КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-1085/11                         Головуючий у першій інстанції: Савранський О.А.

                   Суддя-доповідач: Романчук О.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

19 липня 2011 року                                                                           м. Київ

               Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                     Романчук О.М.,

Суддів:                                 Глущенко Я.Б.,

                                                                               Шелест С.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 15 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернулася до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання провести перерахунок та виплату щомісячної пенсії з урахуванням доплат, передбачених ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в період з 26 липня 2010 по 26 січня 2011 року

Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області 15 березня 2011 року позов задоволено частково: визнано дії відповідача неправомірними та зобов’язано вчинити перерахунок підвищення до пенсії позивачу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та виплатити позивачу вказане підвищення до пенсії за період з 27.07.2010 року по 27.01.2011 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він є непрацюючим пенсіонером, постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії, який постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю та відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на доплату до пенсії у розмірах, встановлених законом.

Так, згідно з ч. 1 та 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюється у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 52 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Разом із тим, при нарахуванні позивачу щомісячної пенсії відповідачем, в порушення вимог законодавства, не правомірно нараховувалася доплата до пенсії позивача в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі, який передбачено Постановою КМ України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постановою КМ України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року № 1.

З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не приписами постанов Уряду.

Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

На думку колегії суддів, положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розмірі пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.  

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку пенсії та додаткової пенсії, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що встановлений в Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначався мінімальний розмір пенсії за віком.  

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -  

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області – залишити без задоволення, а постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 15 березня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:                                                                                  О.М. Романчук

Судді:                                                                                                         Я.Б. Глущенко

                                                                                                                    Шелест С.Б.