У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29 липня  2011 року                                                                           м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Амелін В.І.,  розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2010  року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 26 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» в особі Запорізького регіонального управління ПАТ «Родовід банк» про стягнення суми пені за неналежне виконання зобов’язань за кредитним договором,    

в с т а н о в и в :

В квітні 2010 року ОСОБА_2  звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що  23.02.2007 року між позивачем та ПАТ «Родовід Банк» був укладений кредитний договір №34.2/СК-001.07.2  про надання кредиту в розмірі 39 600 доларів США, терміном повернення кредиту до 23.02.2010 року. Відповідно до п. 2.2 Договору відповідач зобов’язався надавати позивачу кредити на загальну суму, що не перевищує розмір кредитної лінії, вказаної в п. 1.1 Договору, згідно з письмовими заявами позивача. 20.10.2008 року та 02.12.2009 року позивач звернувся до відповідача з листами про надання 5 000 доларів США та 8 904 доларів США, однак відповідачем було відмовлено, у зв’язку з неможливістю надання кредиту. Укладаючи кредитний договір , сторони погодили, що правовідносини, що витікають з даного договору, регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли виконавець не може надати послуги згідно з договором, за кожен день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості послуги, якщо інше не передбачено законодавством. У разі, коли вартість послуги не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків, загальної вартості  замовлення.

З огляду на зазначене, просив стягнути з відповідача суму пені за неналежне виконання своїх зобов’язань за кредитним договором в розмірі 727 864 грн.

    Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 26 квітня 2011 року, позовні вимоги ОСОБА_2 залишені без задоволення.  

В касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.    

    Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Керуючись ст. п.5 ч.3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» в особі Запорізького регіонального управління ПАТ «Родовід банк» про стягнення суми пені за неналежне виконання зобов’язань за кредитним договором.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних            

і кримінальних справ                                                      В.І. Амелін