7/2-3208/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2007 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
|
головуючого - судді |
Чіркова Г.Є., |
|
при секретарі |
Авраменко Л.С., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козаровицької сільської ради Вишгородського району та ОСОБА_2, третя особа - Вишгородська державна нотаріальна контора, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за заповітом,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на факт прийняття спадщини на Ѕ житлового будинку за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його баби - ОСОБА_3, та за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його батька - ОСОБА_4, а також на те, що відповідачеві - ОСОБА_2, без законних підстав оформлено свідоцтво про право на спадщину на цю ж частину майна, що є підставою до визнання його частково недійсним. До того ж, з огляду на відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, порушує питання про визнання за ним права власності на нього.
У судовому засіданні позивач просив про задоволення позову з викладених у ньому підстав. Ствердив, що звернувся до суду в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на Ѕ частину житлового будинку і таке перешкоджає здійсненню його права спадкування.
Представник відповідача - Козаровицької сільської ради і третя особа проти позову не заперечували й просили розглянути справу за їх відсутності.
Відповідачка позов визнала й ствердила, що свідоцтво про право на спадщину на весь житловий будинок їй видано помилково, яка прав на успадкування Ѕ його частини не має і таке ж право позивача визнала.
Про зазначені позивачем обставини йдеться в представлених суду доказах.
Як убачається з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина за заповітом на Ѕ частину (кв. № 2) житлового будинку АДРЕСА_1.
Дане нерухоме майно на праві особистої власності належало померлій, що вбачається з рішення виконкому Києво-Святошинської районної ради від 11 грудня 1972 року № 605/9 та довідки Козаровицької сільської ради від 13 жовтня 2007 року, а також даних будинкової книги.
Зазначене спадкове майно прийняли її онук - ОСОБА_1 та його батько ОСОБА_4 - спадкоємці за заповітом, які вступили у володіння та керування нерухомим майном, постійно проживали на час відкриття спадщини із спадкодавцем, однак своїх прав на таке у встановленому законом порядку не оформили.
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України 1963 року спадкоємець, який протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майно, визнається таким, що її прийняв.
При цьому, згідно зі ст. 525 ЦК України 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина за законом на згадану частину житлового будинку.
Померлі спадкодавці були зареєстровані й постійно проживали в даній частині будинку (кв. № 2), що належала ОСОБА_3, а після її смерті ОСОБА_4.
Позивач є сином померлого ОСОБА_4 і спадкоємцем першої черги за законом, який відповідно до вимог ст. 549 ЦК України 1963 року прийняв спадщину і 4 серпня 2000 року подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про її прийняття, що вбачається з матеріалів спадкової справи після померлого ОСОБА_4.
Вирішуючи цю справу, суд виходить з того, що первина реєстрація права власності на успадковану позивачем Ѕ частину житлового будинку не провадилася, а тому це перешкоджає видачі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та видачі свідоцтва про право на спадщину.
Разом з тим обставини, що визначаються згаданими документами, встановлено в судовому засіданні, а тому прийнята позивачем спадщина, за правилами ст. 548 ЦК України 1963 року, вважається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини і з цих підстав за ним слід визнати право власності на успадковане майно.
Судом установлено і те, що інша Ѕ частина даного житлового будинку (кв. № 1) на праві приватної власності належала ОСОБА_5 і таке вбачається з рішення виконавчого комітету Козаровицької сільської ради від 30 березня 2004 року № 15 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 7 травня 2004 року.
Після смерті останньої відповідачка - ОСОБА_2 успадкувала дану частину нерухомого майна.
У той же час свідоцтво про право на спадщину від 21 червня 2004 року видано відповідачці щодо даного житлового будинку в цілому, де охоплено в тому числі й Ѕ частину нерухомого майна, яка з часу відкриття спадщини належала позивачу.
З цих підстав, суд доходить висновку, що дане свідоцтво на спадщину в частині спадкування відповідачкою Ѕ частини будинку, видано останній без наявності права на спадкування згаданої частини будинку, а тому в цій частині правовстановлюючий документ слід визнати недійсним, одночасно визнавши таке право за позивачем.
Таким чином, пред'явлений позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись статтями 209-215 ЦПК України,
вирішив:
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, після смерті ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та в порядку спадкування за заповітом і законом визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину (кв. № 2) житлового будинку АДРЕСА_1.
Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 21 червня 2004 року в частині успадкування ОСОБА_2 Ѕ частини (кв. № 2) згаданого житлового будинку визнати недійсним.
Рішення набирає законної сили протягом 10 днів з дня його проголошення і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання в зазначений строк заяви про його оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
з оригіналом звірена
Суддя