7/2«О»-113/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      31 січня 2007 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа - Державна нотаріальна контора Вишгородського району про встановлення факту правовстановлюючих документів,

встановив:

      ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою, в якій просить встановити факт належності їй свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, прізвище якої, що зазначено в документі, не збігається з її прізвищем в паспорті.  

      В судовому засіданні заявниця ствердила, що після отримання 16 лютого 1999 року паспорта, її прізвище там зазначалося, як «ОСОБА_2», а не «ОСОБА_1». Свідоцтво про право на спадщину на той час видано їй такій як «ОСОБА_2». У паспорті нового зразка, виданому 8 червня 2007 року прізвище заявниці виправлено на «ОСОБА_1».

       Посилаючись на зазначені обставини, заявниця просила встановити факт належності їй даного свідоцтва про право на спадщину за законом.

       Про зазначені заявницею обставини йдеться в представлених суду доказах.

       Так, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом №952772, від 23 лютого 1999 року заявниця успадкувала після смерті свого чоловіка - ОСОБА_3, право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1. У даному документі прізвище останньої вказано, як «ОСОБА_2», яке вона мала на той час.

       Вказані обставини підтверджуються копією паспорта заявниці, витягом з реєстру про право власності на нерухоме майно та копією свідоцтва про шлюб.

       22 червня 2007 року заявниці видано паспорт громадянина України в якому її прізвище «ОСОБА_2» змінено на «ОСОБА_1».

      Допитана свідок ОСОБА_4 ствердила, що заявниця дійсно отримала свідоцтво на спадщину за законом після смерті свого чоловіка, в якому її прізвище зазначено,  як «ОСОБА_2», а не «ОСОБА_1», яке вона має на даний час.  

        За таких обставин, суд вважає доведеним факт належності правоустановлючих документів про який ствердила заявниця.

        Подана заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки від встановлення зазначеного факту належності правовстановлюючих документів залежить виникнення чи зміна особистих прав заявниці.

     На підставі викладеного і керуючись статтями 1261, 1270, 1272 ЦК України та  статтями 213-215, 259 ЦПК України,

вирішив:

      заяву ОСОБА_1 задовольнити.

      Встановити факт належності правоустановлючих документів та визнати, що  свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 від 23 липня 1999 року видане на ім'я ОСОБА_2 дійсно належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

      Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про його оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: