ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

02.08.11 р.                                                                                 Справа № 25/88                               

Господарський суд Донецької області у складі      судді Величко Н.В.

при помічнику судді    Герасименко Ю.В.                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста», м. Київ

до відповідача Комунального підприємства «ЖЕК №1 Ворошиловського району м.Донецька», м.Донецьк

про стягнення 15 787,77 грн.

За участю представників:

від позивача не з*явився

від відповідача ОСОБА_1. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Наста” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства „ЖЕК №1 Ворошиловського району м.Донецька” про стягнення в порядку регресу 15 787,77 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 31.01.2010р. в м. Донецьку на вул. Університетській, 30 сталась дорожньо-транспортна пригода, зокрема, мало місце пошкодження автомобіля марки «Skoda Octavia A 5», держномер НОМЕР_1 (власником якого є ОСОБА_2) через недотримання відповідачем правил експлуатації будинку та прибудинкових територій, а саме, через падіння з даху будинку великої кількості снігу, що призвело до механічного пошкодження автомобіля. Згідно довідки Ворошиловської районної у м.Донецьку ради, будинок біля якого сталась ДТП, знаходиться на балансі КП «ЖЕК №1 Ворошиловського району у м. Донецьку».    Також позивач зазначив, що виплатив потерпілому на підставі страхового акту від 25.02.2010р., розрахунку до страхового акту від 09.02.2010р. №2010-02-01/001 страхове відшкодування платіжним дорученням № 1607 від 04.03.2010р. на суму 15 787,77 грн.

На підтвердження таких обставин позивач надав договір страхування № 209.200912 від 11.03.2009р., копію звіту про результати огляду місця події від 31.01.2010р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Skoda Octavia A5», копію розрахунку до страхового акту №2010-02-01/001 від 09.02.2010р., платіжне доручення про сплату страхового відшкодування від 04.03.2010р. №1607, заяву про настання страхового випадку до договору страхування від 31.01.2010р.

У зв’язку з обранням судді Бойко І.А. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду,  справу №25/88  передано на повторний автоматичний розподіл. Згідно протоколу автоматичного розподілу справ між суддями, справа №25/88 передана на розгляд судді Величко Н.В.

30.06.2011р. позивач надав додаткові пояснення щодо позовних вимог, в яких зазначив, що висновок експерта автотоварознавчого дослідження не є обов'язковим для визначення розміру завданого збитку та виплати страхового відшкодування (а.с.38). На підтвердження позовних вимог додатково надав акт огляду автотранспортного засобу, ремонтну калькуляцію № 02-01/001 від 09.02.2010 р. (а.с.51-55)

Розгляд справи видкладався через нез’явлення відповідача.

Позивач в судове засідання, що відбулось 02.08.2009 р., не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до канцелярії суду 19.07.2011р. надав клопотання про розгляд справи без присутності представника позивача на підставі вже наданих документів.  

Відповідач в судове засідання з'явився, письмового відзиву не надав, проти задоволення позовних вимог заперечив.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

11.03.2009р. між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» м. Київ та ОСОБА_2 (надалі - потерпілий) було укладено договір добровільного страхування № 209.200912 (а.с.40), за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля Skoda Осtаvіа А5, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі – автомобіль потерпілого).

31.01.2010р. в м. Донецьку по вул. Університетській, 30, сталась ДТП - пошкоджено автомобіль потерпілого через падіння з даху будинку великої кількості снігу, що привело до механічного пошкодження автомобіля.

Даний факт підтверджено звітом про результати огляду місця події від 31.01.2010р. (а.с.15)

Згідно довідки Ворошиловської районної в м.Донецьку Ради, будинок № 30 по вул. Університетській у м. Донецьку знаходиться на балансі КП «ЖЕК №1 Ворошиловського району м. Донецька» (а.с.9).

У зв’язку з настанням страхової події – „вплив предметів”, на виконання умов договору страхування, на підставі заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу від 11.03.2009р., ремонтної калькуляції №02-01/001 від 09.02.2010р. було складено страховий акт №2010-02-01/001 від 25.02.2010р., зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування (а.с.11-13)

Відповідно до ремонтної калькуляції від 09.02.2010р. вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого склала 20 622,01 грн. (а.с.54).

З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що загальна сума понесених фактичних витрат позивачем складає 15 787,77 грн. Ця сума була відшкодована потерпілому відповідно до платіжного доручення № 1607 від 04.03.2010р. (а.с.10)

23.04.2011р. позивач направив відповідачу претензію про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 15 787,77 грн. (а.с.36), про що свідчить відповідна копія поштової квитанції (а.с.38).

Матеріали справи не містять відповіді відповідача на цю претензію, як не містять й доказів відшкодування позивачу в порядку регресу 15 787,77 грн.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача в порядку регресу фактично понесених витрат позивача на страхове відшкодування в розмірі 15 787,77 грн.

Огляд норм чинного законодавства свідчить про наступне.

Згідно ч. 1, 2 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За приписами статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”.  Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в  межах фактичних  затрат переходить право вимоги,  яке страхувальник  або  інша  особа,  що одержала страхове відшкодування,  має до особи,  відповідальної за заподіяний збиток.  Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Порядок виплати страхового відшкодування визначений статтею 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно пункту 37.4 якої страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов’язані з відшкодуванням збитків.

Порядок надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій визначають Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005р. N 76.   Пунктом 1.5 цих Правил встановлено, що утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 N 150 "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд", зареєстрованим у Мін'юсті України 21.08.2004 за N 1046/9645 (із змінами).

Згідно положень Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд", зареєстрованого у Мін'юсті України 21.08.2004 за N 1046/9645 (із змінами), утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включає у себе у тому числі й скидання з дахів та покрівель снігу та льоду (пункт 1.1.8.6. Примірного переліку).

Отже, відшкодування шкоди страховій компанії в порядку регресу здійснюється винною особою, відповідальною за заподіяний збиток.

В абзаці другому пункту 8 постанови від 27.03.92 N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" Верховний Суд України зазначає, що сума майнових витрат за регресною вимогою стягується з винної особи. Крім того, виходячи із загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду, визначених ст. 1166 Цивільного кодексу України, відшкодування завданої шкоди законодавцем поставлено в пряму залежність від наявності неправомірного рішення, дії чи бездіяльності особи, яка цю шкоду завдала.

Стаття 623 Цивільного кодексу України визначає, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично понесені позивачем витрати підтверджені матеріалами справи, а саме: копією платіжного доручення про сплату страхового відшкодування від 1607 від 04.03.2010р. копією страхового акту від 25.02.2010р. №2010-02-01/001 (а.с.11) та розрахунком страхового відшкодування до нього від  09.02.2010р. (а.с.12).

Суд вважає, що вина відповідача у завданні шкоди автомобілю потерпілого доведена позивачем у тому числі й наявною у матеріалах справи довідкою Ворошиловської районної в м.Донецьку ради, в якій визначено, що будинок № 30 по вул. Університетській у м. Донецьку знаходиться на балансі КП «ЖЕК №1 Ворошиловського району м.Донецька».

Також, відповідач претензією про відшкодування матеріальної шкоди від 23.04.2011р. був повідомлений про обставини ДТП та про вартість завданої матеріальної шкоди (а.с.37). Оскільки відповідач не здійснив виплату суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 15 787,77 грн., тому у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача - КП «ЖЕК №1 Ворошиловського району м.Донецька» в сумі 15 787,77 грн.

Господарський суд не приймає до уваги надане відповідачем розпорядження Донецького міського голови № 1364 від 24.12.2010р. про передачу у господарське відання комунальному підприємству «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька» житлового фонду Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційної контори №1 Ворошиловського району м.Донецька” (а.с.64), оскільки зазначене розпорядження не містить додатку з якого би вбачалось, що будинок № 30 по вул.Університетській у м.Донецьку увійшов до складу 90 житлових будинків загальною площею 212 635,80 кв.м., які повинні були бути передані відповідачем на баланс в господарське відання комунальному підприємству «Служба єдиного замовника Ворошиловського району» на виконання згаданого розпорядження Донецького міського голови, а також доказів фактичної передачі житлового фонду, у тому числі будинку № 30 по вул.Університетській у м.Донецьку, комунальному підприємству «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м.Донецька».

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, відповідач не спростував належними доказами доводів позивача, тому позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись  ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд, -

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» м. Київ до Комунального підприємства «ЖЕК №1 Ворошиловського району м.Донецька», м.Донецьк про стягнення в порядку регресу суму в розмірі 15 787,77 грн. задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства «ЖЕК №1 Ворошиловського району м.Донецька» (83050, м.Донецьк, вул.Щорса,26, р/р 26007301649 у Ворошиловському відділенні Ощадбанку №25 м.Донецька, МФО 394017, код ЗКПО 31534945) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» (01025, м.Київ, вул.Володимирська, 5-б, код ЄДРПОУ 35893575) – 15 787,77 грн. в порядку регресу, держмито в сумі 157,88 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили через десять днів з моменту проголошення (підписання) і може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                               Величко Н.В.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

У судовому засіданні 02.08.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 05.08.2011р.