ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.07.11 р.                                                                                 Справа № 15/84                               

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Крищук К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківська компанія “Центренергокомплекс” м. Харків

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1               м. Донецьк  

про: стягнення 9846,18 грн., 20% штрафу в сумі 1969,23 грн., витрат на правову допомогу в сумі 650,00 грн.  

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: ОСОБА_1 – підприємець

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Харківська компанія “Центренергокомплекс” м. Харків (далі – позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (далі – відповідач) про стягнення сплаченої суми за поставлений неякісний товар у розмірі 9846,18грн., 20% штрафу в сумі 1969,23 грн., витрат на правову допомогу в сумі 650,00 грн.  

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача суми вартості за поставлений неякісний товар у розмірі 9846,18грн.

Ухвалою від 29.04.2011р. судом (суддя Богатир К.В.) порушено провадження по справі № 15/84.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду від 23.05.2011р. справу № 15/84 передано на повторний автоматичний розподіл.

Автоматичним розподілом судових справ, згідно з Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням ради суддів від 26.11.2010р. № 30 для розгляду справи № 5020-492/2011 призначено суддю Макарову Ю.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем була поставлена  позивачу замовлена останнім через мережу Інтернет продукція Пост ПКУ 15-21, яка оплачена за виставленим йому рахунком на суму 9846грн.18коп., однак після прийому партії товару були виявлені суттєві порушення вимог щодо якості і номенклатури товару, зокрема, пости не відповідають вимогам ТУ 16.542.015-84, ТУ 16-526.333-83, ДСТУ 14255-69:54, з огляду на ряд недоліків просить суд стягнути з відповідача сплачену суму за поставлений неякісний товар у розмірі 9846грн.18коп. та штраф у розмірі 20% від вартості неякісних товарів, що складає 1969,23 грн.

На підтвердження своєї правової позиції позивачем надані засвідчені копії заявки № 32 від 03.02.2011р. позивача до відповідача з проханням виставити рахунок – фактуру для оплати товару; роздруковані з Інтернет сторінки з пропозиціями відповідача; листа від відповідача № 5/02 від 04.02.2011р. з описом характеристик товару, який останній має можливість виготовити та поставити; вантажну декларацію перевізника № 2510078, рахунку № 236 від 04.02.2011р. на оплату товару; платіжного доручення № 46 від 07.02.2011р., що свідчить про сплату позивачем обумовленої сторонами вартості товару; паспорти на пости керування кнопкові; лист № 12 від 18.02.2011р. з повідомленням відповідача про відхилення останнім від проекту та не відповідності поставленого товару заявці, у зв’язку з чим просив повернути оплату за повернений товар; переписки з відповідачем; претензії № 20 від 01.03.2011р. з проханням повернути оплачену за товар суму в розмірі 9846грн.18коп., попереджаючи про необхідність звернення до господарського суду з позовом про примусове стягнення зазначеної суми, договір № 280311 про надання юридичних послуг від 28.03.2011р., заявка від 29.03.2011р. до договору № 280311, акт виконаних робіт від 31.03.2011р., рахунок від 29.03.2011р.,  

Супровідним листом від 11.05.2011р. позивач надав через канцелярію суду видаткову накладну №178, за якою був поставлений спірний товар, акт приймання – передачі № 1 постів кнопкових ПКУ 15-21 від 15.02.2011р., видаткову накладну № ВП -0000001 від 18.02.2011р. на повернення спірного товару.

Клопотанням від 12.05.2011р. позивач просив суд призначити електро–технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.. проф. Бокаріуса. На вирішення експертної установи просив поставити питання: чи відповідають ТУ15-526.333-83 визначеним в паспортах, поставлений товар: Пости ПКУ 15-21-111-54УЗ, Пости ПКУ 15-21-121-54УЗ, Пости ПКУ 15-21-131-54УЗ, чи застосовувались при виробництві обумовленого товару будь які комплектуючі, окрім російського та українського виробництва.

10.06.2011р. від позивача надійшли письмові пояснення, у яких останній повідомляє, що під час набору заявки № 32 від 03.02.2011р. наприкінці найменування продукції ПКУ-15-21 замість крапки було помилково надруковано ПКУ-15-21Б. Однак, в телефонному режимі з відповідачем позивачем були дані чіткі відповіді стосовно бажаного товару, що підтверджується маркуванням, описом і ТУ 16-526.333-83 в паспортах, а також маркування ПКУ 15-21.111-54У2, ПКУ 15-21.121-54У2, ПКУ 15-21.131-54У2 із зазначенням даних номерів на наклейках постів.

Відповідач проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві, а саме зазначив, що оскільки позивач отримав продукцію та оплатив її вартість, то своїми діями погодився з тим, що його вимоги до якості товару відповідають зразкам, опублікованим на Інтернет сторінці відповідача. Під час судових засідань наполягав на тому, що оскільки позивачем не заповнювався опитувальний лист для замовлення, який розташований на Інтернет сторінці, не надавалась будь-яка додаткова інформація щодо нормативних документів, необхідних технічних даних, замовник прийнявши пропозицію відповідача погодився з тим, що товар буде виготовлений відповідно до інформації опублікованої на Інтернет сторінці, саме такий товар був виготовлений відповідачем та відправлений позивачу. Крім того відповідач зауважив, що посилання позивача на невідповідність спірного товару умовам ТУ 16.542.015-84, ТУ 16-526.333-83, стандартам, безпідставні, оскільки їх застосування не передбачено ні пропозиціями відповідача, ні позивача у заявці. Пояснив, що додані позивачем до позову паспорти були вислані на його прохання у якості можливих зразків паспортів на аналогічну продукцію для ознайомлення, тобто не мають ніякого відношення до поставленого товару. З приводу „западання” кнопок дефект усунутий.

Поясненнями б/н від 10.05.2011р. відповідач повідомив, що ніяких письмових вимог від позивача стосовно поставки іншої партії товару не отримував, суму передоплати в розмірі 9846грн.18коп. не повертав, оскільки вважає, що зобов’язання щодо виготовлення та поставки товару були виконанні в повному обсязі. На підтвердження своєї правової позиції надані роздруковані з Інтернет сторінці зразки спірного товару.

Через канцелярію суду 11.05.2011р. відповідач, зокрема, направив суду речові докази: Пост ПКУ 15-21Б.111 ip 54У2 (у кількості 1), Пост ПКУ 15-21Б.121 ip 54У2 (у кількості 2),  Пост ПКУ 15-21Б.131 ip 54У2 (у кількості 1).

Супровідним листом від 05.07.2011р. відповідач надав пояснення до ухвали про відкладення розгляду від 10.06.2011р. по справі  № 15/84, згідно з якими зазначив, що позивач клопотанням про призначення електро – технічної експертизи вимагає порівняти товар, який відповідач не виготовлював та не поставляв, про який також не має жодного посилання в листі – замовленні № 32 від 03.02.2011р., ще раз зазначив, що оплативши рахунок № 236 від 04.02.2011р. позивач фактично погодився, що товар буде виготовлено згідно зразків, інформація про які опубліковані на Інтернет сторінці відповідача.

Під час судових засідань розгляд справи неодноразово відкладався у зв’язку з неявкою відповідача, необхідністю вирішення питання стосовно доцільності призначення експертизи, надання сторонами часу для повного виконання вимог ухвал суду та представленню суду всіх необхідних документів для вирішення спору по суті.

В судове засідання 06.07.2011р. представник позивача не з’явився. Представник відповідача в судове засідання 06.07.2011р з’явився, підтримав свою позицію, викладену письмово, повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів на обґрунтування власної правової позиції.

Суд вважає що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка представника позивача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши під час розгляду справи пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

На сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем була розташована інформація – пропозиція відносно пристроїв Постів керування кнопкових серії ПКУ 15, що призначені для комутації електричних ланцюгів керування перемінного току.

03.02.2011р. позивач листом № 32 від 03.02.2011р. надіслав заявку засобами електронного зв’язку на електрону адресу відповідача, в якому просив останнього виставити рахунок на товар:

- Пост ПКУ-15-21Б.111 ір54 У2 (с кнопкою КЕ -081 исп2 СТОП) в кількості 5 шт.,

- Пост ПКУ -15-21Б.121 ір54 У2 (с кнопкою КЕ -081 исп4 чорна ПУСК, КЕ – 081 исп5 червона СТОП) в кількості 28 шт.,

- Пост ПКУ -15-21Б.121 ір54 У2 (с кнопкою КЕ -081 чорна ВІДКРИТИ, КЕ – 081 чорна  ЗАКРИТИ) – в кількості 38 штук.

- Пост ПКУ -15-21Б.131 ір54 У2 (с кнопкою КЕ -081 исп4 чорна ВІДКРИТИ, КЕ – 081 исп5 чорна  ЗАКРИТИ, КЕ – 081 исп5 червона СТОП) – в кількості 22 штук.

У відповідь на зазначений лист – заявку відповідач листом № 5/02 від 04.02.2011р. повідомив, що має можливість виготовити та поставити вказану в заявці продукцію протягом 14 календарних днів. Разом з листом відповідач надіслав рахунок на оплату № 236 від 04.02.2011р. замовленого асортименту продукції загальною вартістю 9846грн.18коп.

Платіжним дорученням № 46 від 07.02.2011р. позивач оплатив вартість погодженого сторонами товару на суму 9846грн.18коп.

15.02.2011р. перевізником ПП „Нічний експресс” на адресу позивача був доставлений вантаж від відповідача. Товар був отриманий за видатковою накладною № 178.

Однак, як зазначає позивач після прийняття партії товару постів кнопкових ПКУ 15-21 були виявлені суттєві порушення вимог до якості та комплектності товару, а саме:

- комутаційні апарати повинні бути КЕ – 081 ір54 ТУ 16.542.015-84, замість них поставлені апарати невідомого виробництва;

- відповідно ТУ16-526.333-83 являє собою металеву оболонку, яка відповідає параметрам вбудованих комутаційних апаратів: вимикачів кнопкових серії КЕ, поставлені нам комутаційні апарати вбудовані в пластиковий корпус виробництва Е.NEXT.

- контактна група встановлена правильно.

- при натисканні на кнопки деякі з них не повертається у вихідне положення, а залишаються втиснутими, „западають”.

- кнопки не мають зовнішнього протектора, що не відповідає ДСТУ 14255-69:54 для ступеня захисту ір54.

- кнопки червоного та зеленого кольору,  замість замовлених чорного та червоного кольору.

- внутрішнього та зовнішнього заземлення немає.

- пост має наклейку з маркуванням ПКУ 15-21, до якої ні виробник корпусу торгова марка Е.NEXT, ні виробник вимикачів кнопкових торгових марок „Аско” або „ІЕК” не має ніякого відношення.

- виробник Е.NEXT. маркує пости e.cs.stand.xal.d., логотип Е.NEXT, який зазвичай знаходиться на корпусі, стертий.

- жодні документи, що підтверджують якість поставленої продукції відсутні.

На підставі вищевикладеного, позивач в односторонньому порядку склав акт приймання – передачі  № 1 від 15.02.2011р., за висновками якого виявлено, що товар не відповідає комплектації постів кнопкових серії ПКУ 15-21, як висновок отриманий  товар визнаний таким, що не відповідає відповідному замовленню, не відповідає оплаченої за нього вартості, більш низької якості, має дефекти та підлягають поверненню.

Товар був повернутий відповідачу за  видатковою накладною (повернення) № ВП – 0000001 від 18.02.2011р.  

Відповідач в свою чергу склав акт від 21.02.2011р. про приймання за транспортною декларацією № 6543588 переліченого товару при свідках з зазначенням, що отриманий товар не має видимих ушкоджень, товар прийнят особисто відповідачем на зберігання.

Відповідач проти тверджень позивача заперечував в повному обсязі, вважає, що виконав свої зобов’язання належним чином, в свою чергу позивач не довів що поставлений товар не якісний та не відповідає функціональним, технічним параметрам. Суму оплати вартості продукції у розмірі 9846грн.18коп. не повертає.

Листом № 12 від 18.02.2011р. позивач зазначив, що відповідачем були поставлені аналоги постів без попередження та погодження маркування, що тягне за собою неприпустиме відхилення від проекту, товар визнаний таким, що не відповідає заявці та підлягає поверненню.

Листом № 10/02 від 23.02.2011р. відповідач просив покупця повідомити про підстави зробленого висновку.

Претензією № 20 від 01.03.2011р. позивач просив відповідача повернути суму за оплачений та повернутий товар в розмірі 9846грн.18коп., попереджаючи про необхідність звернення до господарського суду про примусове стягнення вищезазначеної суми з віднесенням судових витрат та штрафних санкцій, які будуть пред’явлені на користь відповідача.

Листом № 5/03 від 15.03.2011р. відповідча зауважив, що продукцію була виготовлено та поставлена відповідно до заявки № 32 від 03.02.2011р., у якій відсутні будь–які посилання на стандарти та інші нормативні акти, яким повинен відповідати замовлений товар. Також, відповідач зауважив, що кнопки та корпуса виготовлювалися відповідно ГОСТ 30011.5.1 (МЭК 60947-5-1:1997//IEC60947-5-1) „Аппаратура распределения и управления низковольтная. Часть 5-1 Аппаратуры и коммутационные элементы цепей управления. Электромеханические аппараты для цепей управления», про що свідчить маркування IEC60947-5-1.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (поставив товар неналежної якості), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що не підлягають  задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини (п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.  

Статтею 638 ЦК України та ч. 2 ст. 180 ГК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ч. 2 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Згідно ст. 699 ЦК України пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, звернених до невизначеного кола осіб, є публічною пропозицією укласти договір, якщо вона містить усі істотні умови договору.         

Пропозиція укласти договір поставки пристроїв Постів керування кнопкових серії ПКУ 15, які призначені для комутації електричних ланцюгів керування перемінного току,  викладена у вигляді інформації у мережі Інтернет, а саме, розташована відповідачем на сайті http://donpolikom – ltd.prom.ua/p55125-posty-upravleniya -  knopochnye.html, у подальшому продукція деталізована заявкою позивача № 32 від 03.02.2011р., листом № 5/02 від 04.02.2011р., рахунком № 236 від 04.02.2011р., виставленим відповідачем для оплати товару, видатковою накладною № 178 за якою був проставлений товар.

Факт прийняття пропозиції позивачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір купівлі-продажу на запропонованих умовах, а саме: надіслання заявки № 32 від 03.02.2011р. з проханням виставити рахунок – фактуру для оплати товару та наступна  оплата товару на умовах передоплати.

Вчинення спірного правочину підтверджується видатковою накладною, копія якої є в матеріалах справи. Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощеній формі, як-то допускається нормами ч. 1 ст. 181 ГК України.

Відповідно до положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Предметом даного позову є вимога позивача про повернення сплаченої відповідачу суми за поставлений неякісний товар у розмірі 9846грн.18коп., правовідносини між сторонами виникли на підставі домовленості на поставку товару шляхом обміну листів за допомогою засобів електронного зв’язку.

Як вже зазначалося, позивач обґрунтовує вимоги по суті тим, що отриманий товар не відповідає вимогам ТУ 16.542.015-84, ТУ 16-526.333-83, саме встановлення факту відповідності спірного товару ТУ 16-526.333-83 було однією з головних підстав звернення позивача з клопотанням про призначення судової експертизи. Дослідивши представлені докази по справі, суд вирішив залишити клопотання позивача без задоволення з огляду на нижченаведені висновки.

Суд відзначає, що принцип свободи договору, встановлений ст. 627 ЦК України, включає в себе таки ознаки, як вільний вияв волі особи на вступ у договірні відносини; свобода вибору сторонами форми договору; право громадян або юридичних осіб, та інших суб’єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини.

Слід підкреслити те, що в першу чергу свобода договору проявляється у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору.

Як вбачається з матеріалів справи позивач не зазначив у заявці № 32 від 03.02.2011р. вимоги щодо якості товару. Відсутність таких вимог, безумовно, може негативно відобразитися на інтересах покупця, у цьому випадку ч. 3 ст. 268 ГК України передбачено, що у разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Положенням ч. 2 ст. 673 ЦК України визначено: якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Таким чином, якщо постачальник за договором поставки був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, він повинен передати покупцеві товар такої якості, яка забезпечить його придатність для використання відповідно до цієї мети. І лише якщо постачальник не був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, він має право поставити товар відповідно до звичайного рівня якості для предмета договору чи відповідно до критеріїв якості.

Проте відомості щодо мети, цілей призначення спірного товару не були доведені до відома відповідача, розміщена на роздрукованій та доданій до позову самим позивачем Інтернет сторінці ІНФОРМАЦІЯ_1 пропозиція заповнити лист опитування для замовлення постів ПКУ 15 проігнорована позивачем, що не спростовано представником позивача під час розгляду справи. Отже, позивач не скористався наданим йому правом конкретизувати, довести до відома виробника,  постачальника свої вимоги до товару, який замовляє.

Так, прийнявши пропозицію відповідача розміщену на вищезазначеній електронній адресі позивач фактично погодився з її умовами, в тому числі з тим, що виготовлювач має право самостійно вносити зміни до конструкції або специфікації виробу без погіршення його функціональних характеристик, що прямо обумовлено на сторінці.

За змістом ч. 1 ст. 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу, зокрема, щодо якості товару, здійснюється виключно в порядку, встановленому договором або актами цивільного законодавства. В силу ч. 2 ст. 268 ГК України, номери та індекси стандартів, технічні умови або інша документація про якість товарів, якими керуються сторони, обов'язково зазначаються у договорі. Це пов'язано з тим, що згідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про стандартизацію", стандарти застосовуються на добровільній основі, за винятком випадків, коли застосування стандартів вимагають технічні регламенти.

Проте, як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів ані пропозиція відповідача, ані заявка позивача № 32 від 03.02.2011р. не містять посилання на будь-які стандарти, технічні умови, ГОСТИ, з додержанням яких повинно було бути виготовлене обладнання. Покупець не зобов’язував постачальника додавати відповідні копії документації до спірного товару.

Посилання позивача на те, що поставлена продукція не відповідає виданим на неї паспортам та відповідно зазначеним у них вимогам ТУ 16-526.333-83 не приймаються судом до уваги, оскільки найменування продукції у доданих до позову паспортах не відповідає замовленій позивачем у заявці № 32 від 03.02.2011р., більш того паспорти взагалі не містять інформацію щодо виробника. Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено, що саме відповідач взяв на себе зобов’язання виготовити продукцію, яка відповідає зазначеним технічним умовам. Позивач не довів, що обов'язкового застосування цих технічних умов вимагають технічні регламенти.

Посилання позивача на те, що відповідачем порушені зобов’язання щодо виготовлення обладнання із застосуванням тільки нових комплектуючих виробництва Україна або Росія, про що є посилання у  листі відповідача № 5/02 від 04.02.2011р. судом теж не приймається до уваги, оскільки зі змісту зазначеного листа вбачається пропозиція підприємця виготовити та поставити позивачу іншу продукцію із застереженням на яке посилається позивач.

 Як вже зазначалося, предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача коштів у розмірі 9846,18грн. у зв"язку з неналежною його якістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України, покупець має право відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар суми, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару. Істотними недоліками є недоліки, які не можна усунути чи усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, а також недоліки, які виявились неодноразово чи з'явились знову після їх усунення.

Слід зазначити, сторони ніяким чином не обумовили порядок прийняття продукції за якістю. У будь-якому випадку порядок перевірки якості не може застосовуватись односторонньо, без відповідної регламентації у договорі, оскільки такий підхід суперечить загальним засадам цивільних правовідносин, зокрема, щодо справедливості і добросовісності поведінки їх учасників (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Між тим, позивачем було складено акт № 1 від 15.02.2011р. При цьому суд відзначає, що у позивача була можливість організувати прийом товару у присутності представника відповідача, однак приймання товару відбулось за відсутності постачальника – відповідача, без його повідомлення.

Відтак, суд прийшов до висновку, що акт прийомки продукції N 1 від 15.02.2011р. складений з порушенням чинного законодавства, що позбавляє його доказової сили. Інших доказів поставки товару неналежної якості, позивачем до матеріалів справи не надано.

Разом з тим, акт прийомки продукції N 1 від 15.02.2011р., на який посилається позивач в обґрунтування позиції зі спору не містить відомостей, які б давали підстави відносити вказані у позові недоліки до тих, які тягнуть правові наслідки, зазначені у частині 2 ст. 678 Цивільного кодексу України. Слід підкреслити, що за змістом акту виявлено, що товар по суті не відповідає саме комплектації постів кнопкових серії ПКУ 15-21.

Відносно дефектів виробу що виявились у „западанні” кнопок останні усунуті постачальником (відповідачем) за його твердженням, зобов’язання покладені на нього в цій частині відповідно до ст. 269 ГК України не заперечені останнім.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обов’язок доказування відповідно до п. 4 ч.3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і позивача, який повинен був довести  належними засобами доказування факт порушення відповідачем його прав.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.

Однак, розглядаючи даний спір суд приходить до висновку що позивач не довів за допомогою належних та допустимих у розумінні статей 32-38 ГПК України доказів того, що його права порушені з боку відповідача, а саме не доведений факт поставки відповідачем позивачу товару неналежної якості, порушення відповідачем зобов‘язань, які виникли з договору поставки. Оскільки позивачем не доведений факт порушення основного зобов’язання відповідачем, остільки відсутні підстави для застосування заходів  відповідальності у вигляді штрафу.

Судові витрати покладаються на позивача  відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                      ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківська компанія “Центренергокомплекс” м. Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк  про: стягнення 9846,18 грн., 20% штрафу в сумі 1969,23 грн., витрат на правову допомогу в сумі 650,00 грн.  

Речові докази: Пост ПКУ 15-21Б.111 ip 54У2 (у кількості 1), Пост ПКУ 15-21Б.121 ip 54У2 (у кількості 2),  Пост ПКУ 15-21Б.131 ip 54У2 (у кількості 1) повернути відповідачу.

У судовому засіданні 06.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання  апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

                       Повний текст рішення складено та підписано 11.07.2011р.

Суддя                                                               Макарова Ю.В.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >