ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 64/14602.08.11
за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до відповідача комунального підприємства «Київпастранс»в особі Енергогосподарства
про стягнення боргу у загальному розмірі 10 787 грн. 59 коп.,
Суддя Зеленіна Н.І.
при секретарі судового засідання Грузький Ю.О.
за участю представників сторін
позивача ОСОБА_1 –дов. від 22.04.11р.,
відповідача нез’явився,
Суть спору:
Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Енергогосподарства про стягнення 10 020,48 грн. основного боргу, 353,39 грн. пені, 345,32 грн. інфляційної складової боргу та 68,40 грн. 3 % річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору від 31.10.2003 № 1220055 позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію не виконав в повному обсязі.
Ухвалою від 21.06.2011 року було порушено провадження по справі № 64/146 та призначено її розгляд на 19.07.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні 19.07.2011 року подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 19.07.2011 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судове засідання 02.08.2011 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 02.08.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши позовну заяву і додані до неї документи, оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступне.
31.10.2003 року між публічним акціонерним товариством “Київенерго” (далі –постачальник, позивач) та комунальним підприємством «Київпастранс»в особі Енергогосподарства (далі - споживач, відповідач) було укладено договір № 1220055 про постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).
Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 позивач зобов’язувався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.
Підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією, крім випадків, зазначених у п. 3.1.7. Договору.
Відповідач в свою чергу, зобов’язувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначенні у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбаченні в Додатку № 4 до Договору. Додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбаченні в Додатку № 7 до Договору.
Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 4 до Договору, в п.п. 1, 2, 3 цього додатку передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі.
Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Районному відділі теплозбуту № 5 за адресою: вул. Товарна, буд.1 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент»повертає в РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включенні вартість теплової енергії на поточний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Сплату за вказаними в п. 2 цього Додатку документами, абонент виконує до початку розрахункового періоду, при цьому, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред’являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно Додатку № 1 до Договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.
Відповідно до п. 5.1 Договору, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладам обліку.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.01.2011 р. по 01.05.2011 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 11 656,86 грн., проте, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 1 636,38 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 10 020,48 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви відомостями обліку за спірний період, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи та розрахунком позивача. Судом встановлено, що розрахунок вартості поставленої теплової енергії за спірний період здійснювався позивачем на підставі Постанови НКРЕ № 1729 від 14.12.2010 р.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 10 020,48 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.
П. 7. Додатка № 4 до Договору передбачено, що у випадку несплати теплової енергії до початку розрахункового періоду (п. 2 даного Додатку) енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0, 5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Позивач керуючись п. 7 Додатку № 4 до Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 353,39 грн. пені.
Здійснивши перерахунок пені в межах періодів визначених позивачем, з урахуванням п. 7, Додатку № 4 до Договору, дати внесення проплат та встановленої суми заборгованості, обмеживши її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в розмірі 353,39 грн.
Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційну складову боргу в розмірі 345,32 грн. та 3 проценти річних в розмірі 68,40 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Здійснивши перерахунок 3 процентів річних та індексу інфляції, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 проценти річних в розмірі 68,40 грн. та інфляційна складова боргу в розмірі 345,32 грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з комунального підприємства «Київпастранс»в особі Енергогосподарства (04070, м.Київ, Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м.Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 10 787 грн. 59 коп., у тому числі борг – 10 020 грн. 48 коп., інфляційні втрати 345 грн. 32 коп., три проценти річних - 68 грн. 40 коп., пені - 353 грн. 39 коп., 107 грн. 88 коп. витрат з державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н. І. Зеленіна