КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-288/11                                          Головуючий у 1-й інстанції:   Бусик О.Л.     

Суддя-доповідач:  Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" липня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                       Файдюка В.В.,

суддів:                                                                             Ганечко О.М., Федотова І.В,

розглянувши в порядку письмового провадження  в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва на постанову Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,-

В С Т А Н О В И ЛА:

ОСОБА_2 02.02.2011 року звернувся до Печерського районного суду м. Києва  з адміністративним позовом до УПФУ в Печерському районі м. Києва про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01.03.2008 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.02.2011 року позовну заяву в частині вимог за період з 01.03.2008 по 02.08.2010 року залишено без розгляду.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2010 р.позовні вимоги за період з 02.08.2010 року по 16.02.2011 року задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення.

Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян “діти війни” в розумінні ст.1 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” особам, що належать до соціальної категорії громадян "діти війни", з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ “Про державний бюджет України” на відповідний рік.

ЗУ “Про державний бюджет України на 2010 рік” збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії.

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на ту обставину, що позивачем дане рішення не оскаржувалося , а відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції фактично лише в частині задоволення позову, апеляційна інстанція, діючи в межах апеляційної скарги, у відповідності до вимог ст. 195 КАС України, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.183-2, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -   

                                                             У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Печерському районі      м. Києва –залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2011 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:                                                                                     В.В. Файдюк

Судді:                                                                                                            О.М. Ганечко

                                                                                                                        І.В. Федотов