ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2011 року 13:20 Справа № 2а-0870/5023/11
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі: головуючого – судді Чернової Ж.М.
при секретарі Батигіні О.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: представник не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_2
до: Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя
третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Запорізькій області
про: скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №661від 30.05.2010,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду звернулася Самозайнята особа ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя за участю третьої особи – Управління Державного казначейства Шевченківського району м.Запоріжжя, в якому просить суд скасувати вимогу про сплату боргу №Ф-4890 начальника УПФУ в Шевченківському районі м.Запоріжжя ОСОБА_3 від 10.05.2011 на суму 7221,00грн. повністю; скасувати рішення №661 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахування страхувальниками або органом Пенсійного фонду начальника УПФУ в Шевченківському районі м.Запоріжжя ОСОБА_3 від 30.05.2010 на суму 1097,59грн., повністю.
В зв’язку з тим, що Управління державного казначейства Шевченківського району м.Запоріжжя не є юридичною особою, ухвалою від 25.07.2011 було здійснено заміну 3-ї особи на належну: Головне управління Державного казначейства України в Запорізькій області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що нею фактично та вчасно було сплачено суму страхових внесків в розмірі 7221,00грн., відповідно до банківських реквізитів, які вона отримала від працівника організації відповідача. Проте, відповідач вважає, що грошові кошти не були перераховані вчасно, оскільки позивач сплатив суму страхових внесків на невірний рахунок.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, підтвердивши зазначені в позові обставини.
Відповідач у судове засідання 03.08.2011 не з’явився, на адресу суду від останнього надійшло заперечення проти позову та заява, в якій він просить провести розгляд справи без його участі.
Відповідно до наданих заперечень відповідача, він позовні вимоги не визнає в повному обсязі та просить відмовити в задоволені позову. В обґрунтування заявлених заперечень посилається на те, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011, сплата єдиного внеску здійснюється на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Таким чином, сплата страхових внесків на рахунки, передбачені для сплати єдиного внеску, не може враховуватися як факт сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Від 3-ї особи – Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області надійшло пояснення, з тексту якого вбачається, що позивачем помилково вказано, що кошти в розмірі 7221,00грн. було зараховано до Державного бюджету. Оскільки відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування» кошти, що надходять від сплати єдиного внеску, не зараховуються до Державного бюджету України. До покладених на Головне управління завдань не входить контроль за справлянням збору на загальнообов’язкове пенсійне страхування.
Вислухавши пояснення представника позивача, ознайомившись з наданими запереченнями та поясненнями, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 1 Закону № 1058 визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
За правилами ст.1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до вимог ст.1, п.1 ч.1 ст.14 Закону №1058, страхувальниками є роботодавці, інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 3 ст.15 Закону №1058 (платники страхових внесків) передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду України.
Згідно повідомлення про реєстрацію платника страхові внесків від 18.05.2009 позивач зареєстрована як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за №08/11-21070.
Згідно із п.5 ч.1 ст.14 Закону України №1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», страхувальниками є особи, які забезпечують себе роботою самостійно – займаються адвокатською діяльністю, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону України №1058 страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно з пп.5.3.3 п.5.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України вищезазначені страхувальники сплачують страхові внески до 1 квітня року, наступного за звітним.
За правилами ч.4 ст.20 вказаного Закону сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.
Позивачем у встановлений Законом строк (до 1 квітня), 30.03.2011 була здійснена оплата страхових внесків в розмірі 7221,00грн., про що свідчить надана позивачем копія квитанції (а.с.7), з вказаним призначенням платежу: «пенсійний внесок за 2010 рік, реєстраційний номер 08/11-21070, отримувач: УПФУ в Шевченківському районі м.Запоріжжя». Грошові кошти у повному обсязі були прийняті банком.
З наданих позивачем пояснень вбачається, що банківські реквізити на оплату пенсійних внесків вона отримала від інспектора Іваніченко під розписку.
Проте, як вбачається із заперечень відповідача, останній заперечує проти факту отримання позивачем саме зазначених ним реквізитів, оскільки позивачем було отримано під розписку банківські реквізити для сплати єдиного внеску.
Вказані сторонами факти не можуть бути прийнятими судом до уваги, оскільки ані позивач, ані відповідач не надали належні докази отримання страхувальником (позивачем) саме зазначену ними довідку з реквізитами для сплати страхових внесків.
14.05.2011 позивачем була отримана вимога про сплату боргу №Ф-4890 від 10.05.2011 начальника УПФУ в Шевченківському районі м.Запоріжжя, згідно якої станом на 01.05.2011 на підставі картки особового рахунку платника страхових внесків виникла недоїмка по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, яка складає суму у розмірі 7221,00грн.
Не погоджуючись з висунутою вимогою позивач 19.05.2011 звернулась до начальника ПФУ в Шевченківському районі м.Запоріжжя із заявою про скасування вимоги про сплату боргу.
Рішенням №5979/03 від 23.05.2011 про результати розгляду заяви, заяву позивача залишено без задоволення, а вимогу про сплату боргу №Ф-4890 від 10.05.2011 без змін.
Відповідно до вказаного рішення ПФУ в Шевченківському районі повідомило позивача, що помилково сплачені внески на розрахунковий рахунок 37190076000802 в УДКУ Шевченківському районі м.Запоріжжя будуть перераховані на розрахунковий рахунок 25609301001082 в Філії ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк», згідно до Постанови Правління Пенсійного Фонду України №21-1 від 27.09.2010 «Про затвердження порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів».
06.06.2011, не погоджуючись з рішенням про результати розгляду заяви та вимогою про сплату боргу, позивач звернулась із скаргою до Головного УПФУ в Запорізькій області та 18.06.2011 отримала рішення №4555/05 від 17.06.2011, відповідно до якого скарга залишена без задоволення, а вимога про сплату боргу та рішення №5979/03 про результати розгляду заяви - без змін.
Як вбачається із пояснень представника відповідача та наданих ним заперечень, перерахування помилково сплачених внесків відбулося - 23.05.2011. Вказані дії відбулися за ініціативою УПФУ (відповідача), а не за заявою страхувальника, як це передбачає Постанова Правління Пенсійного Фонду України №21-1 від 27.09.2010. Пунктом 9 вказаного порядку передбачено, що помилково сплачені суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду, перераховуються шляхом оформлення органом Пенсійного фонду розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду за заявою платника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження такої заяви. Тобто, строки здійснення та вчинення дій щодо перерахунку, залежали від ініціативи відповідача, а не від волевиявлення позивача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вини позивача щодо прострочення строку сплати страхового внеску - не має та вимога про сплату боргу УПФУ в Шевченківському районі м.Запоріжжя від 10.05.2011 №Ф-4890 є незаконною.
Окрім вимоги про сплату заборгованості, відповідачем було прийнято рішення №661 від 30.05.2010 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, відповідно до якого до позивача за період з 01.04.2011 по 23.05.2011 було застосовано у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 772,10грн. та нарахування пені в розмірі 375,49грн., всього 1097,59грн.
З наданих відповідачем пояснень вбачається, що останнім було помилково вказано дату прийняття рішення – 30.05.2010, та слід вважати датою прийняття спірного рішення – 30.05.2011.
Як вбачається зі спірного рішення фінансові санкції було застосовані до позивача на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-VI була виключена.
За правилами ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Скасувати вимогу про сплату боргу № Ф-4890 від 10.05.2011 у сумі 7 221,00 гривень.
Скасувати рішення №661 від 30.05.2010 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків у сумі 1 097,59 гривень.
Судові витрати у сумі 3 (три) гривні 40 копійок, згідно ч.1 ст.94 КАС України, стягнути на користь ОСОБА_2 з Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М.Чернова
Постанова виготовлена у повному обсязі 08.08.2011 р.