ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07.07.11 р. Справа № 13/65
Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Крищук К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Лікувально – діагностичний центр „Здоров’я” ЛТД , м. Краснодон, Луганська обл.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Європродукт”, м. Константинівка, Донецька обл. (ідентиф.код 23610497)
про: стягнення 12097грн.85коп.
за участю представників сторін:
від Позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю вих. № А 201 від 01.07.2011р) – зам. дирек.
ОСОБА_2 (за довіреністю вих. № 200 від 01.07.2011р.) – зам. гол. бух.
від Відповідача – не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Лікувально – діагностичний центр „Здоров’я” ЛТД, м. Краснодон, Луганська обл. (далі – позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Європродукт”, м. Константинівка, Донецька обл. (далі – відповідач) про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 12097грн.85коп.
Ухвалою від 25.05.2011р. судом порушено провадження по справі, призначено до розгляду на 07.06.2011р. сторони зобов’язано надати документи та вчинити певні дії.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що платіжними дорученнями №7557 від 10.05.2011р., № 7651 від 13.05.2011р., № 7486 від 04.05.2011р. ним безпідставно було перераховано кошти на рахунок відповідача в сумі 12097грн.85коп.
Нормативно позивач посилається на ст. 1212 Цивільного кодексу України.
На підтвердження своєї позиції позивачем надані платіжні доручення №7557 від 10.05.2011р. на суму 4454грн.33коп., № 7651 від 13.05.2011р. на суму 3365грн.25коп., № 7468 від 04.05.2011р. на суму 4278грн.27коп., договір поставки № 1276 від 21.03.2011р., видаткова накладна № ХВ10404018 від 05.04.2011р., прибуткова накладна № 1305 від 05.04.2011р. на поставку № ХВ10404018 від 05.04.2011р., накладна № ХВ 10418138 від 19.04.2011р., прибуткова накладна № 1586 від 22.04.2011р. на поставку № ХВ 10418138 від 19.04.2011р., накладна № ХВ 10404019 від 05.04.2011р., прибуткова накладна № 1306 від 05.04.2011р. на поставку № ХВ 10404019 від 05.04.2011р., накладна № ХВ 10411047 від 12.04.2011р., прибуткова накладна № ЗД – 0003030 від 14.04.2011р. до накладної № ХВ 10411047 від 12.04.2011р., накладна № ХВ – 10411046 від 12.04.2011р., прибуткова накладна № ЗД – 0003031 від 14.04.2011р., що свідчать про наявність договірних правовідносин позивача саме з Товариством з обмеженою відповідальністю „Дистриб’юторська компанія „Європродукт” (ідентиф.код 26421012).
Супровідним листом № 197 від 01.07.2011р. наданим через канцелярію суду 05.07.2011р., позивач надав для долучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії платіжних доручень: №7557, № 7651, № 7486 з відмітками банку, за якими були помилково перераховані грошові кошти на рахунок відповідача, пояснення № 198 від 01.07.2011р., якими позивач повідомив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір на поставку продукції б/н від 01.11.2006р. на основі якого і відбулася поставка товару з 16.03.2007р. по 14.02.2008р., однак з березня 2008р. співпраці між підприємствами не було. На підтвердження вищевикладеного позивачем додані договір на поставку продукції від 01.11.2006р.
У зв’язку з неявкою представників сторін та не поданням витребуваних судом документів суд відклав розгляд справи з 07.06.2011р. до 07.07.2011р.
В судове засідання 07.07.2011р. представники позивача з’явилися, підтримали позовні вимоги, повідомили про відсутність будь – яких доказів на підтвердження своєї правової позиції по суті спору.
Відповідач був належним чином повідомлений про час розгляду справи, проте жодного разу не направив в судові засідання свого представника. Через канцелярію суду від відповідач надійшов відзив, яким останній визнав позовні вимоги в повному обсязі, повідомив, що договірні правовідносини між сторонами по справі діяли до лютого 2008р., коли і була здійснена остання поставка товару, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 23.05.2011р. позивач отриманий товар оплатив в повному обсязі, інших договірних відносин між сторонами не було.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.
Вислухавши у судовому засіданні представників позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:
Платіжними дорученнями №7557 від 10.05.2011р., № 7651 від 13.05.2011р., № 7486 від 04.05.2011р. позивачем були перераховані кошти на рахунок відповідача в сумі 12097грн.85коп.
Як зазначає позивач в обґрунтування позовних вимог, зазначені кошти призначалися Товариству з обмеженою відповідальністю „Дистриб’юторська компанія „Європродукт”, оскільки саме з цією компанією та позивачем існували договірні правовідносини, які виникли на підставі договору поставки № 1276 від 21.03.2011р. Відповідно п. 1.1 договору постачальник (Товариство з обмеженою відповідальністю „Дистриб’юторська компанія „Європродукт”) зобов’язується по заявкам покупця в строки, оговорені договором, поставляти та передавати у власність покупця товари, а покупець зобов’язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.
Пунктом 1.2 договору встановили, що найменування товару, його кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, вартість товару зазначаються в накладних.
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Дистриб’юторська компанія „Європродукт” поставило позивачу товар за видатковими накладними № ХВ10404018 від 05.04.2011р., № ХВ 10418138 від 19.04.2011р., № ХВ 10404019 від 05.04.2011р., № ХВ 10411047 від 12.04.2011р., № ХВ – 10411046 від 12.04.2011р., всього було поставлено товар загальною вартістю 12097грн.85коп.
Здійснення платежу платіжним дорученням №7557 від 10.05.2011р. в сумі 4454грн.33коп. призначалося на оплату поставленого товару за видатковою накладною № ХВ10404018 від 05.04.2011р., платіжним дорученням № 7651 від 13.05.2011р. на суму 3365грн.25коп. – на оплату товару за накладними № ХВ 10418138 від 19.04.2011р., № ХВ 10404019 від 05.04.2011р., згідно з якими був проставлений товар на суму 3365грн.25коп., платіжним дорученням № 7486 від 04.05.2011р. на суму 4278грн.27коп. – оплата товару за накладними № ХВ 10411047 від 12.04.2011р., № ХВ – 10411046 від 12.04.2011р.
Однак, позивач в вищезазначених платіжних дорученнях помилково замість належного отримувача коштів - Товариства з обмеженою відповідальністю „Дистриб’юторська компанія „Європродукт” зазначив відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю „Європродукт”, що стало підставою для звернення до господарського суду Донецької області за захистом порушеного права.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:
Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача суми безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 12097грн.85коп. у зв’язку з їх помилковим перерахуванням на розрахунковий рахунок відповідача внаслідок невірного зазначення отримувача цих коштів.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:
Позивач та відповідач письмовими поясненнями підтвердили, що між ними були договірні відносини у минулому, а саме, був укладений договір на поставку продукції б/н від 01.11.2006р. на основі якого відбулася поставка товару з 16.03.2007р. по 14.02.2008р., однак з березня 2008р. співпраці між підприємствами не було. Суд встановив, що термін дії зазначеного договору до 31.12.2007р. (п. 10.1 договору), у разі якщо на момент закінчення строку дії договору у сторін залишаються невиконані обов’язки, дія договору по відношенню цих зобов’язань продовжується до повного їх виконання (п.10.2 договору). Відповідач у відзиві підтвердив, що в лютому 2008р. позивач повністю розрахувався за договором від 01.11.2006р., зазначене також підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами станом на 23.05.2011р.
Із наявних в матеріалах справи документів вбачається наявність договірних правовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю „Дистриб’юторська компанія „Європродукт”, про що свідчать договір поставки № 1276 від 21.03.2011р., видаткова накладна № ХВ10404018 від 05.04.2011р., накладна № ХВ 10418138 від 19.04.2011р., прибуткова накладна № 1586 від 22.04.2011р. на поставку № ХВ 10418138 від 19.04.2011р., накладна № ХВ 10404019 від 05.04.2011р., прибуткова накладна № 1306 від 05.04.2011р. на поставку № ХВ 10404019 від 05.04.2011р., накладна № ХВ 10411047 від 12.04.2011р., прибуткова накладна № ЗД – 0003030 від 14.04.2011р. до накладної № ХВ 10411047 від 12.04.2011р., накладна № ХВ – 10411046 від 12.04.2011р., прибуткова накладна № ЗД – 0003031 від 14.04.2011р.
У суду відсутні сумніви відносно здійснення поставки за наявними в матеріалах справи видатковими накладними саме на виконання договірних правовідносин між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дистриб’юторська компанія „Європродукт”, оскільки на видаткових накладних в графі „Відвантажив” містяться підпис та відбиток печатка саме Товариства з обмеженою відповідальністю „Дистриб’юторська компанія „Європродукт”.
Суми платежів здійснених платіжними дорученнями №7557 від 10.05.2011р., № 7651 від 13.05.2011р., № 7486 від 04.05.2011р. співпадають з вартістю отриманого позивачем товару від постачальника ТОВ „Дистриб’юторська компанія „Європродукт”.
Крім того, судом встановлено, що юридичні особи Товариство з обмеженою відповідальністю „Дистриб’юторська компанія „Європродукт” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Європродукт” мають різний ідентифікаційний код, а саме відповідач має код ЄДРПОУ – 23610497, про що свідчить Витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців серії АЄ № 206647, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Дистриб’юторська компанія „Європродукт” – 26421012, тобто товариства є самостійними господарюючими суб’єктами.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22 передбачено, що кошти, які помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися у строки, установлені законодавстввом України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.
Доказів перерахування (повернення) на рахунок позивача безпідставно отриманих коштів в сумі 12097грн.85коп. відповідачем до матеріалів справи не надано, більш того відповідач визнав факт безпідставного отримання грошових коштів у розмірі 12097грн.85коп., зазначивши про неможливість їх повернення з підстав арешту рахунку виконавчою службою.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 12097грн.85коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Лікувально – діагностичний центр „Здоров’я” ЛТД , м. Краснодон, Луганська обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю “Європродукт”, м. Константинівка, Донецька обл. про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 12’097грн.85коп. задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Європродукт” (юридична адреса: 85104, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Шмідта, будинок 48, код ЄДРПОУ 23610497, р/р 26007198032571 у філії ПАТ „Кредит промбанк”, МФО 335593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лікувально – діагностичний центр „Здоров’я” ЛТД (юридична адреса: 94400, Луганська обл., м. Краснодон, вул. Артема, будинок 7, код ЄДРПОУ 13379585, р/р 2600601300806 в АТ „БМ Банк”, МФО 380913) безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 12’097грн.85коп., витрати на оплату державного мита в сумі 120грн.98коп., інформаційно – технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн. 00коп.
У судовому засіданні 07.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Повний текст рішення складено та підписано 12.07.2011р.
Суддя Макарова Ю.В.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >