ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
20.06.06р. | Справа № А36/138 |
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Орджонікідзе Дніпропетровської області |
до Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Орджонікідзе Дніпропетровської області Відділення Державного казначейства України в м. Орджонікідзе, м. Орджонікідзе Дніпропетровської області |
про стягнення процен6тів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з ПДВ
Суддя Кожан М.П.
Представники сторін:
від позивача –Добриніна О.О., довіреність № 55 від 15.06.2006р.
від відповідача-1 –Мотрончук А.П., довіреність №2006/10-023 від 17.03.06р.
від відповідача-2- Гусанорова К.О., довіреність № 04 від 04.01.2006р.
СУТЬ СПОРУ:
Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з державного бюджету на його користь суму відсотків, нарахованих на бюджетну заборгованість з ПДВ за лютий 2005р. в розмірі 89033,64грн. за період з 01.05.05р. по 31.05.05р.
30.05.2006р. позивач уточнив вимоги та просить стягнути з державного бюджету на його користь суму процентів, нарахованих на бюджетну заборгованість з ПДВ за лютий 2005р. в розмірі 89033,64грн. за період з 01.05.05р. по 31.05.05р. та стягнути з відповідача судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якої суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у пункті 7.7 строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Відповідач -1 заперечння на позов не надав, його представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, у нього не було правових підстав щодо сплати позивачу нарахованих ним відсотків на бюджетну заборгованість з ПДВ.
Відповідач-2 просить у задоволенні позову відмовити, оскільки він не отримував документів, на підставі яких здійснюється відшкодування з бюджету процентів, нарахованих на бюджетну заборгованість з ПДВ.
На підставі ст. 160 КАС України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відкритим акціонерним товариством “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” подано до Орджонікідзевської об’єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2005р. 21.03.05р. у якій у рядках 21, 25 зазначено суму ПДВ до відшкодування 9572920грн.
20.05.05р. позивачем було надано до ОДПІ уточнюючий розрахунок відповідно до якого загальна сума бюджетного відшкодування складала 9574581грн.
Вказана сума по декларації за лютий 2005р. була в повному обсязі відшкодована підприємству станом на 30.11.05р. тобто з порушенням термінів, встановлених Закону України «Про податок на додану вартість».
Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України процентів нарахованих на бюджетну заборгованість з ПДВ на підставі ч.5 сп.7.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість” (в редакції станом на час спірних правовідносин) суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду (п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7).
Підпунктом 7.7.3 зазначеного закону встановлено, що у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.
Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Нарахування процентів на суму бюджетної заборгованості також передбачено також пунктами 6.3-6.5. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Державною податковою адміністрацією України і Головним управлінням Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72 (в редакції наказу ДПА України і Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680). Відповідно до зазначених пунктів на суму бюджетної заборгованості податковими органами в особовому рахунку платника після повного перерахунку коштів з бюджету нараховуються відсотки на рівні 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Наказом Міністерства Фінансів України № 290 від 29.11.1999 року (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999р. за № 860/4153) „Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку” (із змінами та доповненнями) проценти визначені, як плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству. Крім того, податкові органи повідомляють платника податку про належні йому суми відсотків за бюджетною заборгованістю (п.6.4 Порядку відшкодування ПДВ), що також є доказом можливості нарахування процентів.
Факт несвоєчасного відшкодування позивачу податку на додану вартість за декларацією за лютий 2005 року відповідачем не оспорюється.
За таких обставин відповідач був зобов’язаний нарахувати проценти в особовому рахунку платника податків.
Як встановлено у судовому засіданні відповідач-1 не нарахував в особовому рахунку платника податку (позивача) проценти за бюджетною заборгованістю, що є обов’язком податкового органу.
У такому випадку платник податку може захистити своє порушене право шляхом зобов’язання податкового органу провести нарахування процентів по бюджетній заборгованості в особовому рахунку платника податків. Позивач заявив вимоги про стягнення з державного бюджету суми процентів з бюджетної заборгованості по податку на додану вартість (з урахуванням уточнення до позовних вимог). Оскільки проценти не нараховані, то у позивача відсутнє право на стягнення таких процентів, оскільки їх відшкодування можливо лише після нарахування в особовому рахунку платника податків.
Твердження позивача, що проценти є бюджетною заборгованістю і підлягають стягненню з податкового органу у порядку стягнення бюджетної заборгованості, як про це визначено Законом України „Про податок на додану вартість”, є помилковими, оскільки зазначений закон не визначає проценти бюджетною заборгованістю, а згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку процентами є плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству.
За таких обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.П.Кожан
Постанову підписано у повному обсязі 27.06.2006р.