати право власності Закритого акціонерного товариства “Бортницьке виробничо-транспортне підприємство “Агросервіс” на об'єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Лісна, 80 (Світла, 9) а саме на: будинок фінський (маг.прохідна) літера “А” - 81,00 кв.м.; склад фарбувальний літера “Б” - 63,30 кв.м.; майстерню літера “В” 51,20 кв.м.; виробничу споруду літера “Г” 923, 50 кв.м.; будинок дерев'яний літера “Д” 72,00 кв.м.; виробнича будівля літера “Е” 521,20 кв.м.; трансформаторну літера “Ж” 31,40 кв.м.; зобов'язання Комунального підприємства “Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно” видати Закритому акціонерному товариству “Бортницьке виробничо-транспортне підприємство “Агросервіс” реєстраційне свідоцтво про реєстрацію права власності на об'єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Лісна, 80 (Світла, 9) а саме на: будинок фінський (маг.прохідна) літера “А” 81,00 кв.м.; склад фарбувальний літера “Б” 63,30 кв.м.; майстерню літера “В” 51, 20 кв.м.; виробничу споруду літера “Г” 923, 50 кв.м.; будинок дерев'яний літера “Д” 72,00 кв.м.; виробнича будівля літера “Е” 521,20 кв.м.; трансформаторну літера “Ж” 31,40 кв.м., а також стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Автотранспортне підприємство "Поступ" 638116,00 грн. упущеної вигоди.

Справа розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2011 р. у справі №7/796-5/44 в задоволенні позову Акціонерного товариства закритого типу “Автотранспортне підприємство “Поступ” відмовлено повністю; в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Сінтез Сек’юрітіс” відмовлено повністю; позов Закритого акціонерного товариства “Бортницьке виробничо-транспортне підприємство “Агросервіс” задоволено частково, визнано право власності Закритого акціонерного товариства “Бортницьке виробничо-транспортне підприємство “Агросервіс” на об'єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Лісова, 80 (Світла, 9), а саме на: будинок фінський (маг.прохідна) літера “А” 81,00 кв.м, склад фарбувальний літера “Б” 63,30 кв.м, будинок дерев'яний літера “Д” 72,00 кв.м, виробничу будівлю літера “Е” 521,20 кв.м, в задоволенні інших позовних вимог Закритого акціонерного товариства “Бортницьке виробничо-транспортне підприємство “Агросервіс” відмовлено; стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу “Автотранспортне підприємство “Поступ” на користь Закритого акціонерного товариства “Бортницьке виробничо-транспортне підприємство “Агросервіс” 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2011 р. у справі №7/796-5/44 Акціонерне товариство закритого типу «Автотранспортне підприємство «Поступ» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову та в частині часткового задоволення позовних вимог ЗАТ «БВТП «Агросервіс», прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу «Автотранспортне підприємство «Поступ», з посиланням на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 23.09.1996 року між ЗАТ «БВТП «Агросервіс» та Колективним підприємством «Агросервіс» укладено договір купівлі-продажу № 1, відповідно до якого останній придбав чотири об’єкти нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Лісна, 80 (Світла, 9): виробниче приміщення, будинок фінський, склад фарбувальний, шафа силова. Укладенню даного договору передувало рішення загальних зборів ЗАТ «БВТП «Агросервіс» № 4 від 23.09.1996 р. про відчуження майна КП «Агроспецтрансу», яке є чинним і на даний час. 28.09.1998 р. між КП «Агроспецтранс» та АТЗТ «АТП «Поступ» укладено договір купівлі-продажу № 10 матеріальних ціностей, в тому числі семи нежилих приміщень по вул. Лісна, 80 в м. Києві. Факт користування даним майном і земельною ділянкою, на території якої розміщено майновий комплекс, після 23.09.1996 р. КП «Агроспецтранс» підтверджується актом на резервування земельної ділянки, на якій розміщено спірний майновий комплекс, а також листами структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», з яких вбачається, що споживачем електроенергії по вул. Лісна, 80 в м. Києві після ЗАТ «БВТП «Агросервіс» був КП «Агроспецтранс». Отже вважає, що договором № 10 від 28.09.1998 року підтверджується факт придбання АТЗТ «АТП «Поступ» у КП «Агроспецтранс» семи об’єктів нерухомості, в тому числі трьох будівель, що відповідно до технічного звіту 2004 р. значаться під літерами «Е», «Б», «А», ці приміщення значаться в договорі № 10 від 28.09.1998 р. під №№ 4, 6, 68. Зазначає, що відсутність державної реєстрації спірного об’єкту нерухомості не впливає на відповідність договору купівлі-продажу № 10 від 28.09.1998 р. чинному на той час цивільному законодавсту та не позбавляє покупця права власності на це майно, набуте на підставі договору купівлі-продажу, який є належним правовстановлюючим документом. В ході судового розгляду справи сторони у справі не заперечували, що спірне майно було передане Акціонерному товариству закритого типу «Автотранспортне підприємство «Поступ» ще в 1998 р. і що саме воно володіло спірним майном та використовувало його у господарській діяльності. Також спірне майно перебувало на балансі підприємства. Окрім цього зазначає, що всі розрахунки по договору купівлі-продажу від 28.09.1998 р. були проведені в повному об’ємі. Вважає, що чинність договору купівлі-продажу № 1 від 23.09.1996 р., протоколу загальних зборів ЗАТ «БВТП «Агросервіс» № 4 від 23.09.1996 р., договору купівлі-продажу № 10 від 28.09.1998 р. підтверджена рішеннями судів. Земельна ділянка, на якій розташоване спірне майно, використовується Акціонерним товариством закритого типу «Автотранспортне підприємство «Поступ», яке сплачує земельний податок за її використання. Окрім того факт набуття права власності на спірне майно підтверджується технічним звітом про встановлення меж в по вул.. Лісна, 80 в м. Києві. Зазначає, що позовні вимоги ЗАТ «БВТП «Агросервіс» не підлягають задоволенню оскільки дане підприємство ще в 1996 р. відчужило спірне майно КП «Агроспецтранс». Також вважає, що ЗАТ «БВТП «Агросервіс» пропустив строк позовної давності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2011 р. прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Автотранспортне підприємство «Поступ» та порушено апеляційне провадження по справі №7/796-5/44.

Закритим акціонерним товариством «Бортницьке виробничо-транспортне підприємство «Агросервіс» до Київського апеляційного господарського суду надано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого вважає, що доводи викладені в ній не відповідають обставинам справи, рішення Господарського суду міста Києва є таким, що прийнято з дотриманням матеріальних і процесуальних норм права та з повним і всебічним вивченням всіх обставин справи.

Представник Акціонерного товариства закритого типу «Автотранспортне підприємство «Поступ» в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсягу, просить її задовольнити.

Представник Закритого акціонерного товариства «Бортницьке виробничо-транспортне підприємство «Агросервіс» в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінтез Сек’юрітіс», Київська міська рада, Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «BON BUSINES LTD», Колективне товариство «Агроспецтранс» не скористалися наданим їм правом на учать своїх представників в судовому засіданні 18.08.2011 р., про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Неявка представників Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтез Сек’юрітіс», Київської міської ради, Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «BON BUSINES LTD», Колективного товариства «Агроспецтранс» в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Договору оренди № 11 від 03.12.1993 р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Організацією орендарів Бортницького ремонтно-транспортного підприємства Київського обласного виробничого об'єднання матеріально-технічного і сервісного забезпечення "Облагротехсервіс" (орендар) останнє прийняло в оренду майно Бортницького ремонтно-транспортного підприємства, у тому числі основні фонди.

Пунктом 1.3. Договору оренди зазначено, що після підписання цього Договору та прийому майна, орендар засновує підприємство, яке іменується Бортницьке ремонтно-транспортне підприємство та стає правонаступником майнових прав і обов'язків підприємства, майно якого передано в оренду.

Орендне Бортницьке ремонтно-транспортне підприємство було створено на добровільних засадах за рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву та загальних зборів організації орендарів Бортницького ремонтно-транспортного підприємства Київського обласного виробничого об'єднання матеріально-технічного і сервісного забезпечення "Облагротехсервіс" і є правонаступником майнових та інших прав і обов’язків останнього (п. 1.1 та 1.4. Статуту Орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства затвердженого Протоколом № 3 від 01.02.1994 p.).

Згідно п. 4.3 вказаного Статуту Організація орендарів одержує майно відповідно до договору оренди на праві повного господарського відання.

Додатковою угодою № 34 від 13.06.1994 р. про внесення змін, доповнень до Договору оренди державного майна Орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства № 131 від 03.12.1993 р. було визначено вартість майна Організації орендарів, що підлягає викупу, умови викупу, порядок, терміни та засоби платежів за об'єкт приватизації.

Зокрема, пунктом 12 додаткової угоди передбачалось, що після підписання цієї угоди між Орендодавцем та Орендарем укладається у 10-денний термін Договір купівлі-продажу, а право власності на придбане майно, згідно її п. 14 переходить з дня нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу.

22 червня 1994 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та організацією орендарів Орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства (в реквізитах сторін зазначено як Орендне Бортницьке ремонтно-транспортне підприємство) було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства, яке знаходиться за адресою: 253088, м. Київ, вул. Промислова, 2 та за адресою: 253088, м. Київ, вул. Світла, 9 на земельних ділянках розміром по вул. Промислова, 2 –37 275 кв м., по вул. Світла, 9, площею 13 252 кв.м.

Відповідно до п. 1.1 Договору від 22.06.1994 р. майно підприємства включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з актом інвентаризації, який додається до цього договору.

Також, відповідно до п. 2.3 Договору від 22.06.1994 р. з моменту підписання вказаного Договору право власності на державне майно переходить до Покупця.

Згідно акту інвентаризації до Договору купівлі-продажу від 22.06.1994 р., що є предметом договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства Регіональне відділення передало Орендному підприємству об’єкти нерухомості, розташовані у м. Києві по вул. Світлій,9: будинок фінський (маг. прохідна); виробнича будівля, склад фарбувальний, будинок дерев’яний, шафа силова.

Згідно переліку нерухомого майна до Договору купівлі-продажу від 22.06.1994 р., яке приватизоване у складі цілісного майнового комплексу, підписаного Начальником Регіонального відділення ФДМ України по м. Києву В.Ф. Збуржинським, до договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства Регіональне відділення передало Орендному підприємству такі об’єкти нерухомості, розташовані у м. Києві по вул. Світлій,9: буд. фінський (маг. прохідна); виробнича будівля, склад фарбувальний, будинок дерев’яний.

В подальшому, Організація орендарів реорганізувалась у Закрите акціонерне товариство "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс".

Відповідно до п. 1.2 Статуту Закритого акціонерного товариства "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" товариство створене за рішенням засновників від 21.11.1994 р. № 5 та є правонаступником Організації орендарів Орендного Бортницького виробничо-транспортного підприємства шляхом перетворення останнього.

20 жовтня 2005 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна здійснено реєстрацію майнового комплексу по вул. Світла, 9 (Лісова, 80) за Організацією орендарів орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства.

До складу вказаного майнового комплексу згідно з даними технічної інвентаризації, здійсненої Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, позначені літерами “А”, “Б”, “Д” та “Е” відповідно (копія довідки-характеристики БТІ від 29.05.08 р.) Згідно довідки-характеристики Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна від 29.05.2008 на будинок фінський, склад фарбувальний, будинок дерев’яний та виробничу будівлю, розташовані у м. Києві по вул. Світлій, 9, право власності зареєстровано за Організацією орендарів орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства на підставі договору купівлі-продажу від 22.06.1994 р. № 113.

23 вересня 1996 року між Закритим акціонерним товариством "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" в особі директора Хоменка С.О. та Колективним підприємством "Агроспецтранс" в особі в.о. директора Яценко В.Ф. укладений договір купівлі-продажу № 1 у відповідності до якого на користь Колективного підприємства, серед іншого, відчужена нерухомість (об’єкти цілісного майнового комплексу - виробнича споруда, трансформаторна підстанція (шафа силова), будинок фінський та фарбувальний склад, що знаходяться у м. Києві по вул. Світлій, 9. При чому, дерев’яний будинок, який включений до Інвентаризаційного акту та Переліку нерухомого майна до договору купівлі-продажу № 113, не є предметом договору купівлі-продажу № 1.

В подальшому 28 вересня 1998 р. між Колективним підприємством "Агроспецтранс" (продавець) в особі директора Хоменка С.О. та Акціонерним товариством закритого типу "Автотранспортне підприємство "Поступ" (покупець) в особі Хоменка І.О. було укладено договір № 10 купівлі-продажу. Правочин купівлі-продажу нерухомого майна вчинено двома юридичними особами у простій письмовій формі, яка допускалась чинним законодавством на час його укладення.

За умовами зазначеного договору продавець продає, а покупець купує матеріальні цінності, у тому числі: склад № 1, склад № 1, адміністративну споруду (при цьому дані три будівлі не були зазначені у попередньому договорі купівлі-продажу № 1 та договорі купівлі-продажу № 113), трансформаторну підстанцію (шафа силова), будинок фінський, фарбувальний склад, виробничу споруду (п.п. 4, 5, 6, 55, 56, 57, 68 договору № 10 купівлі-продажу майна від 28.09.1998 р.).

Відповідно до п. 1.2 Договору від 28.09.1998 р. оплата матеріальних цінностей по даному Договору здійснюється безготівковим розрахунком з відстрочкою платежу протягом двох років.

Згідно з п. 2 даного договору продавець взяв на себе зобов’язання по забезпеченню передачі матеріальних цінностей протягом 3-х робочих днів та оформлення супровідної документації.

Однак доказів проведення розрахунків за договором № 10 від 28.09.1998 р., а також належним чином оформленої супровідної документації Акціонерне товариство закритого типу "Автотранспортне підприємство "Поступ" до справи не надало.

Як вказує позивач, об’єкти нерухомості за даними технічної інвентаризації, здійсненої Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна на замовлення позивача за первісним позовом, позначені літерами “А”, “Б”, “Е”, “Ж”, “Д”, “В” та “Г” відповідно. В матеріалах справи також міститься належним чином засвідчена копія технічної справи БТІ по об’єктам, що знаходяться на вул. Лісній, 80 у м. Києві. За даними технічної інвентаризації та оціночних актів будівля “А” має площу 83,1 кв.м, рік забудови –1991; будівля “Б” 83,9 кв.м, рік забудови -1993; будівля “В” 63,2 кв.м, рік забудови –1968; будівля “Г”- 1051,4 кв.м., рік забудови –1968; будівля “Д” 85,0 кв.м, рік забудови -1968, будівля “Ж” 37,8 кв.м., рік забудови 1968.

Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовано тим, що право власності позивача на спірне нерухоме майно підтверджується Договором купівлі-продажу № 10 від 28.09.1998 р., який на думку позивача є правовстановлюючим документом, позивач безперервно з 1998 р. вільно та відкрито володіє вказаним майном, сплачує земельний податок, укладає договори щодо обслуговування вказаного нерухомого майна, а отже просить визнати за ним право власності на спірні об’єкти нерухомості.

Відповідачі за первісним позовом –ТОВ "Сінтез Сек’юрітіс" та ЗАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" стверджують, що договір № 10 купівлі-продажу від 28.09.1998 р. є недійсним відповідно до ст. 48 ЦК УРСР, оскільки вважають, що Колективне підприємство "Агроспецтранс" не набуло права власності на спірний майновий комплекс з огляду на недійсність договору № 1 купівлі-продажу основних засобів від 23.09.1996 р., а тому не могло виступати продавцем цього майнового комплексу.

На думку ТОВ "Сінтез Сек’юрітіс" та ЗАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" недійсність договору № 1 від 23.09.1996 р. полягає у відсутності затвердження договору вищим органом ЗАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс", а саме загальними зборами. Недійсність вищевказаних правочинів, як вказують ТОВ "Сінтез Сек’юрітіс" та ЗАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс", підтверджує ще той факт, що в них відсутні істотні умови, а саме –предмет договору, який є обов’язковою умовою для договорів купівлі-продажу.

Місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що частина спірного майна (а саме майно під літ. “А”, “Б”, “Д” та “Е”) входило до складу державного майна цілісного майнового комплексу орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства, яке знаходиться за адресо.: м. Київ, вул. Світла,9 (в подальшому м. Київ, вул. Лісова, 80). Дане майно було приватизовано у відповідності до норм Законів України “Про приватизацію майна державних підприємств” (в редакції від 22.02.1994 року), “Про оренду майна державних підприємств та організацій”(в редакції від 26.01.1994 року) шляхом викупу майна державного підприємства, зданого в оренду.

Відповідно до Договору оренди № 11 від 03.12.1993 р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Організацією орендарів Бортницького ремонтно-транспортного підприємства Київського обласного виробничого об'єднання матеріально-технічного і сервісного забезпечення "Облагротехсервіс" (орендар) останнє прийняло в оренду майно Бортницького ремонтно-транспортного підприємства, у тому числі основні фонди.

Згідно п. 4.3 вказаного Статуту Організація орендарів одержує майно відповідно до договору оренди на праві повного господарського відання (копія Статуту Орендного підприємства міститься у матеріалах справи).

22 червня 1994 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та організацією орендарів Орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства (в реквізитах сторін зазначено як Орендне Бортницьке ремонтно-транспортне підприємство) було укладено договір купівлі-продажу № 113 цілісного майнового комплексу орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства, яке знаходиться за адресою: 253088, м. Київ, вул. Промислова, 2 та за адресою: 253088, м. Київ, вул. Світла, 9 на земельних ділянках розміром по вул. Промислова, 2 –37275 кв м., по вул. Світла, 9, площею 13252 кв.м.

Також, відповідно до п. 2.3 Договору від 22.06.1994 р. з моменту підписання вказаного Договору право власності на державне майно переходить до покупця – Організації Орендарів орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства.

Таким чином, місцевий господарський суд вірно встановив факт того, що в процесі приватизації Організація орендарів Орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства набула права власності на такі спірні об’єкти нерухомості як будинок фінський (маг.прохідна), літера “А”81,00 (вісімдесят один) кв.м.; склад фарбувальний, літера “Б”63,30 (шістдесят три) кв.м. 30 десятих; будинок дерев'яний, літера “Д” 72,00 (сімдесят два) кв.м.; виробнича будівля, літера “Е”521,20 (п’ятсот двадцять один) кв.м. 20 десятих, що знаходяться у м. Києві по вул. м. Київ, вул. Лісова, 80 (Світла, 9).

Набуття права власності на нерухоме майно на момент укладення договору, а саме на 22.06.1994 року, не пов’язувалось з фактом державної реєстрації прав на нерухоме майно, тому до правовідносин щодо виникнення права власності підлягають застосуванню положення ЦК УРСР, Закону України “Про власність”та норми Законів України “Про приватизацію майна державних підприємств”(в редакції від 22.02.1994 року), “Про оренду майна державних підприємств та організацій”(в редакції від 26.01.1994 року).

В подальшому Організація орендарів Орендного Бортницького ремонтно-транспортного підприємства реорганізувалась у Закрите акціонерне товариство "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс".

Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з 21.11.1994 р. власником нерухомого майна, а саме будинок фінський (маг.прохідна), літера “А” 81,00 кв.м; склад фарбувальний літера “Б” 63,30 кв.м; будинок дерев'яний літера “Д” 72,00 кв.м; виробнича будівля літера “Е” 521,20 кв.м, що знаходяться у м. Києві по вул. Лісова, 80 (Світла, 9) стало ЗАТ “Бортницьке виробничо-транспортне підприємства “Агросервіс” як правонаступник організації орендарів орендного підприємства. Таке перетворення повністю узгоджується з нормами статей 15, 16 Закону України “Про оренду майна державних підприємств та організацій” та ст.ст. 15, 17 Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств”.

За таких обставин, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги заявлені ЗАТ “Бортницьке виробничо-транспортне підприємство “Агросервіс” в частині визнання за ним права власності на нерухоме майно, а саме будинок фінський (маг.прохідна), літера “А” 81,00 кв.м; склад фарбувальний літера “Б” 63,30 кв.м; будинок дерев'яний літера “Д” 72,00 кв.м; виробнича будівля літера “Е” 521,20 кв.м, що знаходяться у м. Києві по вул. Лісова, 80 (Світла, 9), з чим погоджується колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оскільки даний висновок відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Місцевий господарський суд правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ЗАТ “Бортницьке виробничо-транспортне підприємство “Агросервіс” про визнання права власності на ще три будівлі, а саме майстерню, літера “В” 51,20 кв.м., виробничу споруду літера “Г” 923,50 кв.м., трансформаторну, літера “Ж” 31,40 кв.м., розташованих у м. Києві, вул. Лісова, 80 (Світла,9), задоволенню не підлягають, оскільки наявними матеріалами справи не доведено, що вони входили до складу орендованого державного майна та були викуплені як орендоване майно в процесі приватизації, оскільки вони не були зазначені ні в акті інвентаризації ні в переліку майна, що підлягає приватизації до договору купівлі-продажу № 113. Ніяких інших доказів, що підтверджують набуття ЗАТ “Бортницьке виробничо-транспортне підприємство “Агросервіс” права власності на майстерню літера “В” 51,20 кв.м, виробничу споруду літера “Г”923,50 кв.м, трансформаторну літера “Ж” 31,40 кв.м, розташованих у м. Києві, вул. Лісова, 80 (Світла,9) до матеріалів справи не надано.

Також місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог ЗАТ “Бортницьке виробниче-транспортне підприємство “Агросервіс” в частині зобов’язання КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” вчинити певні дії, оскільки доказів щодо звернення ЗАТ “Бортницьке виробниче-транспортне підприємство “Агросервіс” до КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” з заявою про реєстрацію за ним права власності у порядку, передбаченому розділом II Тимчасового положення про державну реєстрацію нерухомого майна з наданням правовстановлюючих документів та доказів правонаступництва ЗАТ “БВТП “Агросеріс”за організацією орендарів не надано, як і не надано доказів відмови в реєстрації такого права за ЗАТ “БВТП “Агросервіс”.

Розглянувши позовні вимоги ТОВ “Сінтез Сек’юрітіс”та ЗАТ “Бортницьке виробничо-транспортне підприємство “Агросервіс” про визнання недійсним договорів купівлі-продажу № 1 від 23.09.1996 року та купівлі-продажу № 10 від 28.09.1998року, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, що дані позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

В подальшому 28 вересня 1998 року між Колективним підприємством "Агроспецтранс" (продавець) в особі директора Хоменка С.О. та Акціонерним товариством закритого типу "Автотранспортне підприємство "Поступ" (покупець) в особі Хоменка І.О. було укладено договір № 10 купівлі-продажу. Правочин купівлі-продажу нерухомого майна вчинено двома юридичними особами у простій письмовій формі, яка допускалась чинним законодавством на час його укладення.

За умовами зазначеного договору продавець продає, а покупець купує матеріальні цінності, у тому числі, склад № 1, склад № 1, адміністративну споруду (при цьому дані три будівлі не були зазначені у попередньому договорі купівлі-продажу № 1 та договорі купівлі-продажу № 113), трансформаторну підстанцію (шафа силова), будинок фінський, фарбувальний склад, виробничу споруду (п.п. 4, 5, 6, 55, 56, 57, 68 договору № 10 купівлі-продажу майна від 28.09.1998 р.).

Доказів проведення розрахунків за договором № 10 від 28.09.1998 р., а також належним чином оформленої супровідної документації Акціонерне товариство закритого типу "Автотранспортне підприємство "Поступ" до справи не надало.

На думку ТОВ "Сінтез Сек’юрітіс" та ЗАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" недійсність договору № 1 від 23.09.1996 р. полягає у відсутності затвердження договору вищим органом ЗАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс", а саме загальними зборами. Недійсність вищевказаного правочину, як вказують ТОВ "Сінтез Сек’юрітіс" та ЗАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс", підтверджує ще той факт, що в них відсутні істотні умови, а саме –предмет договору, який є обов’язковою умовою для договорів купівлі-продажу, а також відсутні докази проведення між сторонами розрахунків по цьому договору.

Відповідачі за первісним позовом – ТОВ "Сінтез Сек’юрітіс" та ЗАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" стверджують, що договір № 10 купівлі-продажу від 28.09.1998 р. є недійсним відповідно до ст. 48 ЦК УРСР, оскільки вважають, що Колективне підприємство "Агроспецтранс" не набуло права власності на спірний майновий комплекс з огляду на недійсність договору № 1 купівлі-продажу основних засобів від 23.09.1996 р., а тому не могло виступати продавцем цього майнового комплексу.

Розглянувши доводи ТОВ “Сінтез Сек’юрітіс”, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що укладенням оскаржуваних договорів № 1 та № 10 права та охоронювані законом інтереси взагалі не могли бути порушені, оскільки ТОВ “Сінтез Сек’юрітіс”не було станом на 23.09.1996 року та на 28.09.1998 року стороною оскаржуваних договорів та на той час взагалі не претендувало (не набуло прав та не мало наміру набуття прав) на нерухоме майно, що є предметом оскаржуваних договорів, з яким погоджується колегія суддів.

Окрім цього ТОВ “Синтез Сек’юрітіс” не тільки не було стороною у спірних договорах, але на час їх укладання товариства взагалі не існувало як юридична особа (державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю “Синтез Сек’юрітіс” здійснена 04.02.2008 р., про що свідчить наявне в справі свідоцтво про державну реєстрацію вказаного товариства). Посилання ТОВ “Сінтез Сек’юрітіс” на те, що даний договір порушує його права на майно, що є предметом оскаржуваного договору, які виникли на підставі рішення суду від 18.06.08 р. (суддя Мудрий С.М.) внаслідок визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно є безпідставним, оскільки дане рішення є скасованим, а отже на момент розгляду справи ніякі права та охоронювані законом інтереси ТОВ “Сінтез Сек’юрітіс”не порушені. Крім того, суд зазначає, що оскільки ТОВ “Сінтез Сек’юрітіс”бажає захистити своє право на майно, то визнання недійсними договорів купівлі-продажу, стороною яких не є товариства, не призведе до відновлення порушеного права такого товариства, а отже в цій частині товариством обрано невірний спосіб захисту права, яке товариство має намір захистити, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ “Сінтез Сек’юрітіс”.

Щодо позовних вимог ЗАТ “Бортницьке виробничо-транспортне підприємство” та доводів апеляційної скарги про визнання недійсним договорів купівлі-продажу №1 та №10, то суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

До спірних правовідносин в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу № 1 від 23.09.1996 року та договору купівлі-продажу № 10 від 28.09.1998 року застосовуються положення ЦК УРСР та норми законодавства, діючого на момент укладення оскаржуваних договорів.

Відповідно до статей 41, 42, 48 ЦК УРСР цивільно-правова угода є дійсною, тобто такою, що має юридичну силу, якщо вона за формою, змістом, складом сторін відповідає вимогам закону.

Згідно зі ст. 224 Цивільного кодексу УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 225 Цивільного кодексу УРСР право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

У відповідності до ст. 153 ЦК УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

На момент укладення договору № 1 Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995р. за № 56, зареєстрованого в Мінюсті 19.01.1996р за №31/1056 було затверджено Правила державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб” було встановлено обов’язковий порядок державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, який був обов’язковий до виконання на всій території України.

З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договору № 1 та відчуження об’єктів нерухомого майна, їх державна реєстрація не була проведена, в порушення вказаного наказу адреса об’єктів нерухомості, що є предметом договору не була встановлена.

Нерухоме майно, за своєю суттю, є річчю з визначеними індивідуалізуючими ознаками, тобто, такими, що відрізняють її з-поміж інших однорідних речей. Індивідуалізуючою ознакою нерухомого майна є його місцезнаходження (визначення адміністративно-територіальної одиниці, вулиці, номеру, або земельної ділянки), оскільки інші ознаки (назва, розмір, тощо) можуть співпадати, що унеможливить визначення, яке саме нерухоме майно є предметом договору.

Так, за ЦК УРСР, житловий будинок, інша будівля, промислова є самостійними об'єктами права власності. Спільною рисою таких об'єктів є їх невіддільні від земельної ділянки, на якій вони розташовані, оскільки таке відділення призведе до втрати ними корисних якостей, призначення. Таким чином, розташування нерухомої речі на конкретній земельній ділянці є не лише ознакою такої речі, а й умовою її належного функціонування, місцезнаходження такого об'єкту є його першою індивідуалізуючою ознакою інших речей, що дозволяє виокремити її з-поміж решти об'єктів нерухомості.

Отже, оскільки місцезнаходження є найголовнішою індивідуалізуючою ознакою нерухомої речі, то об'єктом купівлі-нерухомої речі може бути лише така нерухома річ, місцезнаходження якої погоджено сторонами при укладенні договору купівлі продажу.

Викладене підтверджується і вказаним у Наказі Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995р. за № 56, зареєстрованого в Мінюсті 19.01.1996р за №31/1056 “Про затвердження Правил державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб”, що діяли на момент укладення договору № 1, а саме п. 2.2 вказаних правил, органи БТІ не вправі проводити реєстрацію об’єкта нерухомого майна, якщо в правовстановлюючому документі не вказані основні реквізити: назва об’єкта, в цілому чи частка, населений пункт, адреса об’єкта. Якщо взагалі об’єктові не встановлено адресу, реєстрація проводиться тільки після того, як орган місцевого самоврядування встановить цьому об’єкту відповідну адресу.

При реєстрації об’єктів нерухомого майна за юридичними особами реєстраційний напис на правовстановлюючому документі не робиться, а реєстраційне посвідчення, яке їм видається підшивається до правовстановлюючого документу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сторонами при укладенні договору № 1 не було досягнуто згоди щодо істотної умови договору - предмету купівлі-продажу, а саме адреси об’єкта продажу, зазначення місця розташування об’єкта нерухомого майна.

Крім того, колегія суддів зазначає те, що договір № 1 було укладено з боку продавця особою з перевищенням повноважень. Від імені ЗАТ "Бортницьке виробничо-транспортне підприємство "Агросервіс" договір № 1 підписаний директором Хоменком С.О.

Відповідно до ст. 63 ЦК УРСР, угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Як зазначив Верховний суд України у листі від 24.11.2008 року “Про практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, необхідною умовою укладеності правочину є наявність встановлених законодавством необхідних умов для їх укладення. До таких умов, зокрема відноситься необхідність затвердження правочину вищим органом господарського товариства, якщо це передбачено в законі чи статуті товариства.

Статтею 4 Закону України “Про господарські товариства” (в редакції, чинній на момент укладання договору № 1) встановлено, що акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Як вбачається з положень п. 8.2.2. Статуту ЗАТ “БВТП “Агросервіс”(в редакції 1994 р.), до компетенції загальних зборів акціонерів товариства належало, зокрема затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 80 відсотків статутного фонду товариства.

Відповідно до п. 5.2 Статуту ЗАТ “БВТП “Агросервіс” розмір статутного фонду Товариства становив 1325625000 крб., що відповідно становило 13256,25 грн.

За умовами договору № 1 ЗАТ “БВТП “Агросервіс” зобов’язувався передати визначені в договорі матеріальні цінності, а КП “Агроспецтранс” сплатити вартість цих матеріальних цінностей у суму 30000,00 грн.

Таким чином, ціна Договору №1 від 23.09.1996 року перевищувала розмір - фонду ЗАТ “БВТП “Агросервіс”.

Жодних рішень щодо затвердження Договору №1 загальні збори акціонерів ЗАТ “БВТП “Агросервіс”не приймали.

В той же час, посилання АТЗТ “Поступ” на рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ “БВТП “Агросервіс” від 23.09.1996 р., які оформлені протоколом №4, відповідно до якого акціонери “надали згоду на реалізацію частини основних засобів КП “Агроспецтранс”, не приймається до уваги колегією суддів з огляду на те, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2004 року у справі №2-3217/2004 (яке в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили) встановлено, що рішення про відчуження засобів ЗАТ “БВТП “Агросервіс” загальними зборами акціонерів не приймалося.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрали законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом та мають значення для вирішення спору.

Крім того, відповідно до положень Статуту ЗАТ “БВТП “Агросервіс” до компетенції загальних зборів акціонерів належало затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує 80 відсотків статутного фонду Товариства. Надання згоди на реалізацію основних засобів Товариства та затвердження договору є різними юридичними діями, які мають різне правове значення.

Так, надання згоди на реалізацію основних засобів Товариства означає дозвіл на продаж того чи іншого майна, а затвердження договору - погодження його істотних умов (щодо ціни, предмету тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, за рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ “Агросервіс” від 23.09.1996 р. було надано згоду на відчуження основних засобів. Відповідно до положень Статуту продаж основних засобів мав бути затверджений загальними зборами акціонерів ЗАТ “Агросервіс”, тобто, мали бути затверджені його істотні умови щодо предмету, ціни, строків і Саме після затвердження договору загальними зборами акціонерів товариства, договір вважатися таким, що набрав чинності або укладеним.

Доказів щодо затвердження вказаного договору загальними зборами акціонерів ЗАТ “БВТП “Агросервіс” до суду не представлено.

Таким чином, Договір №1 є неукладеним, оскільки він не був затверджений вищим органом товариства - загальними зборами акціонерів ЗАТ “БВТП “Агросервіс”, а також в ньому не було погоджено істотні умови Договору №1, а саме, умови про предмет договору (його місце розташування).

Місцевим господарським судом правильно встановлено, що право власності на передбачених законом підставах не перейшло до КП “Агроспецтранс”, оскільки договір № 1 не може вважатися укладеним.

Право власності за КП “Агроспецтранс” не було зареєстровано у відповідності до діючого на момент укладення договору № 10 Порядку, зокрема відповідно до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998р. за № 121 (зареєстровані в Мінюсті 26.06.1998 за № 399/2839).

Крім того, колегія суддів зазначає, що особою, яка здійснила продаж майна по договору № 10, а саме КП “Агроспецтранс” не надано суду доказів щодо правових підстав набуття майна, яке є предметом купівлі-продажу щодо трьох об’єктів нерухомості, які не були об’єктом приватизації та не могли бути відчужені ЗАТ “БВТП “Агросервіс”.

Як вбачається з Договору №10 об'єкти нерухомості не ідентифіковані належним чином, зокрема в договорі відсутні посилання як на адресу самого нерухомого майна, так і на адресу земельної ділянки на якому воно розташовано, тобто не вказано місцезнаходження нерухомого майна (що є головною індивідуалізуючою ознакою нерухомого майна та відрізняє його від іншого нерухомого майна), не вказані технічні характеристики кожної будівлі, їхня площа тощо, а отже сторони не досягли згоди щодо істотної умови договору купівлі-продажу –предмету.

Як зазначено у листі Верховного суду України від 24.11.2008 року “Про практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, встановивши, що правочин є неукладеним, суд на цій підставі залишає позов про визнання правочину недійсним без задоволення. Аналогічна позиція викладене у Постанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.09р. за № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”.

Таким чином, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договору № 1 та договору № 10, встановивши те, що дані договори не були укладені між сторонами, з чим погоджується колегія суддів.

Отже враховуючи викладені обставини, відсутні правові підстави – належні правовстановлюючі документи, які свідчать про набуття права власності на об’єкти нерухомості позивачем за первісним позовом - АТЗТ “Поступ”.

За таких обставин, позовні вимоги АТЗТ “Поступ” про визнання за ним права власності на об’єкти нерухомості з посиланням на укладення договору купівлі-продажу № 10 та про зобов’язання органи БТІ здійснити реєстрацію такого права власності, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо не дослідження судом першої інстанції договорів купівлі - продажу № 1 від 23.09.1996 р. та №10 від 28.09.1998 р., згідно яких до останнього нібито перейшло майно, зокрема, і Майновий комплекс, оскільки судом першої інстанції були досліджені вищезазначені договори та встановлено що вони не відповідають вимогам законодавства, не містять жодних ідентифікуючих ознак відчужуваних об'єктів (не має площ та не зазначено місце знаходження об'єктів), тобто не містять предмету договору.

Також є необґрунтованими посилання апелянта на те, що користування земельною ділянкою, на якій розміщене спірне майно, та користування даним майном є підтвердженням набуття права власності на дане майно, оскільки зазначені обставини не є такими, що підтверджують право власності на спірне майно.

Окрім цього колегія суддів відхиляє посилання апелянта на пропуск Закритим акціонерним товариством «Бортницьке виробничо-транспортне підприємство «Агросервіс» строку позовної давності, оскільки товариство, починаючи з 2004 р. звертається за захистом права власності на майновий комплекс до різних судових інстанцій. Тому посилання представника АТЗТ «АТП «Поступ» на пропуск строку позовної давності не може бути прийнято до уваги.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з’ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи, та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Автотранспортне підприємство «Поступ», м. Київ залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2011 р. у справі № 7/796-5/44 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 7/796-5/44 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Корсакова Г.В.

Нєсвєтова Н.М.

Показати/Приховати судові провадження

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація