7/2«О»-125/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      07 лютого 2007 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Управління пенсійного фонду України у Вишгородському районі, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,

встановив:

      ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою, в якій просить встановити факт належності йому трудової книжки НОМЕР_1 та атестату НОМЕР_2, прізвище якого, що зазначено в документах, не збігається з його прізвищем в паспорті громадянина України.  

      В судовому засіданні заявник ствердив, що звернувся до Управління пенсійного фонду України у Вишгородському районі для оформлення пенсії, в чому йому було відмовлено, оскільки його прізвище в атестаті та трудовій книжці зазначено російською мовою, як «ОСОБА_2» і не збігається з його прізвищем у паспорті - «ОСОБА_1».

       Посилаючись на зазначені обставини, заявник просив встановити факт належності йому правоустановлючих документів, необхідних для оформлення пенсії.

       Представник заінтересованої особи подав суду заяву у якій просив провадити розгляд справи за його відсутності.

       Про зазначені заявником обставини йдеться в представлених суду доказах.

       Так, згідно даних атестату НОМЕР_2 від 09 вересня 1952 року ОСОБА_1 закінчив СПТУ № 8 в с. Криве Озеро Миколаївської області і здобув спеціальність тракторист-машиніст.

       З 1968 року вступив у члени колгоспу «Гігант» Кривоозерського району Миколаївської області, про що є внесено записи на російській мові до трудової книжки НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2.

       Дані обставини вбачаються з поданих суду документів, у яких прізвище заявника помилково зазначено російською мовою, як «ОСОБА_2», про що також ствердив і заявник.

       26 липня 1996 року заявнику виданий паспорт громадянина України в якому його прізвище зазначено, як «ОСОБА_1».

       Ці обставини підтвердила і свідок ОСОБА_3, яка зазначила , що заявник дійсно отримав атестат і трудову книжку, коли навчався і працював у згаданому СПТУ №8 та колгоспі с. Криве Озеро, в яких його прізвище зазначено, як «ОСОБА_2», а не «ОСОБА_1», яке він має на даний час.          

        За таких обставин, суд вважає доведеним факт належності правоустановлючих документів, про який ствердив заявник.

        Подана заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки від встановлення зазначеного факту належності правовстановлюючих документів залежить виникнення чи зміна особистих прав заявника.

     На підставі викладеного і керуючись статтями 1261, 1270, 1272 ЦК України та  статтями 213-215, 259 ЦПК України,

вирішив:

      заяву ОСОБА_1 задовольнити.

      Встановити факт належності правоустановлючих документів та визнати, що трудова книжка НОМЕР_1 та атестат НОМЕР_2, видані на ім'я ОСОБА_2, дійсно належать ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

      Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про його оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: