У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Леванчука А.О., Макарчука М.А., Писаної Т.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6, треті особи: закрите акціонерне товариство «ЕМКО» та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання недійсними договору купівлі-продажу акцій, свідоцтва про право на спадщину й внесення змін до реєстру, за касаційною скаргою ОСОБА_4, подану представником – ОСОБА_8, на рішення апеляційного суду міста Києва від 25 січня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від
25 грудня 2009 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано недійсними договір купівлі-продажу цінних паперів, укладений 14 квітня 2004 року та свідоцтво про право на спадщину за законом від 21 березня 2006 року, в частині спадкування ОСОБА_6 48 444 простих іменних акцій ЗАТ «ЕМКО» номінальною вартістю 10 грн кожна. Зобов’язано ЗАТ «ЕМКО» внести відповідні зміни до реєстру власників іменних цінних паперів.
Рішенням апеляційного суду міста Києва від 25 січня 2011 року заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 25 грудня 2009 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення суду апеляційної інстанції, оскільки воно є законним та обґрунтованим.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст.332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником – ОСОБА_8, відхилити, рішення апеляційного суду міста Києва від 25 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Леванчук А.О., Макарчук М.А., Писана Т.О.