7/2-3244/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

     14 січня 2008 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого - судді	Чіркова Г.Є.,
при секретарі	Авраменко Л.С.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовною заявою ВАТ СК „Правекс-Страхування” до ОСОБА_1 про компенсацію страхового відшкодування,

 

встановив:

 

     позивач у жовтні 2007 року звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на право зворотної вимоги до відповідача, винного в заподіяні шкоди джерелом підвищеної небезпеки, з якого просить стягнути 8 491 грн. 45 коп. - розмір виплаченого страховиком відшкодування.

 

     У судовому засіданні представник позивача просила про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

 

     Відповідач позов визнав у повному обсязі й просив розглянути справу за його відсутності.

 

     З огляду на вимог ст. 174 ЦПК України суд приймає визнання позову відповідачем, що є підставою до ухвалення рішення.

 

     Про зазначені представником позивача обставини йдеться в представлених суду доказах.

 

     Матеріалами справи встановлено, що відповідач винний в заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки іншому транспортному засобу - автомобілю „Деу Ланос” НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталася в зв'язку з порушенням ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.

 

     Ці обставини, а також те, що ОСОБА_1 керував автомобілем „Форд-Ескорт” НОМЕР_2 і пошкодив автомобіль ОСОБА_2, стверджуються постановою цього ж суду від 16 квітня 2007 року.

 

     Розмір страхового відшкодування, виплачений позивачем у зв'язку з настанням страхового випадку, відповідно до укладеного 1 лютого 2007 року між ОСОБА_2 і позивачем договору майнового страхування, становить 8 191 грн. 45 коп. і відповідає фактичному розміру заподіяної шкоди та витратам, яких зазнав ОСОБА_2 у зв'язку з пошкодження його автомобіля.

 

     Дані обставини вбачаються з відомостей страхового акту № 4755 від 16 травня 2007 року, розрахунку суми страхового відшкодування та платіжного доручення № 3755 від 16 травня 2007 року.

 

     Таким чином, матеріалами справи встановлено цивільне право позивача на пред'явлення зворотної вимоги до особи, що заподіяла шкоду у розмірі виплаченого відшкодування, відповідно до вимог статей 993 і 1191 ЦК України.

 

     Враховує суд і вимоги ст. 27 Закону України „Про страхування”, відповідно до яких страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток, а тому з цих підстав підлягає задоволенню й вимога у частині стягнення з відповідача оплати витрат за проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого транспортного засобу в розмірі 300 грн.

    

     Відтак, пред'явлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону і підлягають задоволенню.

 

     Крім того, позивачем представлено документальне підтвердження понесених судових витрат, які слід стягнути з відповідача.

 

     На підставі викладеного і керуючись статтями 214 і 215 ЦПК України,

 

вирішив:

 

     позовну заяву задовольнити.

 

     Стягнути зОСОБА_1 на користь ВАТ СК „Правекс-Страхування” 8 491 грн. 45 коп., а також судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 84 грн. 91 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а всього 8 606 грн. 36 коп.

 

     Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк до суду першої інстанції заяви про його оскарження та протягом 20 днів після цього, апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 

 

Суддя

 

 

 

                  РІШЕННЯ               копія

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

      17 листопада 2006 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого - судді	Чіркова Г.Є.,
при секретарі	Бєлянській Н.М.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовною заявою Вишгородської центральної районної лікарні до ОСОБА_3 про зворотну вимогу в зв'язку з виплаченими коштами на відшкодування шкоди,

 

встановив:

 

     позивач у вересні 2006 року звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на право зворотної вимоги до відповідача - ОСОБА_3, винного в заподіяні шкоди джерелом підвищеної небезпеки, з якого просить стягнути 40 000 грн., що виплачені їхнім закладом потерпілим на відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином.

 

     У судовому засіданні представник позивача підтримала позов у повному обсязі й просила задовольнити його з викладених у ньому підстав, посилаючись на засудження відповідача вироком цього ж суду за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, разом із стягненням з власника джерела підвищеної небезпеки - Вишгородської центральної районної лікарні, заподіяної моральної шкоди в розмірі 15 000 грн. і 25 000 грн. на користь потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно.

 

     Також ствердила, що зворотну вимогу на стягнення коштів висунуто до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, яке слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з вимог ч. 1 ст. 1191 ЦК України і п. 3 ст. 134 КЗпП України.

 

     Відповідач, який відбуває покарання у місцях позбавлення волі, уповноважив на участь у справі свого представника - ОСОБА_6, яка до судового розгляду подала суду письмові заперечення, в яких ствердила про відсутність у позивача законних підстав до такого стягнення.

 

     Будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, представник відповідача в судове засідання не з'явилася і причин цього суду не повідомила, з огляду на що, представник позивача просила розглянути справу на підставі наявних доказів у загальному порядку.

 

     Про зазначені представником позивача обставини йдеться в представлених суду доказах.

 

     Так, відповідно до вироку Вишгородського районного суду Київської області від 16 березня 2006 року, який набрав законної сили, ОСОБА_3 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки той, порушивши Правила дорожнього руху України, допустив дорожньо-транспортну пригоду, заподіявши джерелом підвищеної небезпеки потерпілим ОСОБА_4 і ОСОБА_5 моральну шкоду, яку на підставі ст. 1187 ЦК України стягнуто з позивача у вказаному вище розміру.

 

     При цьому, ОСОБА_3 на час вчинення даного злочину - 20 липня 2005 року, працював водієм автомобіля „ГАЗ-310231” НОМЕР_1 і був прийнятий на цю посаду наказом Головного лікаря Вишгородського району від 7 червня 2004 року.

 

     Дані обставини, що встановлені вироком у кримінальні справі, який набрав законної сили, на підставі ст. 61 ЦПК України, є обов'язковими для суду, що розглядає справу в порядку цивільного судочинства.

 

     Присуджені згаданим вироком стягнення, позивачем сплачено на користь потерпілих у повному обсязі, що вбачається з постанов про закінчення виконавчого провадження від 4 і 11 серпня 2006 року.

 

     Таким чином, матеріалами справи встановлено цивільне право позивача на пред'явлення зворотної вимоги до особи, що заподіяла шкоду у розмірі виплаченого відшкодування, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1191 ЦК України.

 

     Разом з тим, суд ураховує зміст ч. 1 ст. 1167 ЦК України, якою визначено загальні підставі до відшкодування моральної шкоди, що покладається на особу, яка її завдала і відшкодована в цій справі позивачем за правилами ст. 1187 ЦК України, як власника джерела підвищеної небезпеки, в повному обсязі.

 

     Щодо твердження представника позивача про обмежені умови відповідальності працівників, встановлені ч. 2 ст. 130 КЗпП України, то дане посилання є необґрунтованим, оскільки п. 3 ст. 132 того ж Кодексу на працівників, що заподіяли шкоду злочином, покладено обв'язок її відшкодування в повному розмірі.

 

     Відтак, пред'явлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону і підлягають задоволенню.

 

     Крім того, позивачем представлено документальне підтвердження понесених судових витрат, які слід стягнути з відповідача.

 

     На підставі п. 3 ст. 134 КЗпП, статей 1167 і 1191 ЦК України та керуючись статтями 214 і 215 ЦПК України,

 

вирішив:

 

     позовну заяву Вишгородської центральної районної лікарні задовольнити.

 

     Стягнути із ОСОБА_3, який відбуває покарання в Кагарлицькій виправній колонії АДРЕСА_1, на користь Вишгородської центральної районної лікарні 40 000 грн. в порядку зворотної вимоги щодо виплаченого відшкодування.

 

     Стягнути із ОСОБА_3на користь Вишгородської центральної районної лікарні судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 400 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн.50 коп.

 

     Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк до суду першої інстанції заяви про її оскарження та протягом 20 днів після цього, апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 

з оригіналом звірена

Суддя