справа №2- 91/08
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2008 року Володимирецький районний суд Рівненської області під головуванням
судді- Поровського В.А.
при секретарі - Соловей Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Рівненської філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” про визнання права власності,
в с т а н о в и в :
11.01.2008р. до суду звернулись ОСОБА_1. та ОСОБА_2 з позовом до ВАТ “Укртелеком” про визнання права власності на житло по АДРЕСА_1.
Позивачі ОСОБА_1. та ОСОБА_2 підтримали в суді заявлені позовні вимоги в повному об”ємі та доповнили позов і попросили суд винести рішення, котрим визнати нежилу площу по АДРЕСА_1 в жилу та зняти дане приміщення з балансу Рівненської філії ВАТ “Укртелеком”. Свої вимоги позивачі мотивують тим, що в квартирі по АДРЕСА_1 вони проживають з 2000 року. За час проживання вони самотужки побудували погріб, підсобне приміщення для зберігання брикету та дров, викопано колодязь, зроблено капітальний ремонт квартири із заміною дверей, переобладнано опалення та заміна опалювального котла.
Представник відповідача позов не визнав. Заперечення проти заявленого позову бачить в тому, що приміщення, де проживають позивачі до житлових не відноситься та переобладнання в житлове не проволїдилось.
В матеріалах справи є довідка № 42 від 03.01.08р. про те, що позивачі проживають в АДРЕСА_1, яка раніше називалась Радянська. Також є ксерокопія технічного паспорту на АДРЕСА_1 де зазначено житлова площа в розмірі 41,4 кв. м. Отже, вимоги позивачів ґрунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 62, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 328, 368, 380, 392 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Визнати приміщення розміром 41,4м.кв., де проживають позивачі по АДРЕСА_1, з нежилого на житлове.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на житлове приміщення розміром 41,4 м.кв. в будинку по АДРЕСА_1 та побудовані ними підсобне приміщення та колодязь.
Зняти з балансу Рівненської філії ВАТ “Укртелеком” жиле приміщення де проживають позивачі по АДРЕСА_1.
Стягнути з Рівненської філії ВАТ “Укртелеком” в прибуток держави судовий збір в сумі 8,50 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області заявою через районний суд протягом 10 днів з дня проголошення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ:
справа №2- 131/08
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 лютого 2008 року Володимирецький районний суд Рівненської області під головуванням
судді- Поровського В.А.
при секретарі - Соловей Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності,
в с т а н о в и в :
22.01.2008р. до суду звернулась ОСОБА_3. з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на автомобільний гараж розміщений по вул.. Крайова 27”е” в с. Стара Рафалівка Володимирецького району Рівненської області. Позивач зазначає, що вона з відповідачем проживали однією сім”єю до лютого місяця 1993 року, але після розірвання шлюбу позивачка продовжувала проживати з відповідачем однією сім”єю. В червні місяці 2005р. відповідач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на майно, набуте за час спільного проживання але спір було вирішено в добровільному порядку, про що 18.09.2005 року було винесено ухвалу про закриття провадження. Після вирішення спору сторони продовжували проживати однією сім”єю по березень 2007р. За час спільного проживання протягом серпня-жовтня 2006р. сторонами було побудовано гараж в с. стара рафалівка по вул.. Крайова 27 “е”. Оскільки гараж будували разом, то позивач просить визнати за нею право власності на вищезгаданий гараж.
Позивач підтримала в суді заявлені позовні вимоги в повному об”ємі і суду розповіла, що після розірвання шлюбу в 1993 році вона з відповідачем продовжували проживати однією сім”єю в м. Кузнецовську. Позивачка просить визнати за нею право власності на вищезгаданий гараж, оскільки вони проживали однією сім”єю і побудований гараж належить їм на праві спільної сумісної власності. Під час будівництва гаража позивач всіляко допомагала будувати гараж, давала кошти на купівлю відповідачем перекриття, наймала з роботи знайому для штукатурки стін, сама разом з донькою носила пісок та подавала цеглу під час будівництва, а її брат мурував стіни.
Відповідач заявлений позов не визнав, оскільки з позивачкою розірвано шлюб в лютому 1993 року. З позивачкою однією сім”єю не проживає, оскільки з квітня місяця 2006 року він проживає без реєстрації в с. Сопачів Володимирецького району по вул. Луговій 10 і здійснює догляд за хворою матір”ю.
Допитані в судовому засіданні зі сторони позивача свідок ОСОБА_5 розповів суду, що гараж ОСОБА_4 знаходиться біля його гаража по вул.. Крайовій в с. Стара Рафалівка. Він бачив, що на будівництві автомобільного гаража була позивачка, вона носила пісок, подавала цеглу, під час встановлення покрівлі її вже не було. Свідок бачив позивачку на будівництві гаража десь 4-5 разів.
Аналогічні пояснення дав свідок ОСОБА_6. він пояснив, що будує свого гаража по вул. Крайовій напроти гаража відповідача. На будівництві гаража ОСОБА_4. бачив позивачку декілька раз, десь разів три- чотири. Бачив як вона носила пісок, подавала цеглу. Вона приймала участь на початку будівництва, при закінченні будівництва гаража її не було.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона разом працювала з позивачкою і сиділи в одному кабінеті, позивачка позичала в неї два рази кошти в сумі 1600грн. і 2000грн. на бетонні плити для перекриття гаража.
Допитані в судовому засіданні за клопотанням відповідача свідок ОСОБА_8. пояснила, що вона разом працювала з позивачкою на роботі. Оскільки вони знаходяться в дружніх відносинах, то позивачка попросила її поштукатурити гаража на що вона погодилась. На штукатурці гаража працювали два дні, за виконану роботу брати гроші з позивачки відмовилась.
Допитана я якості свідка за клопотанням відповідача громадянка ОСОБА_9.повідомила, що з відповідачем вони проживають разом з червня 2007р., шлюб зареєстрували в листопаді 2007р. Оскільки вона працює в школі вчителем то на час канікул приймала участь в будівництві автомобільного гаража, котрий належить ОСОБА_4 Після закінчення у дітей канікул працювала на будівництві гаража після роботи. Допомагала на будівництві гаража через день, оскільки були інші роботи, але громадянку ОСОБА_3. на будівництві гаража не бачила жодного разу.
В матеріалах справи документальних доказів позивачки про її участь в будівництві гаража, котрий належить ОСОБА_4. не надано. В судовому засіданні встановлено показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6., що позивачка допомагала на будівництві гаража декілька разів десь 4-5 разів, та на прохання позивачки її подруга ОСОБА_8. штукатурила гаража. Шлюб між сторонами розірвано в 1993р. і позивачка з відповідачем на час будівництва гаража перестали проживати однією сім”єю.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 62, 212, 213 ЦПК України, ст. 74 СК України, ст. 368 ч.3 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в :
В позові ОСОБА_3 заявленого до ОСОБА_4 про визнання за нею права спільної сумісної власності на автомобільний гараж, розташований по вул.. Крайовій 27”е” в с. Стара Рафалівка Володимирецького району Рівненської області, - відмовити за безпідставністю.
Звільнити сторони від сплати судового збору на підставі ст.4 п.18 Декрету КМ України “Про державне мито”, як потерпілих від аварії на ЧАЕС.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області заявою через районний суд протягом 10 днів з дня проголошення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ: