КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   Справа №2-а-866/11                             Г оловуючий у 1 інстанції Оладько С.І.

                     Суддя-доповідач Літвіна Н.М.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2011 року                                                                                       м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

Головуючого судді         Літвіної Н.М.

суддів:                 Ганечко О.М.

                                                        Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 24 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області  про зобов’язання здійснити перерахунок додаткової пенсії та доплати, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 24 січня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області  про зобов’язання здійснити перерахунок додаткової пенсії та доплати  – задоволено частково.

На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС віднесена до 4 категорії, що підтверджується посвідченням, яке міститься в матеріалах справи.

У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно до ч. 3 ст. 51 Закону - особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи вищевикладене, позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону - пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Між тим, позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року.

Враховуючи, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з вищезазначеною Постановою Кабінету Міністрів України, а тому відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 39, 51 зазначеного Закону.

Крім того, відповідно до ч. 2 статті 46 Конституції України – право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Виходячи з тлумачення зазначеної норми, колегія суддів приходить до висновку, що непередбаченість в Бюджеті України коштів на здійснення вказаних виплат не може позбавити позивача права на їх отримання.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на додаткову пенсію та доплату до пенсії в розмірі передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Виходячи з наведеного вище, підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України – суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області – залишити без задоволення.

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 24 січня 2011 року – залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:            

                                  Судді: