7/А-547/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

      6 лютого 2008 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого - судді	Чіркова Г.Є.,
при секретарі	Бєлянській Н.М.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради Київської області про визнання рішення незаконним і зобов'язання вчинити певні дії,

 

встановив:

 

      ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що рішенням відповідача йому без законних підстав відмовлено у продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, а тому позивач порушує питання про визнання даного рішення незаконним, разом із зобов'язанням відповідача до розгляду цього питання у спосіб передбачений ст. 128 ЗК України.

 

      Позивач просив про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

 

      Представник відповідача поклався на розсуд суду.

 

      Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

 

      Як убачається з матеріалів справи, позивач є фізичною особою - підприємцем, який має у приватній власності торгівельний павільйон АДРЕСА_1.

      Даний нерухомий об'єкт розташований на земельній ділянці площею 0, 00615 га, що надана позивачеві в користування відповідно до договору оренди від 1 липня 2003 року і є землею комунальної власності несільськогосподарського призначення.

 

      На початку 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Вишгородської міської ради із заявою з приводу купівлі-продажу даної земельної ділянки, посилаючись на Указ Президента України «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення» від 19 січня 1999 року № 32/99.

 

      Проект рішення щодо погодження ОСОБА_1у продажу земельної ділянки на восьмій сесії п'ятого скликання Вишгородської міської ради від 31 травня 2007 року відповідно до протоколу № 12 не прийнято.

      У потворному розгляді даного питання ОСОБА_1у відмовлено на підставі ст. 8 Закону України «Про звернення громадян».

 

      Згідно зі статтями 8 і 19 Конституції України та ст. 9 КАС України, суд при розгляді цієї справи, виходить з принципів верховенства права й законності, відповідно до яких органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 

      Вирішуючи цю справу, суд застосовує вимоги ст. 128 ЗК України.

      Так, вимогами даної норми встановлено порядок продажу земельних ділянок державної і комунальної власності громадянам і юридичним особам, згідно якого, уповноважений на вчинення таких дій орган, в місячний строк розглядає заяву та приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в цьому із зазначенням причин відмови.

 

      При цьому ч. 5 даної норми дає вичерпний перелік підстав до відмови в продажу земельної ділянки, до яких зокрема відноситься: неподання документів необхідних для прийняття рішення щодо продажу земельної ділянки; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності.

 

      Таких підстав на час вирішення заяви ОСОБА_1 не виявлено, не встановлено їх і при розгляді цієї справи судом.

 

      Рішення про продаж земельної ділянки або ж про відмову в цьому відповідачем не приймалося, а отже заява ОСОБА_1 фактично залишилася не розглянутою, як того вимагає ст. 128 ЗК України.

 

      Таким чином, дії суб'єкта владних повноважень у частині не прийняття рішення в спосіб передбачений ст. 128 ЗК України на вимогах цього закону не ґрунтуються й призвели до порушення прав позивача, які підлягають захистові.

 

      Відтак, пред'явлені позовні вимоги в цій частині ґрунтуються на Законі і підлягають задоволенню.

 

      Що стосується твердження у позові про відмову в продажі земельної ділянки, то таке рішення відповідачем не приймалося, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

 

      На підставі викладеного і керуючись статтями 160-163 КАС України,

 

постановив:

 

      адміністративний позов задовольнити частково.

 

      Зобов'язати Вишгородську міську раду Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, відповідно до вимог ст. 128 ЗК України.

 

      Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подання заяви про її оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

 

Суддя

 

 

 

                  РІШЕННЯ               копія

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

      15 листопада 2006 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого - судді	Чіркова Г.Є.,
при секретарі	Бєлянській Н.М.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - відділ у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області, про усунення перешкод у користуванні майном,

 

встановив:

 

     позивач у вересні 2006 року звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що відповідач не знявся з реєстрації за місцем попереднього проживання у придбаній нею квартирі, а зазначене перешкоджає її праву користування майном.

 

     У судовому засіданні позивач пояснила, що за договором купівлі-продажу придбала у відповідача квартиру АДРЕСА_2, однак той, відчуживши їй дане майно, з реєстрації місця проживання в цій квартирі не знявся. До того ж даний обов'язок відповідача обумовлено в п. 8 згаданого договору.

 

     Крім того, позивач ствердила про телефону розмову з відповідачем, в якій останній добровільно вчинювати такі дії відмовився, посилаючись на перебування в Росії і наполягав на вирішенні даного питання в судовому порядку.

 

     Наведене перешкоджає їй зареєструватися в квартирі, яка є її власністю та ущемляє права щодо користування даним майном.

 

     Посилаючись на дані обставини, позивач просила захистити її право власності та задовольнити позов у повному обсязі, зобов'язавши уповноважені органи зняти відповідача з реєстрації, оскільки той права користуватися квартирою й проживати в ній не має.

 

     Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з'явився і причин цього суду не повідомив, з огляду на що, позивач просила розглянути справу на підставі наявних доказів у загальному порядку.

 

     Про зазначені представником позивача обставини йдеться в представлених суду доказах.

 

     Так, згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Вишгородського бюро технічної інвентаризації та договором купівлі-продажу від 26 травня 2006 року позивач, вчинивши даний правочин, набула права власності на кв. АДРЕСА_2.

 

     Відповідно до довідки КПЖ і КГ Вишгородської міської ради ОСОБА_3 з реєстрації місця проживання в квартирі належній позивачу не знятий.

 

     Такий же обов'язок відповідача обумовлювався п. 8 згаданого договору.

 

     Таким чином, матеріалами справи встановлено факт перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 своїх правомочностей щодо нерухомого майна  відповідно до чинного законодавства, що виникли внаслідок дій відповідача, а такі перешкоди за вимогою власника підлягають усуненню.

 

     З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено цивільне право позивача на захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, відповідно до вимог ст. 391 ЦК України та ст. 48 Закону України „Про власність”.

 

     Відтак, пред'явлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону і підлягають задоволенню.

 

     Крім того, позивачем представлено документальне підтвердження понесених нею судових витрат, які слід стягнути з відповідача.

 

     На підставі ст. 48 Закону України „Про власність”, ст. 391 ЦК України та керуючись статтями 214 і 215 ЦПК України,

 

вирішив:

 

     позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити.

 

     Усунути перешкоди в здійсненні ОСОБА_2 права користування квартирою АДРЕСА_2, зобов'язавши відділ у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_3, зареєстрованого в згаданій квартирі.

 

     Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн.50 коп.

 

     Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк до суду першої інстанції заяви про її оскарження та протягом 20 днів після цього, апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 

з оригіналом звірена

Суддя