КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2011 № 3/018-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рябухи В.І.
суддів: Ропій Л.М.
Гольцової Л.А.
при секретарі: Філоненко М.В.
за участю представників:
від позивача ОСОБА_1, дов. від 03.11.06 №5872.
від відповідача ОСОБА_2, дов. від 03.03.11,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства ім.. А.Г. Кравченка
на рішення Господарського суду Київської області від 12.05.11 (дата підписання – 27.05.11)
у справі №3/018-11 (суддя Лопатін А.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння"
до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства ім. А.Г. Кравченка
про стягнення 35194,50 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" (далі – позивач, ТОВ ТД "Насіння") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства ім. А.Г. Кравченка (далі – відповідач, ТОВ "СГП ім. А.Г. Кравченка") про стягнення 35194,50 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 12.05.11 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача 35194,00 грн. заборгованості, 351,95 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 12.05.11 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт вважає, що прийняте місцевим судом рішення підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи, а також у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що поставлене насіння було неякісним, в день поставки товару позивачем не видано відповідачу "Свідоцтва на насіння", що є порушенням п.13.4 ДСТУ 4138-2002. В зв’язку з порушенням умов договору купівлі-продажу насіння (позивачем передано неякісний товар), відповідач поніс збитки у сумі 269181,05 грн., тому він має право вимагати пропорційного зменшення ціни боргу, тобто на 53%, що становить 18653,08 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.11 апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 17.08.11. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 23.06.11) відповідачу - 25.06.11 та позивачу – 29.06.11, долучені до матеріалів справи.
На виконання вимоги ухвали суду від 23.06.11 відповідач надав довідку Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 08.08.11 №06-04/4099-26060, якою підтверджено зарахування державного мита до Державного бюджету України у сумі 177,00 грн.
17.08.11 у судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 12.05.11 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, підтримав відзив на апеляційну скаргу, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв’язку; зобов’язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
У ст. 655 ЦК України зазначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Так, згідно видаткової накладної від 08.04.10 №12-0804/01 позивач поставив, а відповідач отримав насіння цукрового буряка (далі - товар) сорту Олександрія дражоване у кількості 115 одиниць та сорту Уманський ЧС-97 дражоване – 50 одиниць на загальну суму 35194,50 грн.
08.04.10 відповідачем видана довіреність №65 громадянину ОСОБА_3 на отримання цінностей "Насіння у кількості 165 одиниць" від ТОВ "ТД "Насіння", яка дійсна до 18.04.10.
Порядок використання доручень регулюється наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 №99 "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей", де у п. 2 визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.
Таким чином, факт поставки позивачем та отримання відповідачем насіння цукрового буряку знаходить своє підтвердження.
Згідно положень ст.666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Приписами ч.2 ст. 15 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" (далі – Закон) передбачено, що виробники насіння і садивного матеріалу зобов'язані гарантувати відповідність насіння і садивного матеріалу, що підлягає реалізації, сортовій чистоті і посівним якостям, зазначеним у сертифікаті на насіння.
Відповідно до ч.5 ст. 21 Закону усі партії насіння і садивного матеріалу, призначені для реалізації, повинні мати сертифікати, що засвідчують їх сортові та посівні якості.
У ч.4 ст.22 Закону зазначено, що на насіння і садивний матеріал, які за даними лабораторного аналізу відповідають вимогам нормативних документів, їх власнику видається сертифікат. Використання на посів насіння, яке не перевірене в лабораторіях відповідно до їх компетенції або не відповідає вимогам нормативних документів, забороняється.
З огляду на викладене вище, відповідач повинен був вимагати у позивача надати "Сертифікат на насіння цукрових буряків" та відмовитись від використання поставленого товару, повідомити позивача про виявлення неякісного насіння під час його використання. У випадку відсутності у відповідача документів, які б підтверджували якість та походження насіння, останній не вправі був використовувати отримане насіння, а повинен був скласти акт та звернутись до продавця (позивача) з відповідною претензією.
Натомість, як свідчать матеріали справи, відповідач посіяв поставлене насіння цукрового буряка, звернення або претензії на адресу позивача до дати посіву насіння щодо його якості у матеріалах справи відсутні.
До матеріалів справи залучені копії "Сертифікатів на насіння цукрових буряків": на сорт Уманський ЧС-97 – від 03.04.10 серія ЦБ №030602, дійсний до 29.09.10 та на сорт Олександрія – від 02.03.10 серія ЦБ №030507, дійсний до 05.10.10, партії насіння під №09720401-3д-4, №00710702-3д-1, відправлені ТОВ "ТД "Насіння" за договором від 24.06.09 №1-2406/одс91н.
Тому, твердження відповідача, стосовно того, що позивачем не надано сертифікат якості при передачі товару колегія суддів вважає безпідставними.
В зв’язку з не виконанням ТОВ "СГП ім. А.Г. Кравченка" обов’язку по оплаті поставленого товару ТОВ "ТД "Насіння" направило на адресу відповідача вимогу від 25.10.10 №1-5/266, в якій позивач вимагав на протязі семи днів провести розрахунки за отриманий товар на суму 35194,50 грн. 28.10.10 вимога була вручена відповідачу, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення №003090, проте вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.
Предметом даного спору є стягнення з відповідача 35194,50 грн. за поставку насіння цукрового буряка. Відповідач не заперечує факту отримання насіння та наявності заборгованості перед позивачем.
Твердження скаржника про понесення збитків в зв’язку з поставкою неякісного товару колегія суддів не бере до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частина 2 ст. 224 Господарського кодексу України (далі – ГК України) до збитків відносить витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Кредитор має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, але й сам факт порушення боржником його обов’язку та причинний зв'язок між цим порушенням та шкодою.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Під час розгляду справи у суді позивачем надано достатньо доказів на підтвердження фактів поставки насіння та відсутності оплати такої поставки у сумі 35194,50 грн.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Київської області від 12.05.11 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства ім. А.Г. Кравченка залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 12.05.11 у справі №3/018-11 - без змін.
2. Матеріали справи №3/018-11 повернути до Господарського суду Київської області.
Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Рябуха В.І.
Судді Ропій Л.М.
Гольцова Л.А.
19.08.11 (відправлено)