ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27.07.11 р. Справа № 24/62
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
при секретарі Смірновій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка
до відповідача Соледарської міської лікарні №4 м. Соледар
про стягнення боргу 6 568,08 грн.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 – за довір.
від відповідача: ОСОБА_2 – за довір.
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Соледарської міської лікарні №4 про стягнення боргу за невиконання умов договору про постачання електричної енергії № 1374 від 15.07.2003 р. у сумі 6 568,08 грн., з яких 53,56 грн. - 3% річних та пеня - 6 514,52 грн.
На підтвердження таких обставин позивач надав договір на постачання електроенергії №1374 від 15.07.2003р. з додатками та додатковими угодами, витяг з особового рахунку споживача, рахунки за спожиту електроенергію, рахунки по штрафним санкціям, акти прийому-передачі товарної продукції (електроенергії), розрахунки позовних вимог.
Відповідач позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своїх заперечень посилається на п.4.2.1. договору від 15.07.2003р., яким встановлено що пеня дорівнює подвійну облікову ставку НБУ, позивач нарахував пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення платежу, що суперечить договору. Також відповідач зазначив, що він є установою, яка фінансується за рахунок місцевого бюджету і невчасне виконання грошових ним зобов’язань за спірним договором виникло внаслідок недофінансування бюджетних установ, тому відсутня його вина у простроченні оплати рахунків позивача.
На підтвердження таких обставин відповідач надав правовстановлюючі документи, лист Управління Державного казначейства у м.Артемівську від 01.06.2011 р. №38.6-29/2191, договір на постачання електроенергії №1374 від 15.07.2003р. з додатком №5 до нього.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.
Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” до приведення своєї діяльності відповідно до Закону України „Про акціонерні товариства” мало найменування Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”. Факт зміни найменування позивача підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 664521 (а.с.8).
15.07.2003р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі Центральних електричних мереж (далі - постачальник) та Соледарською міською лікарнею №4 (далі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 1374 (а.с.9), за умовами якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу як різновид товару в межах 400 кВт приєднаної потужності, а споживач оплачує вартість електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно із п.2.2.3 та 2.2.4. Договору, Споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику вартість електроенергії згідно з умовами додатків №6 «Графік зняття показів засобів обліку електроенергії» та №5 «Порядок розрахунків за електроенергію», а також здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії згідно з додатком №10 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії”
Пунктом 2.3. Додатку № 5 визначено, що оплата електроенергії проводиться за фактичними показаннями споживання електроенергії до 25 числа розрахункового місяця. (а.с.17)
Пунктом 3 Додатку №5 встановлено, що оплата отриманого рахунку здійснюється протягом не більше операційних 5 днів після отримання рахунку.
Додатковою угодою від 20.10.2008р. до договору п.4.2.1 викладено в наступній редакції: ”За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 – 2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків” до договору споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов’язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.” (а.с.13)
Додатковою угодою від 17.05.2010р.(а.с.14) сторони встановили, що договір укладається на термін до 31.12.2011р.
Договір про постачання електричної енергії разом з додатками та додатковими угодами підписаний обома сторонами без зауважень.
Згідно пояснень сторін на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами приймання-передачі товарної продукції (електроенергії) за листопад 2010р. (а.с.28), грудень 2010р (а.с.32), січень 2011р (а.с.34), лютий 2011р (а.с.37), які скріплені підписами та печатками обох сторін. Також позивач надавав відповідачу відповідні рахунки на оплату активної та реактивної електроенергії, які отримані особисто представником відповідача, про що свідчать відповідні відмітки на цих рахунках (а.с.80-81,83-84,86,88,90-91).
Згідно пояснень позивача відповідач оплачував отриману енергію з порушенням строків, встановлених умовами договору.
Згідно пояснювальної записки позивача №2480 від 12.07.2011 р. (а.с.93) вбачається, що оплата відповідачем отриманих рахунків здійснювалась наступним чином: рахунки за листопад 2010р. за активну та реактивну енергії (а.с.26-27) були отримані відповідачем 10.11.2010р., строк оплати - 17.11.2010р. оплата надійшла 22.11.2010р.; рахунки за грудень 2010р. за активну та реактивну енергії (а.с.29-30) були отримані відповідачем 10.12.2010р., строк оплати - 17.12.2010р. оплата надійшла 22.12.2010р.; рахунки за січень 2011р. за активну та реактивну енергії (а.с.33) були отримані відповідачем 10.01.2011р., строк оплати - 17.01.2011р. оплата надійшла 28.01.2011р.; рахунки за лютий 2011р. за активну та реактивну енергії (а.с.36) були отримані відповідачем 10.02.2011р., строк оплати - 17.02.2011р. оплата надійшла 25.02.2011р.; рахунки за березень 2011р. за активну та реактивну енергії були отримані відповідачем 10.03.2010р., строк оплати - 17.03.2011р. оплата надійшла 18.03.2011р.
Такі обставини не заперечуються відповідачем.
Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача 3% річних у сумі 53,56 грн. та пені у розмірі 6 514,52 грн. за період з 01.11.2010р. по 31.03.2011р.
За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до положень статей 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 53,56 грн.
Судом здійснено перерахунок пред’явленої позивачем до стягнення суми 3% річних за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, за результатами якого суд дійшов висновку, що розрахунок позивача 3% річних є арифметично вірним та обґрунтованим. Отже вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 53,56 грн. підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з Соледарської міської лікарні №4 пені у розмірі 6 514,52 грн. господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.2.1 договору (в редакції додаткової угоди від 20.10.2008р.) встановлено, що за несвоєчасне внесення платежів за електроенергію споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення платежу.
Перевіривши правильність нарахування позивачем сум пені за допомогою програмного комплексу «Законодавство», суд вважає, що розрахунок позивача є арифметично вірним та обґрунтованим, тому вимоги про стягнення з Соледарської міської лікарні № 4 пені в сумі 6 514,52 грн. підлягають задоволенню.
Доводи відповідача про те, що позивачем безпідставно при розрахунку пені застосовано 1% від суми простроченого платежу замість подвійної облікової ставки НБУ, тому позивачем невірно встановлено розмір пені, господарський суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи, а саме, додатковою угодою до договору від 20.10.2008р., яка підписана сторонами без заперечень та встановлює, що за внесення платежів з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків” до договору споживач сплачує постачальнику пеню саме у розмірі 1% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та 3% річних з простроченої суми.
Посилання відповідача про те, що оскільки він є установою, яка фінансується за рахунок місцевого бюджету і невчасне виконання грошових ним зобов’язань за спірним договором виникло внаслідок недофінансування з бюджету, тому відсутня його вина у простроченні оплати рахунків позивача, господарський суд також не приймає до уваги, оскільки умови договору не містять норми, яка б ставила порядок (строки) розрахунків у залежність від наявності фінансування відповідача. Відповідно до статей 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Соледарської міської лікарні №4 м. Соледар про стягнення 3% річних - 53,56 грн. та пені у сумі 6 514,52 грн. задовольнити.
Стягнути з Соледарської міської лікарні №4 (84545 м. Соледар, вул. Жовтнева, 1а, код ЄДРПОУ 24164999) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, р/р 26001301636289 у філії «Відділення ПІБ в м. Єнакієве Донецькій області», МФО 334215, код ЄДРПОУ 00130903) 3% річних – 53,56 грн., пеню у сумі 6 514,52 грн.
Стягнути з Соледарської міської лікарні №4 (84545 м. Соледар, вул. Жовтнева,1а, код ЄДРПОУ 24164999) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, р/р 26009190725600 в Обласній дирекції Укрсоцбанку м.Донецьк, МФО 334011, код ЄДРПОУ 00130903) витрати на сплату державного мита у сумі 102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Величко Н.В.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
Повний текст рішення підписано 28.07.2011р.
- Номер:
- Опис: стягнення 241 339,64 грн
- Тип справи: Заміна сторони у виконавчому провадженні (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 24/62
- Суд: Господарський суд м. Києва
- Суддя: Величко Н.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.08.2019
- Дата етапу: 02.09.2019