ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2011 року 10:45 Справа № 2а-0870/4457/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Максименко Л.Я.,
при секретарі судового засідання –Приймаку Є.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою:ОСОБА_1, м. Запоріжжя
до:Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, м. Запоріжжя
про:визнання нечинними і скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1, НОМЕР_1 від 28.07.2010
від відповідача:ОСОБА_2, довіреність № 65/34 від 22.03.20011
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, в якому позивач просить суд визнати нечиними і скасувати наказ начальника ГУ МВС України в Запорізькій області Серби В.І. № 440 «Про покарання працівників Запорізького РВ ГУМВС в Запорізькій області» і наказ начальника ГУ МВС України в Запорізькій області Серби В.І. № 128 о/с «По особовому складу» від 04.05.2011; поновити позивача на посаді старшого оперуповноваженого СД СБЕЗ Запорізького РВ ГУМВС України в Запорізькій області; стягнути на користь позивача з ГУМВС України в Запорізькій області 1 900 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову посилається на те, що висновки службової перевірки, зокрема про вступ ОСОБА_1 у неділові стосунки з директором ТОВ «Втормет» ОСОБА_4 під час проведення перевірки за фактом затримання автомобіля зазначеного підприємства з вантажем металобрухту, що виразилось у спілкуванні з останнім поза межами райвідділу та отриманні пляшки коньяку, грубе порушення Законів України «Про міліцію» та «Про Дисциплінарний статут ОВС України», Етичного кодексу та Кодексу честі працівника ОВС, є такими, що суперечать дійсним обставинам справи. Вказує, що сам факт спілкування поза межами райвідділу не є порушенням дисципліни, оскільки службові обов’язки позивача, як оперуповноваженого, передбачали широкий спектр способів діяльності і не обов’язково в службовому кабінеті, що зокрема визначено ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». Також вказує, що наказом № 128 о/с «По особовому складу» від 04.05.2011 його було звільнено починаючи з 27.04.2011, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» та ч. 3 ст. 40 КЗпП України, оскільки в період з 11 по 29 квітня 2011 він перебував на лікарняному. Крім того, зазначає, що порушення дисципліни не є підставою для дострокового звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ. Вичерпний перелік таких підстав міститься у ч. 4 п. 8 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, який такої підстави як порушення дисципліни не містить. Також вказує на те, що застосований захід дисциплінарного стягнення є крайнім заходом стягнення, а тому на думку позивача, при застосуванні до нього такого крайнього заходу дисциплінарного стягнення як звільнення з органів, не було враховано вимоги ч. 10 ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
В судових засіданнях позивач підтримав вимоги з підстав, викладених вище.
Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях посилається на те, що в ході службового розслідування встановлено, що старший оперуповноважений СДСБЕЗ Запорізького РВ ГУМВС в області майор міліції ОСОБА_1 під час проведення перевірки за фактом затримання автомобіля КАМАЗ д.н. НОМЕР_2 з металобрухтом, який належить ТОВ «Втормет», вступив у неділові стосунки з директором зазначеного підприємства ОСОБА_4, що виразилось у спілкуванні з останнім поза межами райвідділу та отримані пляшки коньяку. Своїми діями ОСОБА_1 дискредитував звання працівника міліції, грубо порушив вимоги Законів України «Про міліцію» та «Про Дисциплінарний статут ОВС України», Присягу, Етичний кодекс та Кодекс честі працівника ОВС. Вказує, що підтвердити факт вимагання ОСОБА_1 грошей у ОСОБА_4 під час службового розслідування стало неможливим. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за грубе порушення службової дисципліни, норм Статуту та законів, Етичного кодексу працівника ОВС, Кодексу честі працівника ОВС України, вчинення яких є несумісним з подальшим проходженням служби в ОВС України. Стверджує, що жодних порушень норм чинного законодавства ГУМВС, при накладенні дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1, допущено не було. На підставі вкладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник відповідача у судових засіданнях підтримав заперечення з підстав, викладених вище.
В судовому засіданні 12.08.2011 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного.
21.02.2011 приблизно о 12.00 працівниками ВДАІ з обслуговування адміністративної території Запорізького району і АТІ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, під час несення служби з нагляду за дорожнім рухом, на 318 км автошляху Кіровоград - Запоріжжя зупинено автомобіль КАМАЗ д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, з брухтом кольорових металів, який належить ТОВ «Втормет». Під час перевірки документи на вантаж викликали у працівників ДАІ сумніви у справжності, оскільки сплинув термін дії посвідчення пїротехника та хіміка, які відповідають за вибухо та хімічну безпеку вантажу.
Після перевірки документів, автомобіль з вантажем та водія доставлено до Запорізького РВ ГУМВС України в Запорізькій області для проведення подальшої перевірки. У райвідділі працівники ДАІ склали відповідні рапорти, вказавши про факт виникнення сумнівів у справжності документів на вантаж, та передали їх до чергової частини (ЖОІ № 128). Після цього проведено огляд автомобіля КАМАЗ д.н. НОМЕР_2, за результатами якого автомобіль з вантажем та супровідні документи вилучено.
22.02.2011 начальник Запорізького РВ ГУМВС в області підполковник міліції ОСОБА_6 розписав матеріали ЖОІ № 128 для проведення перевірки та прийняття відповідного рішення на старшого оперуповноваженого СДСБЕЗ райвідділу майора міліції ОСОБА_1
23.02.2011 до УСБУ в Запорізькій області надійшла заява директора ТОВ «Втормет» ОСОБА_4 щодо притягнення до кримінальної відповідальності працівників Запорізького РВ ГУМВС в області ОСОБА_1 та ОСОБА_6 за вимагання у нього матеріальної винагороди у розмірі 50 000 гривен за вирішення питання про не притягнення його працівників до кримінальної відповідальності та безперешкодну подальшу роботу.
Управління СБУ в Запорізькій області повідомленням від 23.02.2011 вих. № 59/3/2-409 «Щодо можливих протиправних дій співробітників ГУМВСУ» направленого на адресу ГУ МВС України в Запорізькій області, повідомило керівництво позивача про те, що спецпідрозділом отримано інформацію про можливі факти вимагання хабара співробітником Запорізького РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_1 за вирішення питання щодо не порушення кримінальної справи та безперешкодної роботи в подальшому.
На вказаному повідомлені генерал-майором міліції Сербою В.І. поставлена резолюцію «Для проведення спільних заходів із проведенням службового розслідування».
24.02.2011 близько 13.10 працівники УСБУ в Запорізькій області затримали майора міліції ОСОБА_1 у автомобілі «Ауді-100» д.н. НОМЕР_3 напроти будинків № 4 та № 4-6 по вул. Блюхера у м. Запоріжжі. У ході огляду, у бардачку автомобіля, виявлено та вилучено гроші у сумі 4 200 доларів США, номери та серії купюр яких повністю співпали з номерами та серіями грошових купюр, виданих ОСОБА_4 для документування протиправних дій працівників міліції, які в ультрафіолетовому опромінюванні світилися світло-жовтим кольором. Крім того, на передньому сидінні виявлено та вилучено пляшку коньяку, виробництва Франції.
04.03.2011 постановою слідчого з ОВС слідчого відділу прокуратури Запорізької області за результатами розгляду матеріалів перевірки № 20пр-11 від 24.02.2011 було відмовлено в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 та ОСОБА_6 за фактом отримання хабара від ОСОБА_4, з посиланням на те, що в ході проведення перевірки не добуто достатніх та об’єктивних даних, які б підтверджували факт вимагання та отримання грошових коштів ОСОБА_1
Відповідно до ст. 2 Закону України від 22.02.2006 № 3460-ІV «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни вважається дисциплінарним проступком.
Частиною 1 ст. 14 вказаного Закону передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України (ч.4 ст. 14 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»).
Порядок проведення службових розслідувань, що проводяться інспекцією по особовому складу, іншими підрозділами і посадовими особами органів внутрішніх справ по випадках надзвичайних подій, правопорушень та інших неправильних дій, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України № 552 від 06.12.1991 (Додаток № 2).
Відповідно до п. 9 Інструкції, службове розслідування проводиться у місячний термін з дня надходження в орган внутрішніх справ заяви, скарги, інформації чи повідомлення про порушення.
Пунктом 14 Інструкції передбачено, що посадова особа при проведенні службового розслідування зобов’язана, зокрема, скласти за результатами службового розслідування висновок і подати його на розгляд і затвердження керівника органу внутрішніх справ або його заступника.
У висновку по результатах службового розслідування має бути вказано, зокрема суть встановленого порушення та його наслідки, чим підтверджується чи виключається вина працівника, обставини, що пом’якшують і посилюють його відповідальність, причини та умови, що сприяли порушенню, прийняті або запропоновані заходи по їх усуненню; пропозиції про застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення або міри громадського впливу, направлення матеріалів в слідчі органи або про припинення службового розслідування.
11.03.2011 начальником ГУ МВС України в Запорізькій області генерал-майором Сербою В.І. затверджено висновок за матеріалами службового розслідування відносно старшого оперуповноваженого СДСБЕЗ Запорізького РВ ГУМВС в області майора міліції ОСОБА_1
Службовим розслідуванням встановлено, що старший оперуповноважений СДСБЕЗ Запорізького Р ГУМВС в області майор міліції ОСОБА_1 під час проведення перевірки за фактом затримання автомобіля КАМАЗ д.н. НОМЕР_2 з металобрухтом, яке належить ТОВ «Втормет», вступив у неділові стосунки з директором зазначеного підприємства ОСОБА_4, що виразилось у спілкуванні останнім поза межами райвідділу та отриманні пляшки коньяку. Своїми діям ОСОБА_1 дискредитував звання працівника міліції, грубо порушив вимог Законів України «Про міліцію» та «Про Дисциплінарний статут ОВС України; Присягу, Етичний кодекс та Кодекс честі працівника ОВС.
За результатами службового розслідування рекомендовано старшого оперуповноваженого СДСБЕЗ Запорізького РВ ГУМВС в області майора міліції ОСОБА_1 звільнити з органів внутрішніх справ за ст. 64 п. Є (за порушення дисципліни) «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України».
Тобто, службове розслідування проведено у терміни встановлені законодавством, сам висновок складений відповідно до вимог Інструкції та містить висновки по факту вчиненого дисциплінарного проступку і відповідні рекомендації щодо виду дисциплінарного стягнення. Крім того, позивач надавав свої письмові пояснення щодо обставин вчиненого проступку та був під підпис ознайомлений з висновком службової перевірки 21.03.2011.
Посилання позивача на те, що висновки службової перевірки не відповідають фактичним обставинам справи суд вважає безпідставними. Так, позивач посилається на те, що згідно вимог ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» він мав право спілкуватися з громадянами поза межами службового кабінету та отримувати від них певні документи.
Однак, суд вважає обґрунтування позивачем своїх дій з посиланням на положення Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» безпідставним, оскільки саме у даному конкретному випадку, позивачем не вчинялись дії пов’язані з оперативно-розшуковою діяльністю, що підтверджується відсутністю документального оформлення можливості проведення таких дій та вказане не заперечувалось безпосередньо самим позивачем під час судового засідання.
Суд зазначає, що дійсно, сам факт зустрічі позивача з директором ТОВ «Втормет» за межами службового кабінету не створює складу порушення, але враховуючи обставини, за яких такі дії були вчинені у сукупності, дали підстави для тверджень перевіряючими щодо допущеного ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
При цьому суд наголошує на тому, що у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи ніяким чином не спростовуються висновки службової перевірки чи простежується якась невідповідність у викладених обставинах. В самій постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.03.2011 йде мова про відсутність достатніх доказів щодо вимагання та отримання ОСОБА_1 хабара від директора ТОВ «Втормет» ОСОБА_4. В той же час матеріали службової перевірки, описуючі встановлені слідчими органами обставини, говорять про «вступив у неділові стосунки з директором зазначеного підприємства ОСОБА_4, що виразилось у спілкуванні останнім поза межами райвідділу та отриманні пляшки коньяку».
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що позивачем таким діями були порушені положення ст. ст. 1, 2 Закону України «Про Дисциплінарний статут ОВС України», ст. ст. 3, 5 Закону України «Про міліцію», Присяги працівника органів внутрішніх справ в частині мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя боротися із злочинністю та Кодекс честі працівника органів внутрішніх справ України щодо обов’язку своїми вчинками та поведінкою, способом життя стверджувати високі принципи безкорисливості, чесності та скромності ц громадському та особистому житті, нетерпимо ставитись до будь-яких аморальних проявів, активно боротись з цими явищами в колективах ОВС.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Підпунктом «є» п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): за порушення дисципліни.
При цьому посилання позивача на положення ч. 4 п. 8 Положення суд вважає безпідставними, оскільки в даному випадку норма п. 64 вказаного Положення є спеціальною.
Статтею 12 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:
1) усне зауваження;
2) зауваження;
3) догана;
4) сувора догана;
5) попередження про неповну посадову відповідність;
6) звільнення з посади;
7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;
8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх
справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
17.03.2011 наказом ГУ МВС України в Запорізькій області № 440 «Про покарання працівників Запорізького РВ ГУМВС в області» наказано за вступ у неділові стосунки з директором ТОВ «Втормет» ОСОБА_4 під час проведення перевірки за фактом затриманні автомобіля зазначеного підприємства з вантажем металобрухту, що виразилось у спілкуванні з останнім поза межами райвідділу та отриманні пляшки коньяку грубе порушення вимог Законів України «Про міліцію» та «Про Дисциплінарний статут ОВС України», Присяги працівника органів внутрішні справ України, Етичного кодексу та Кодексу честі працівника ОВС, старшого оперуповноваженого СДСБЕЗ Запорізького РВ ГУМВС України в Запорізькій області майора міліції ОСОБА_1 звільнити з органів внутрішніх справ за ст. 64 п. Є (за порушення дисципліни) «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України».
Із вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений під підпис 21.03.2011.
Статтею 18 Закону передбачено, що Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
11.04.2011 наказом ГУ МВС України в Запорізькій області № 104 о/с «По особовому складу» звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України (із поставленням на військовий облік) за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) майора міліції ОСОБА_1 – старшого оперуповноваженого сектору Державної служби боротьби з економічною злочинністю Запорізького районного відділу, з 04.05.2011.
Однак, після з’ясування того факту, що ОСОБА_1 в термін з 11.04.2011 по 22.04.2011 (а не по 29.04.2011 як вказано у позові) перебував на лікарняному (лист непрацездатності та рапорт ОСОБА_1), 04.05.2011 наказом ГУ МВС України в Запорізькій області № 128 о/с «По особовому складу» відмінено пункт наказу ГУМВС від 11.04.2011 № 104 о/с в частині звільнення з ОВС майора міліції ОСОБА_1 – старшого оперуповноваженого сектору Державної служби боротьби з економічною злочинністю Запорізького районного відділу. Вважати його залишеним на цій посаді з 11 квітня 2011 року. Згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України (із поставленням на військовий облік) за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) майора міліції ОСОБА_1 – старшого оперуповноваженого сектору Державної служби боротьби з економічною злочинністю Запорізького районного відділу, з 04.05.2011.
Із наказом № 128 о/с від 04.05.2011 «По особовому складу» позивача було ознайомлено того ж дня, про що він сам зазначає у позові.
Суд зазначає, що згідно пояснень представника відповідача у витягу наказу № 128 о/с «По особовому складу», який було надано позивачу та долучено ним до матеріалів позовної заяви, було допущено помилку в частині зазначення дати звільнення. Фактична дата звільнення позивача, а саме 04.05.2011, зазначена безпосередньо в наказі № 128 о/с від 04.05.2011, надана представником відповідача та засвідчена в установленому законом порядку, а також підтверджується записами в послужному списку позивача та трудовій книжці.
Таким чином, не знайшли свого підтвердження доводи позивача про його звільнення в той час, коли він перебував на лікарняному.
Посилання позивача на те, що при накладені на нього такого крайнього заходу дисциплінарного стягнення як «звільнення з органів внутрішніх справ» не були враховані вимоги ч. 10 ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
Так, ч. 10 ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» передбачено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Як вбачається з висновку службової перевірки за фактом подання рапорту майором міліції ОСОБА_1 – старшим оперуповноваженим сектору Державної служби боротьби з економічною злочинністю Запорізького районного відділу ГУМВС України в Запорізькій області щодо незгоди з відомостями, відображеними в атестаційному листі від 25.03.2011, під час проведення службової перевірки, була перевірена архівна документація службових розслідувань стосовно працівників Запорізького РВ ГУМВС України в Запорізькій області за 2010 рік, в ході якої встановлено, що за час перебування в займаній посаді майор міліції ОСОБА_1 - старший оперуповноважений сектору Державної служби боротьби з економічною злочинністю Запорізького РВ був неодноразово притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а саме:
- згідно з наказом начальника Запорізького РВ від 07 грудня 2010 року № 291 майору міліції ОСОБА_1 було оголошене усне зауваження за порушення службової дисципліни, що виразилось у запізненні на оперативну нараду;
- згідно з наказом начальника Запорізького РВ від 03 лютого 2011 року № 45 майору міліції ОСОБА_1 оголошено попередження про неповну посадову відповідність, яка виразилась у неналежному ставленні до виконання своїх функціональних обов'язків, що призвело до суттєвих порушень вимог ст. 95, 97 КПК України, ст. ст. 11, 10 Закону України «Про міліцію».
Таким чином, при накладенні дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ на ОСОБА_1 були в повній мірі враховані вимоги ч. 10 ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ».
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Наданими суду документами доведено законність та обґрунтованість оскаржуваних наказів ГУ МВС України в Запорізькій області № 440 «Про покарання працівників Запорізького РВ ГУМВС в Запорізькій області» і № 128 о/с «По особовому складу» від 04.05.2011, а також дотримання відповідачем вимог чинного законодавства при застосуванні до ОСОБА_1 заходів дисциплінарного стягнення, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
У зв’язку із тим, що позовні вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від позовних вимог про скасування наказів № 440 «Про покарання працівників Запорізького РВ ГУМВС в Запорізькій області» і № 128 о/с «По особовому складу» від 04.05.2011, то в цій частині позов також задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 158 – 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про визнання нечинними і скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) Л.Я. Максименко