ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2011 року Справа №5023/4908/11
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М.
при секретарі Голозубовій О.І.
за участю представників сторін:
прокурор –Гавриленко О.В.;
позивач –Олізаренко С.М.;
перший відповідач –Стаматіна М.В., Казека Е.В.;
другий відповідач - не з’явився;
третій відповідач - не з’явився;
перша 3-я особа - не з’явився;
друга 3-я особа -не з’явився;
3-я особа, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору –ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу військової прокуратури Харківського гарнізону (вх.№3186Х/1-35) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14 липня 2011 року по справі №5023/4908/11
за позовом Прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Верховної Ради України, м. Київ та в особі Апеляційного суду Харківської області, м. Харків
до 1. Виконавчого комітету Харківської міської ради, м. Харків
2. Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків
3. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору –1. Міністерство оборони України, м. Київ
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "УКН", м. Харків
про захист права державної власності та визнання права оперативного управління
та за позовом третьої особи, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору – Кабінету Міністрів України, м. Київ
до 1. Виконавчого комітету Харківської міської ради, м. Харків
2. Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків
3. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору –1. Міністерство оборони України, м. Київ
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "УКН", м. Харків
про захист права державної власності та визнання права власності Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 липня 2011 року по справі №5023/4908/11 (суддя Суярко Т.Д.) заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2007 року по справі №40/32-07 залишити без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2007 року по справі №40/32-07 залишити без змін.
Військова прокуратура Харківського гарнізону з рішенням місцевого господарського суду не погодилась, звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким заяву військового прокурора про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2007 року по справі №40/32-07 за нововиявленими обставинами задовольнити; скасувати рішення господарського суду Харківської області в частині визнання права оперативного управління Апеляційного суду Харківської області на нежитлову будівлю літ. А-3 в цілому, розташовану в м. Харкові, пл. Руднєва, 36, яка є пам’яткою архітектури охоронне свідоцтво №324; прийняти нове рішення, яким визнати право власності на корпус №2 будівлі будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, пл. Руднєва, 36 за Державою Україною, право оперативного управління за Міністерством оборони України та балансоутримувачем –КЕВ м. Харкова.
Другий, третій відповідачі, 1-а, 2-а треті особи у судове засідання не з’явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлений належним чином ухвалою суду від 01.08.2011 року.
Через канцелярію суду 05.08.2011 року Верховна Рада України надала пояснення до апеляційної скарги (вх. 7573), в яких зазначає, що вважає підстави законними для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами і просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника.
Військова прокуратура Харківського гарнізону 12.08.2011 року надала клопотання, в якому просила відкласти розгляд справи.
Колегія суддів розглянула заявлене клопотання про відкладення та дійшла висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, зокрема, через нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК).
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача.
Через канцелярію 12.08.2011 року КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" надало лист (вх. 7850), яким зазначило, що приєднується до правової позиції виконавчого комітету Харківської міської ради.
У відзиві на апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. 7916) визначено, що міська рада погоджується із ухвалою господарського суду, просить залишити її без змін, скаргу без задоволення.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.10.07 року по справі №40/32-07 позовні вимоги прокурора м. Харкова в інтересах Держави Україна в особі Верховної Ради України та Апеляційного суду Харківської області до виконавчого комітету Харківської міської ради, КП "Харківське міське БТІ", Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, за участі третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору –Кабінет Міністрів України, та третіх осіб: Міністерство оборони України, ТОВ "УКН" про захист права державної власності та визнання права оперативного управління задоволено частково.
Позовні вимоги третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору задоволено повністю. Захищено право власності Держави України шляхом визнання права власності Держави України на нежитлову будівлю А-3 в цілому, розташовану в м. Харкові, пл. Руднєва, 36, яка є пам’яткою архітектури охоронне свідоцтво №324. Визнано право оперативного управління Апеляційного суду Харківської області на нежитлову будівлю літ. А-3 в цілому, розташовану в м. Харкові, пл. Руднєва, 36, яка є пам’яткою архітектури охоронне свідоцтво №324. В іншій частині позовних вимог прокурора м. Харкова відмовлено.
Військовий прокурор Харківського гарнізону 16.06.2011 року звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 11.10.07 р. по справі №40/32-07 за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви військовий прокурор Харківського гарнізону посилається на те, що після прийняття рішення господарським судом йому стали відомі обставини, які мають істотне значення для справи, просить переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.10.07 р. в частині визнання права оперативного управління Апеляційного суду Харківської області на нежитлову будівлю літ. А-3 в цілому, розташовану в м. Харкові, пл. Руднєва, 36, яка є пам’яткою архітектури охоронне свідоцтво №324 та прийняти нове рішення, яким визнати право власності на корпус №2 будівлі по майдану Руднєва, 36 в м. Харкові за Державою Україна, право оперативного управління за Міністерством оборони України та балансоутримувачем –КЕВ м. Харкова.
Ухвалою від 14.07.2011 року заяву військового прокурора Харківського гарнізону про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 11.10.07р. по справі №40/32-07 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 11.10.07р. по справі №40/32-07 залишене без змін.
В обґрунтування заяви про перегляд рішення господарського суду Харківської області за нововиявленими обставинами військовий прокурор, як на нововиявлені обставини, посилається на те, що про рішення виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих №17/251с від 11.07.1950 року "Про закріплення участків землі з існуючими будівлями за Квартирно-Експлуатаційною Частиною Харківського району", йому стало відомо 18.05.2011 року з супровідного листа-відповіді Державного архіву Харківської області, датованої 19.01.2011року, №01-20/12 на вих.№24-242 від 19.01.2011року.
В оскаржуваній ухвалі зазначено, що військовим прокурором наданий вказаний лист із відбитком вхідного штемпелю із зазначенням дати отримання 18.05.2011 року вх.№1981вх11.
Заява військового прокурора про перегляд рішення суду від 11.10.2007 р. у справі №40/32-07 за нововиявленими обставинами подана до господарського суду Харківської області 16.06.2011 року.
У ході розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення судом встановлено, що лист Державного архіву Харківської області від 19.01.2011 року вих. №01-20/12 отримано прокуратурою 19.01.2011року.
Державний архів Харківської області на запит Харківської міської ради листом від 13.07.2011 року №01-20/270 повідомив, що 19.01.2011 року військова прокуратура Харківського гарнізону отримала лист держархіву області від 19.01.2011 року вих. №01-20/12 кур’єром, про що свідчить особистий підпис кур’єра – Мусієнка А.Г. 19.01.2011року.
На підставі цього, суд в ухвалі зазначив, що доводи військового прокурора про те, що військова прокуратура дізналася тільки 18 травня 2011 року про наявність рішення Харківської міської ради депутатів трудящих №17/251-с від 11.07.2011 року, яке, на думку заявника, містить нововиявлені обставини для перегляду судового рішення від 11.10.2007 року, були спростовані під час розгляду заяви військового прокурора Харківського гарнізону про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2007 року у справі №40/32-07.
Керуючись ч. 3 ст. 22 ГПК України, якою встановлено обов’язок для сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи, колегія суддів вважає правомірним висновок суду щодо порушення військовим прокурором встановленого ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 113 ГПК України місячного строку з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.
Порушення заявником встановленого чинним законодавством місячного строку унеможливлює перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, яке набрало законної сили і є обов’язковим для виконання.
Частиною 2 статті 112 ГПК України встановлено підстави для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, однією з яких є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Військовий прокурор у скарзі стверджує, що рішення виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих № 17/251 -С від 11.07.1950 року до закінчення розгляду справи № 40/32-07 мало гриф секретності "ТАЄМНО", що унеможливило його надання до матеріалів господарської справи.
Зокрема, як зазначає прокурор, матеріали господарської справи № 40/32-07 не містять жодних доказів про обізнаність працівників КЕВ м. Харкова та Міністерства оборони України про зазначене рішення міської ради.
Крім того, прокурор посилається на те, що апеляційний суд Харківської області не розглянув по суті апеляційну скаргу КЕВ м. Харкова та повернув її з доданими матеріалами.
На думку прокурора, ухвала господарського суду Харківської області від ґрунтується на припущеннях суду и не підтверджена жодними доказами.
Також, прокурор стверджує, що лист Державного архіву Харківської області від 19.01.2011 року вих. №01-20/12 отримано військовою прокуратурою лише 18.05.2011 року №1981.
Однак, з викладеними доказами колегія суддів не може погодитись, враховуючи наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визначаються землі, надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ військо-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Частиною четвертою цієї статті встановлено, що порядок використання земель оборони встановлюється законом.
Цільове призначення земель оборони та виконання ними специфічних соціально-економічних функцій обумовлює їх перебування тільки у державній та комунальній власності. При цьому, землі для потреб оборони є об'єктом права саме державної власності.
Згідно зі ст.14 Закону України «Про Збройні Сили України»майно, закріплене за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами, організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.
Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" визначено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. Вирішення питання щодо порядку вилучення і передачі такого майна, що перебувають у державній власності, належить до компетенції Кабінету Міністрів України.
Положенням «Про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основних правил користування наданими землями»(затвердженого наказом Міністра Оборони України № 483 від 22.12.97 р.) передбачено, що надання в користування земельних ділянок для потреб Збройних Сил України здійснюється в порядку, передбаченому статтею 19 Земельного кодексу України.
Якщо врахувати доводи військового прокурора про наявність рішення виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих № 17/251-С від 11.07.1950 р. «Про закріплення участків землі з існуючими будівлями за Квартирно-Експлуатаційною Частиною Харківського району», яке на цей час не змінено та не скасовано, то слід врахувати, що відповідно до вказаного Положення, відведення земельних ділянок проводиться на підставі рішень Рад, які в межах своєї компетенції надають в користування землі. В рішенні про надання земель повинні бути зазначені умови користування землею.
Право користування наданою земельною ділянкою виникає після одержання документа, що посвідчує право власності або користування. Право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються відповідними радами.
Право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформлюється договором. За відсутністю потреби, або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з статтею 27 Земельного кодексу України.
Заява військового прокурора Харківського гарнізону не містить доказів наявності у Міністерства Оборони України в особі КЕВ м. Харкова повноважень щодо володіння, або користування земельною ділянкою, закріпленою за КЕЧ Харківського району рішенням Харківської міської ради № 17/251-С від 11.07.1950 р.
Так, Розпорядженням Представника Президента України від 18 серпня 1992 року «Про передачу на баланс управління архітектури Харківської обласної державної адміністрації пам'яток архітектури» на баланс управління передані пам'ятки архітектури з територією, що їм належить згідно з додатком, до якого в п.66 зазначено будівля по пл. Руднєва 36.
На цю будівлю КП «ХМБТІ»було видано реєстраційне посвідчення від 10 листопада 1992 року, згідно якого будинок в цілому, розташований за адресою м. Харків, площа Руднєва 36 є пам'яткою архітектури, має охоронний номер 324, зареєстрований за Головним управлінням архітектури та містобудування на підставі розпорядження представника президента України № 293 від 18.08.1992 року, та внесений в книгу нежитлового фонду.
Міська рада у відзиві зазначає, що 18 лютого 1997 року Харківська обласна державна адміністрація на виконання постанови Верховної ради України від 24 лютого 1994 року №4019 «Про забезпечення діяльності судів», Постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 року №197, розпорядження голови облдержадміністрації від 06 березня 1996 року №292 «Про порядок передачі судам службових приміщень»видала розпорядження №143 «Про передачу будівлі - пам'ятника архітектури Будинку судових установ (охор.№324) на пл. Руднєва 36 обласному суду».
КП «ХМБТІ»30 березня 1999 року видало реєстраційне посвідчення, згідно якого нежитлова будівля в цілому, розташована в місті Харкові по пл. Руднєва 36 зареєстрована за Державою Україна в особі Верховної ради (користувач - Харківський обласний суд) на праві державної власності на підставі Закону України «Про власність»від 07.02.1991 року ст.,32-1, розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 18.02.1997 року № 143 та записано в реєстрову книгу за реєстровим 221.
Зазначені правоустановчі документи ніким не оскаржувались, судові рішення щодо визнання їх недійсними відсутні.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що Міністерство оборони України закріплювало приміщення по пл. Руднєва 36 в м. Харкові за будь-якою військовою частиною.
Зазначене майно є власністю Держави Україна та закріплено на праві оперативного управління за Апеляційним судом Харківської області на підставі розпорядження голови облдержадміністрації від 18 лютого 1997 року №143 «Про передачу будівлі - пам'ятника архітектури Будинку судових установ (охор.№324) на пл. Руднєва 36 обласному суду», реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, виданого 30.03.1999 року КП ХМБТІ. Зазначені акти не скасовані, до них не внесено будь-яких змін.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є: їх наявність на час розгляду справи, та те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Відповідно до п. 1.1. Роз'яснень Вищого господарського суду України за № 04-5/563 від 21.05.2002 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", на підставі ст. 112 ГПК України судове рішення може бути переглянуте при наявності двох умов: істотність нововиявлених обставин, для вирішення спору, і виявлення їх після ухвалення судового рішення в справі.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України.
Зокрема, при розгляді справи військовим прокурором не заперечувалося факту отримання зазначеної відповіді, але в порушення вимог ст. 33 ГПК України при зверненні до суду з заявою в порядку ст. 112 ГПК України, та під час розгляду справи прокурором не було надано належних доказів отримання військовою прокуратурою відповіді Державного архіву Харківської області, витягу з журналу вхідної кореспонденції військової прокуратури Харківського гарнізону, реєстр отриманої поштової кореспонденції та ін.
Аналогічні рекомендації з питань застосування норм процесуального права містяться в п. 1.3. Роз'яснень Вищого господарського суду України за № 04-5/563 від 21.05.2002 р. встановлено, що не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни.
Оцінюючи всі обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що прокурор не надав доказів, які за своєю юридичною суттю, є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, господарський суд Харківської області перевірив у повному обсязі наведені заявником обставини на відповідність положенням статті 112 Господарського процесуального кодексу України.
Господарським судом правильно встановлено, що військовий прокурор звернувся до суду з заявою 06.06.2011 року із порушенням встановленого ст. 113 ГПК України місячного строку з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.
Також, місцевий суд правильно зазначив в ухвалі, що обставини, на які посилається заявник не є нововиявленими та такими, що можуть бути підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області.
Враховуючи те, що ухвала місцевого господарського суду ґрунтується на всебічному з’ясуванні всіх обставин справи, а надані додаткові документи в обґрунтування заяви не є нововиявленими обставинами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, в зв’язку з чим ухвалу господарського суду Харківської області від 14 липня 2011 року по справі №5023/4908/11 підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, статтями 112-114 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання військової прокуратури Харківського гарнізону про відкладення розгляду справи залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 14 липня 2011 року по справі №5023/4908/11 залишити без змін.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Камишева Л.М.
Повний текст постанови підписаний 22.08.2011 року.