Справа № 1-5, 2007 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня  2007 року                                    Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді                                    Галича Ю.М. ,

при секретарі                                              Коротун Г.І..,

з участю прокурора                                   Калітенка С.О..,

адвокатів                                                    ОСОБА_1, ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  смт. Ставище клопотання потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11. про повернення справи про обвинувачення ОСОБА_12, в скоєнні злочину, передбаченого ст.  175 ч. 1 КК України, на додаткове розслідування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_12. обвинувачується в тому, що, будучи з 15 березня 2000 року по даний час відповідно до п. 1.2 Статуту селянського фермерського господарства “Корунд” головою вказаного господарства   та будучи зобов”язаним відповідно до ст. 4 Закону України “Про фермерське господарство” виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов”язки, а також уповноваженим вчинювати від імені господарства юридично значущі дії,  безпідставно не виплатив працівникам СФГ “Корунд” заробітну плату.

СФГ „Корунд”, яке зареєстроване Ставищенською райдержадміністрацією 15 березня 2000 року і метою діяльності якого відповідно до статуту є вирощування сільськогосподарських культур, для виконання робіт залучало працівників за трудовими договорами. З жовтня 2001 року по даний час ОСОБА_12.  не виплатив працівникам заробітну плату, а саме:

ОСОБА_6. із жовтня 2001 року по серпень 2003 року не виплачено заробітну плату в розмірі 2003 гривні 83 копійки.

ОСОБА_7 із липня 2002 року по листопад 2003 року не виплачено заробітну плату в розмірі 2671 гривня 79 копійок.

ОСОБА_4 із жовтня 2001 року по листопада 2003 року не виплачено заробітну плату в розмірі  3950 гривень 38 копійок.

ОСОБА_9. із січня 2002 року по листопад 2002 року не виплачено  заробітну плату в розмірі 720 гривень 93 копійки.

ОСОБА_3 із жовтня 2001 року по листопад 2003 року не виплачено заробітну плату в розмірі 4310 гривень 44 копійки.

ОСОБА_13. за вересень 2002 року не виплачено заробітну плату в розмірі 275 гривень 60 копійок.

ОСОБА_14 із січня 2002 року по січень 2003 року не виплачено заробітну плату в розмірі  382 гривні 20 копійок.

ОСОБА_10. із липня 2002 року по листопад 2003 року не виплачено заробітну плату в розмірі 2368 гривень 96 копійок.

ОСОБА_8. із липня 2002 року по грудень 2002 року не виплачено заробітну плату в розмірі 839 гривень 47 копійок.

ОСОБА_15. із січня 2002 року по жовтень 2003 року не виплачено заробітну плату в розмірі 1076 гривень 41 копійка.

ОСОБА_16. із липня 2002 року по серпень 2002 року не виплачено заробітну плату в розмірі 136 гривень 80 копійок.

ОСОБА_5. із січня 2002 року по листопад 2003 року не виплачено заробітну плату в розмірі 3659 гривень 40 копійок.

ОСОБА_11. із січня 2002 року по грудень 2002 року не виплачено  заробітну плату в розмірі 118 гривень 82 копійок.

ОСОБА_17. із жовтня 2001 року по січень 2002 року не виплачено заробітну плату в розмірі 122 гривні 56 копійок.

Своїми протиправними умисними діями ОСОБА_12. порушив вимоги ст. 115 Кодексу законів України про працю, ст. 24 Закону України “Про оплату праці” від 24.03.1995 р, де зазначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно, в робочі дні, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Такі дії ОСОБА_12 кваліфіковані досудовим слідством за ч. 1 ст. 175 КК України, як безпідставна невиплата заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства незалежно від форми власності.

В судовому засіданні потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11. заявили клопотання про повернення справи про обвинувачення ОСОБА_12, в скоєнні злочину, передбаченого ст.  175 ч. 1 КК України, на додаткове розслідування, поскільки по справі досудове слідство належно не проведено, досудовим слідством не виконано постанову  Ставищенського районного суду про повернення даної справи на додаткове розслідування від 21 жовтня 2005 року та ухвалу апеляційного суду від 21 червня 2006 року про направлення справи на додаткове розслідування.

Розглянувши клопотання потерпілих та їх представника про направлення справи на додаткове розслідування, заслухавши думку прокурора,  підсудного, його захисника щодо направлення справи на додаткове розслідування,  суд вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 21 жовтня 2005 року ( т.3 а.с.2), дана кримінальна справа була повернута прокурору для проведення додаткового розслідування.

Після проведення додаткового розслідування 14 березня 2006 року ОСОБА_12  вироком Ставищенського районного суду було засуджено за ст. 175 КК України.(т.3 а.с.234-235).

Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області від 21 червня 2006 року,  вирок Ставищенського районного суду скасовано, а справу направлено прокурору Ставищенського району для організації додаткового розслідування.(т.3 а.с.254-256).

Вказана кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_12. в скоєнні злочину,  передбаченого ст.  175 ч. 1 КК України, надійшла до суду після проведення додаткового розслідування 27.11.2006 року.

Згідно п.12 Постанови Пленуму Верховного суду від 25 березня 1988 року №3 з послідуючими змінами ”Про повернення справ на додаткове розслідування”-  при  розгляді справи, що надійшла після провадження додаткового розслідування , суду належить ретельно перевіряти, чи повно досліджені органами попереднього слідства обставини, зазначені в  ухвалі суду який повертав справу на додаткове розслідування.Якщо будьякі з таких обставин залишилися не дослідженими, то повторно справа може бути повернута на додаткове розслідування лише у випадках, коли такі обставини можуть істотно впливати на законність та обґрунтованість вироку.

Як вбачається з ухвали колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області від 21 червня 2006 року, що 12 січня 2006 року органами досудового слідства винесені постанови про закриття кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_12. за ч. 2 ст. 364 КК України і про відмов у в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_12. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 222 ч. 2 КК України. Підставами для прийняття вказаних рішень була відсутність згоди ради на притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_12. за конкретними статтями КК України, як депутата Гостромогильської сільської ради. ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності за вказаними статтями не притягнутий. Зазначені    постанови винесені передчасно, без належного повного та всебічного дослідження матеріалів справи. Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи належним чином не вмотивована. Законом України № 3590 „Про внесення змін до Закону України” Про статус депутатів місцевих рад” від 4 квітня 2006 року виключено ч. 7 ст. 30 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад”, якою передбачалася необхідність отримання згоди відповідної ради на притягнення до кримінальної відповідальності депутатів місцевих рад. Тому на думку колегії суддів органом досудового слідства необхідно у встановленому законом порядку вирішити питання про винність чи не винність ОСОБА_12. у вчинені дій, зазначених у вище вказаних постановах слідчого.

У відповідності до ст. 374 КПК України, апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування, якщо є підстави для застосування кримінального закону про більш тяжкий злочин, обвинувачення у вчинення якого засудженому не пред'являлось, якщо з цих підстав була подана апеляція прокурора чи потерпілого. В апеляції потерпілі вказують на вчинення засудженим ОСОБА_12. інших більш тяжких злочинів. За таких обставин, колегія суддів вважала, що досудове та судове слідство по справі проведено не повно, в матеріалах справи є підстави для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_12 та застосування в зв'язку з цим кримінального закону про більш тяжкий злочин.

Під час проведення додаткового розслідування вказівки суду викладені у   вказаній ухвалі суду виконані не були, поскільки органом досудового слідства необхідно у встановленому законом порядку вирішити питання про винність чи не винність ОСОБА_12. у вчинені дій, зазначених у вище вказаних постановах слідчого, а тому справу слід направити на додаткове розслідування, поскільки у винесених попереднім слідством по справі постановах не вирішено питань поставлених в ухвалі  суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати  місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що  клопотання потерпілих про повернення справи на додаткове розслідування  є обгрунтованим,  його слід  задоволити,  поскільки невиконання ухвали  апеляційного суду Київської області під час досудового слідства  істотно впливає на законність та обґрунтованість вироку по справі з мотивів неповноти і неправильності досудового слідства і ця  неповнота та неправильність не може бути усунута в судовому засіданні, поскільки необхідно вирішти питання про винність ОСОБА_12,  чи його невинність у вчиненні дій зазначених у постановах слідчого  та провести слідчі дії пов'язані з встановленими попереднім слідством  злочинами.

Суд вважае, що ОСОБА_12. слід залишити попередню міру запобіжного заходу- підписку про невиїзд.

Керуючись ст.  281 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:. 

:

Кримінальну справу, про обвинувачення ОСОБА_12  за ст. 175 ч.1 КК України, повернути прокурору Ставищенського району Київської області для проведення додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_12 - підписку про невиїзд, - не змінювати. 

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя