КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-3389/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.
Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"21" червня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Файдюка В.В.,
суддів: Хрімлі О.Г., Літвіної Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року по справі за позовом товариств з обмеженою відповідальністю “МС 10”, “МС 40”, “МС 45”, “МС 36”, “МС 56”, “МС 29”, “МС 67” до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання дій протиправними, –
В С Т А Н О В И Л А :
ТОВ “МС 10”, “МС 40”, “МС 45”, “МС 36”, “МС 56”, “МС 29”, “МС 67” звернулися до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративними позовами до ДПІ у м. Вінниці про визнання протиправними дій, що полягають у невизнанні податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2010 року як податкової звітності.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року об’єднанно справи зазначених позивачів в одне провадження.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою ДПІ у м. Вінниці подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Справа розглядається в порядку письмового провадження згідно п.п. 2 п. 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачами на виконання вимог п.п. “а” п.п. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 ЗУ “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” 20.05.2010 року до ДПІ у м. Вінниці подано податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року, отримання яких податковим органом підтверджують відповідні відмітки про одержання.
Запитами від 25.05.2010р. відповідач повідомив позивачів про проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки поданих декларацій та запропонував до 04.06.2010р. подати керівникам товариств завірені копії документів в підтвердження викладених у податкових деклараціях з податку на додану вартість відомостей.
01.06.2010 року ДПІ у м. Вінниці направила позивачам листи про невизнання поданих декларацій з податку на додану вартість як податкової звітності. Дане рішення мотивоване порушенням позивачами вимог наказу ДПА № 827 від 31.12.2008 року та затвердженими ним Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України.
Згідно листів зазначено, що в поданих деклараціях відсутній код та найменування органу ДПС, до якого подається звітність, не підписані відповідальними посадовими особами, не містять відміток про наявність відповідних додатків, та за результатами їх розгляду податковий орган припускає ймовірність участі підприємств в міжрегіональних схемах мінімізації податкових зобов’язань.
Не погоджуючись з діями ДПІ у м. Вінниці ТОВ МС 10”, “МС 40”, “МС 45”, “МС 36”, “МС 56”, “МС 29”, “МС 67” звернулись до суду з адмінпозовом та просять його задовольнити.
Вінницький окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог. Колегія суддів повністю погоджується з доводами суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. “а” п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 ЗУ “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” далі - Закон N 2181) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої) то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження ( п.п. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 ЗУ “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”).
Згідно п 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року (далі - Методичні рекомендації), якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація… У таких випадках працівники структурного підрозділу органу ДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп “ОТРИМАНО”, попереджено про можливість невизнання”.
Податковим органом, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”).
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем, в порушення п. 4.5 глави 4 Методичних рекомендацій, яким встановлений триденний термін для надсилання платнику податків повідомлення від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), листами датованим 01.06.2010 р. було повідомлено позивачів про невизнання податковим органом податкової звітності як податкових декларацій, в зв’язку з відсутністю коду та найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність, не підписано відповідальними посадовими особами, не містять відміток про наявність відповідних додатків, через ймовірність участі підприємств в міжрегіональних схемах мінімізації податкових зобов’язань.
Твердження апелянта про відсутність підпису відповідальної особи спростовується як податковими деклараціями, так і копіями реєстраційних заяв платників податків на додану вартість, відповідно до п. 5 яких у графі “Відомості про відповідальних осіб платника” керівником та головним бухгалтером юридичних осіб, які є позивачами у даній справі, зазначено ОСОБА_2, який підписав декларації, будучи керівником та головним бухгалтером вказаних юридичних осіб одночасно. Також ОСОБА_2 зазначений як керівник у Протоколах загальних зборів учасників товариств, а також відповідно до довідок з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
З врахуванням наведених вимог Закону та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054, суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, що податкові декларації позивачів містять всі обов’язкові реквізити, підписані відповідною посадовою особою та скріплені печаткою позивача, а податковий орган зобов’язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення.
Оскільки, матеріалами справи підтверджено, що подані позивачами декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року мають всі необхідні реквізити; підписані посадовою особою позивачів та скріплені печаткою, зазначено адресу, відповідно до Свідоцтв про державну реєстрацію юридичної особи, вимоги позивачів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Тому, дії відповідача щодо невизнання податкової декларації позивачів з податку на додану вартість за квітень 2010 р. з вказаних підстав, не відповідають вимогам абзацу п'ятого п.п. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 ЗУ “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” та п. 4.5 глави 4 Методичних рекомендацій, а отже - є протиправними.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці –залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: О.Г. Хрімлі
Н.М. Літвіна