У х в а л а
іменем України
21 липня 2011 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Амелін В.І., розглянувши касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2010 року, додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ частину квартири та встановлення порядку володіння та користування спільним майном ,
в с т а н о в и в :
В липні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з 23.09.1995 року вони з відповідачкою перебували у фактичних шлюбних відносинах, в яких у них ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася дочка ОСОБА_5. На підставі договору купівлі – продажу від 07.08.2001 року №630269, який посвідчений державним нотаріусом Бориспільської державної нотаріальної контори, вони з дружиною придбали квартиру АДРЕСА_1, в якій проживають по теперішній час. Спірна чотирьохкімнатна квартира загальною площею 91,9 кв.м. за домовленістю між сторонами була оформлена на дружину. Оскільки квартира була придбана за спільні кошти та під час подружнього життя, просив визнати за ним право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та встановити порядок володіння та користування вказаною квартирою.
Рішенням Бориспільського районного суду Київської області від 11 листопада 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
Встановлено наступний порядок володіння та користування зазначеною квартирою: виділено ОСОБА_4 кімнату №5 площею 10,6 кв.м. та кімнату №6 площею 11,4 кв.м. з лоджією розміром 2,8 кв.м.; коридор площею 22,3 кв.м., кухонну кімнату розміром 10,1 кв.м., санвузол розміром 1,8 кв.м., ванну кімнату розміром 2,8 кв.м. залишено в загальному користуванні. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Додатковим рішенням Бориспільського районного суду Київської області від 01 квітня 2011 року визначено частку відповідача ОСОБА_3 в картирі АДРЕСА_1, а саме: кімнату №4 площею 9,0 кв.м. та №7 площею 20,4 кв.м., балкон площею 3,2 кв.м. коридор площею 22,3 кв.м., кухонну кімнату площею 10,1 кв.м., санвузол площею 1,8 кв.м., ванну кімнату площею 2,8 кв.м. залишено в загальному користуванні.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 23 червня 2011 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилено. Рішення Бориспільського районного суду Київської області від 11 листопада 2010 року та додаткове рішення Бориспільського районного суду Київської області від 01 квітня 2011 року залишені без змін.
У касаційних скаргах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати оскаржувані судові рішення та постановите нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
Відмовити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ частину квартири та встановлення порядку володіння та користування спільним майном.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ В.І. Амелін