У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

01 серпня  2011 року                                                                           м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Амелін В.І.,  розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 березня 2011 року та ухвалу  апеляційного суду Донецької області від 22 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення суми страхового відшкодування, штрафних санкцій та моральної шкоди,    

в с т а н о в и в :

В травні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 22 лютого 2007 року між ним та відповідачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №33754-02-02, за яким був застрахований належний йому на праві власності автомобіль ВАЗ-11193 д/н НОМЕР_1 та відповідно до якого відповідач брав на себе зобов’язання по страхуванню автомобіля від будь-яких ризиків. 25 червня 2007 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений застрахований автомобіль. ОСОБА_2 звернувся до ПАТ СК «ВУСО» з заявою про виплату страхової суми, але йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування з тієї підстави, що всупереч умовам договору застрахований автомобіль використовувався в якості таксі.

З огляду на зазначене, просив стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 29 131 грн. 55 коп., пеню з розрахунку 0,1% за кожень день прострочення виплати страхового відшкодування, яка передбачена умовами договору в сумі 8 485 грн. 62 коп., матеріальну шкоду у вигляді витрат на оплату стоянки СП ЗАТ «Донецьк-Лада» в сумі 1 602 грн., 10 000 на відшкодування моральної шкоди та  судові витрати.

    Рішенням Ворошиловського  районного суду м. Донецька від 14 березня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 22 квітня 2011 року,  позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ СК «ВУСО» на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування  в розмірі 29 131 грн. 55 коп.; пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 8 485 грн. 62 коп.; витрати на проведення експертизи в сумі 982 грн. 80 коп. та 1 147 грн. 20 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1 313 грн. 60 коп., а всього стягнуто 41 087 грн. 77 коп.

Стягнуто з ПАТ СК «ВУСО»  в дохід держави судові витрати в розмірі 415 грн. 17  коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі ПАТ СК «ВУСО» просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині стягнення з відповідача пені, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.    

    Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Керуючись ст. п.5 ч.3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити Приватному акціонерному товариству Страхова компанія «ВУСО» у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення суми страхового відшкодування, штрафних санкцій та моральної шкоди.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних            

і кримінальних справ                                                      В.І. Амелін