У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2011 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Амелін В.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 березня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 21 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання майна спільною сумісною власністю та про визнання права власності на Ѕ квартири ,
в с т а н о в и в :
В липні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності і поділ майна.
В жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання майна спільною сумісною власністю, його поділ і визнання права власності на Ѕ частину квартири.
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 листопада 2010 року цивільні справи за вказаними позовами були об'єднані в одне провадження.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилався на те, що з серпня 2004 року почав проживати однією сім'єю з ОСОБА_2 10 січня 2006 року відповідно до договору купівлі-продажу ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_1. Кредит на квартиру в сумі 10 000 грн. був оформлений на ОСОБА_4, батька відповідачки. Протягом року ОСОБА_3 особисто виплатив кредит ОСОБА_4, про що той написав розписку.
З огляду на зазначене, позивач вважає, що за час спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 ними була придбана квартира, яка є об'єктом спільної сумісної власності подружжя згідно зі ст. 74 СК України. Просив суд встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 з 01 липня 2005 року по січень 2010 року, визнати об'єктом права спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1, визнати за ним право власності на Ѕ частину вказаної квартири, визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину вказаної квартири.
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 березня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 21 квітня 2011 року, позов ОСОБА_3 задоволено.
Встановлено факт проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 01 липня 2005 року до 01 січня 2010 року.
Визнано квартиру АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину квартири в будинку АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири в будинку АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 108 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічний розгляд справи в сумі 120 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права .
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України ,
у х в а л и в:
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання майна спільною сумісною власністю та про визнання права власності на Ѕ квартири.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ В.І. Амелін