У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2011 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пшонка М.П. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 3 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 24травня 2011 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на протиправні дії державного виконавця МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції,
в с т а н о в и в:
У жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою про визнання неправомірними дій міського ВДВС Ужгородського МУЮ щодо примусового виконання виконавчого листа № 1-223 від 19 квітня 2000 року виданого Ужгородським міським судом про стягнення з ОСОБА_2 суми 131 303, 96 грн. в рахунок погашення заборгованості по кредиту. Свої вимоги мотивував тим, що стягувач АППБ «Аваль» припинив своє існування, правонаступника в нього немає, тому державна виконавча служба не може провести виконавчі дії по стягненню боргу, після уточнення вимог, просив визнати протиправними дії головного державного виконавця Грицищука М.П. з примусового виконання виконавчого листа № 1-223 від 19 квітня 2000 року, закрити виконавче провадження та скасувати постанови державного виконавця про накладення арешту на майно боржника.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 3 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 24 травня 2011 року, у задоволенні скарги відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування ухвалених судових рішень першої й апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позову про визнання незаконним звільнення його з посади генерального директора ДК «Укрспецекспорт» та поновлення його на посаді, суди дійшли вірного висновку та правильно виходили з того, що в день звільнення – 10 червня 2010 року позивач не перебував у стані непрацездатності, а листок непрацездатності був виданий медичною установою всупереч положення п.1.12 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України №455 від 13 листопада 2001року, а також з того, що Указ Президента України про звільнення позивача з посади ним не оскаржувався і на час розгляду справи був чинним, у зв’язку з чим у відповідача відсутні підстави для поновлення позивача на роботі, оскільки за Статутом компанії призначення та звільнення генерального директора компанії можливе лише за Указом Президента України.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
Відмовити ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» про поновлення на роботі, за касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 лютого 2011 року, окрему ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 24 травня 2011 року.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ М.П. Пшонка