ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/4761/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боженко Наталії Василієвни
при секретаріЛуговій В.О.
за участю:
представника позивача Овсяниковій Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська до Науково-виробничої приватної фірми «Семікс» про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Науково-виробничої фірми приватної фірми «Семікс» про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в якому просить, з урахуванням уточнення позовної заяви, стягнути податковий борг з Науково-виробничої приватної фірми «Семікс» (ЄДРПОУ 20205997) на суму 77 232, 85 гривень (до місцевого бюджету по орендній платі з юридичних осіб), стягнути кошти з відкритих рахунків Науково-виробничої приватної фірми «Семікс» у банках, обслуговуючих вказаного платника податків, надати дозвіл ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська на стягнення коштів з Науково-виробничої приватної фірми «Семікс» у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить вказаному платнику податків.
Позовна заява обґрунтована тим, що внаслідок несплати узгоджених податкових зобов’язань згідно декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у відповідача виник податковий борг на суму 77 232, 85 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовну заяву з урахуванням уточнень.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи про причини неприбуття суд не повідомив.
Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Науково-виробничої приватної фірми «Семікс» зареєстрована виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, як платник податків.
Відповідно до поданої Науково-виробничої приватної фірми «Семікс» податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік № 435 та за 2011 рік № 1987 визначена ним сума податкового зобов’язання до сплати складає 12872,14 щомісячно за 2010 рік та 12 872, 15 щомісячно за 2011 рік.
Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська відповідачу було надіслано першу податкову вимогу № 1/1170 від 01.09.2009 року на загальну суму 6 833, 73 та другу податкову вимогу № 2/1336 від 15.10.2009 року на загальну суму 18 988,73 гривні, а також винесено рішення № 102 від 30.11.2009 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Тобто, податковий борг у позивача за податками та зборами виник ще в 2009 році та до цього часу не переривався.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-6, Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III, 21.12.2000 року та Закону України «Про плату за землю» № 2535-XII від 03.07.1992.
Відповідно до п.п.20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно до п.36.1 п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно до п.54.1 ст.54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.59.5 ст.59 Податкового Кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового Кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Таким чином, податкова вимога відповідачу за новоутвореним податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за вересень-лютий 2010 - 2011років не виставляється, оскільки податковий борг платника з 2009 року не переривався, перша та другі податкові вимоги були виставлені та вручені платнику податків у 2009 році, в порядку встановленому статтею 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Статтею 17 Закону України «Про плату за землю» визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 нього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
П. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Отже, задекларована сума орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за вересень – лютий 2010 та 2011 років повинна була сплачуватись, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового Кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно до п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Вимога позивача щодо надання дозволу ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська на стягнення коштів з Науково-виробничої приватної фірми «Семікс» у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить вказаному платнику податків задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника або за рахунок готівки, що належить такому платнику податків або шляхом надання судом дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків. Таким чином, в даному випадку погашення податкового боргу можливо лише одним із зазначених способів. Крім того, суд не надає дозволу на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить вказаному платнику податків.
На підставі п.4 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, що сума орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності самостійно визначена Науково-виробничою приватною фірмою «Семікс» в поданих податкових деклараціях за 2010 та за 2011 роки не сплачена відповідачем, внаслідок чого виник податковий борг з орендної плати за землю за вересень – лютий 2010 та 2011 років у розмірі 77 232,85 гривень, суд вважає необхідним позовну заяву Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська в цій частині задовольнити.
Керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Науково-виробничої приватної фірми «Семікс» про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з Науково-виробничої приватної фірми «Семікс» (код ЄДРПОУ 20205997) суму податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 77 232 (сімдесят сім тисяч двісті тридцять дві) гривні 85 копійок до місцевого бюджету з відкритих розрахункових рахунків Науково-виробничої приватної фірми «Семікс» (код ЄДРПОУ 20205997) у банках.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 01.08.2011 р.
Суддя
Н.В. Боженко